3.4. Пожежна профілактика

Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва (див. СНиП2.09.02-85) і ступінь вогнестійкості будинку (див. СНиП2.01.02-85) . Визначити клас пожежонебезпеки приміщення (див. ПУЕ). Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва.

Виявити можливі причини пожежі. У відповідності з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека приміщення забезпечується: системою відвернення пожежі; системою. протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Елементи систем та оргзаходи вибираються у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення навести ці елементи. При розміщенні обладнання та робочих місць передбачаються евакуаційні шляхи на випадок пожежі, встановлюються їхні параметри та основні вимоги. Обґрунтовується вибір системи протипожежного водопостачання, вибираються засоби пожежної сигналізації, вирішується питання захисту будинку від блискавки.

Необхідно вибрати первинні засоби ліквідації пожеж: стаціонарні настанови (спринклерні, дренчерні, піногенераторні) та ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові) за ГОСТ 12.4.009-83.

Вказати, як здійснюється евакуація, потрібен чи ні евакуаційний вихід. Схему евакуації навести на схемі розміщення робочих місць у приміщенні.

За узгодженням з консультантом можуть бути наведені розрахунки часу евакуації, блисковкозахисту, які забезпечують пожежну безпеку.

3.5. Безпека у надзвичайних ситуаціях

Насамперед, необхідно виявити найбільш ймовірну для існуючих умов надзвичайну ситуацію (НС), що за характером дії може бути техногенною, природною, соціально-політичною чи воєнною. Та визначити масштаби наслідків НС: загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового рівнів. Далі необхідно перелічити найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки інженерної, радіаційної і хімічної обстановки в НС.

В залежності від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку поразки (масштаби і ступінь зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо.), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки.

Оцінка обстановки в НС зводиться до порівняння діючих характеристик осередку поразки з припустимими. На підставі цього порівняння робиться висновок про можливу кількість уражених людей; ступень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкта економіки.

На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з керівником проекту) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче:

 план евакуації об'єкта;

 режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок);

 забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

 оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку);

 підвищення стійкості об'єкта економіки ( дублювання чи заміна малонадійного технологічного устаткування, комунікацій, створення запасів сировини, палива і т.п.).