6.3 Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів

• Оцінка вартості нематеріальних активів об’єктивно необхідна при розв’язанні низки економічних питань, що вирішуються підприємством (організацією) у повсякденній практиці господарювання. Такі питання послідовно виокремлені на (рис. 6.5).

• Оцінка вартості нематеріальних активів здійснюється у певній послідовності та включає кілька етапів, що відображено на (рис. 6.6).

• У відповідності з міжнародними стандартами застосовують витратний, прибутковий (дохідний) та ринковий підходи до встановлення конкретних методів оцінки вартості. В межах можливих методичних підходів існують та або інші методи оцінки вартості нематеріальних активів, які наведено на (рис. 6.7).

• Сутнісна характеристика окремих методів оцінки вартості нематеріальних активів.

— Метод початкових витрат передбачає визначення вартості нематеріальних активів за даними бухгалтерської звітності підприємства (організації) за кілька останніх років. Розрахунки здійснюються у такій послідовності:

• виявляються усі фактичні витрати на створення, придбання чи впровадження об’єкта інтелектуальної власності;

• витрати уточнюються з урахуванням індекса цін на дату оцінки;

• визначається нарахована величина амортизаційних відрахувань по об’єкту інтелектуальної власності;

• розраховується вартість об’єкта інтелектуальної власності як різниця між уточненими витратами та нарахованими амортизаційними сумами.

— Основна ідея методу вартості заміщення полягає в тому, що максимальна вартість певного нематеріального активу визначається мінімальною ціною аналогічного елемента нематеріальних активів.

Рис. 6.5. Економічні питання, вирішення яких об’єктивно вимагає оцінки вартості нематеріальних активів

Рис. 6.6. Послідовно здійснювані етапи оцінки нематеріальних активів

• Для розрахунків вартості унікальних нематеріальних активів рекомендується використовувати метод відносної вартості. Остання визначається як сума витрат, необхідних для відтворення точної копії оцінюваного активу з урахуванням сучасних цін.

• Оцінка вартості нематеріального активу за методом капіталізації прибутку охоплює такі етапи:

• виявлення джерел і розмірів чистого прибутку від використання відповідного активу;

• визначення ставки капіталізація чистого прибутку;

• розрахунок вартості активу шляхом ділення чистого прибутку на ставку капіталізації.

• Реалізація методу дисконтування майбутніх грошових потоків зв’язання з такими послідовними діями:

• оцінкою майбутніх грошових потоків, що включають чистий прибуток від використання об’єкту інтелектуальної власності та величину амортизації цього об’єкту;

• визначення ставки дисконтування;

• розрахунками сумарної поточної вартості майбутнього прибутку;

• складанням одержаного результату та приведеної до поточного періоду вартості об’єкту інтелектуальної вартості.

• Метод порівняльного аналізу продажу вимагає порівняння об’єкту оцінюваної інтелектуальної власності з вартістю аналогічних об’єктів, що продані на ринку.

• За методом звільнення від роялті вартість активу визначається на основі умовного припущення, що вся інтелектуальна власність не належить підприємству. Тоді останнє частину виручки повинне було б виплатити у вигляді роялті. Насправді цю частину виручки підприємство залишає у себе і вважає її додатковим прибутком. Вартість грошових потоків з урахуванням цього прибутку і вважають ринковою вартістю оцінюваного активу.

Нематеріальні активи підприємства також підлягають амортизації. Норму амортизаційних відрахувань встановлює само підприємство з залежності від строку використання окремого виду нематеріальних активів. Для нематеріальних активів, по яких неможливо встановити термін використання, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років, тобто 10%.

РОЗДІЛ 7. ОБОРОТНІ КОШТИ

Ключові програмні питання

7.1 Поняття, елементний склад і структура оборотних коштів підприємства

7.2 Нормування окремих елементів і загального обсягу оборотних коштів

7.3 Ефективність використання оборотних коштів на підприємствах