- •Кінематичні характеристики гармонічних коливань.
- •Швидкість і прискорення точки при гармонічному коливанні.
- •Зв’язок гармонічного коливання з обертальним рухом. Графічний метод опису гармонічного коливання.
- •Додавання коливань.
- •Додавання двох взаємно перпендикулярних коливань. Фігури Ліссажу.
- •Динаміка гармонійного руху. Рух під дією пружних і квазіпружних сил.
- •Рівняння руху простих механічних коливань систем:
- •Коливальні системи та їх енергія.
- •Динамічне рівняння вільних(власних) гармонійних коливань.
- •Затухаючі гармонійні коливання.
- •Динамічні параметри затухаючих коливань.
- •Резонанс
- •Елементи акустики Природа звуку
- •Швидкість звуку в твердих тілах, рідинах, газах і її вимірювання.
- •Акустичний резонанс
- •Об’єктивні і суб’єктивні характеристики звуку
- •Основні кінематичні характеристики
- •Поширення коливань в однорідному середовищі
- •Швидкість поширення хвилі.
- •Рівняння площини бігучої хвилі.
- •Миттєвий розподіл зміщення, швидкості прискорення і деформації в поширеній хвилі.
- •Енергія пружної хвилі.
- •| Інтерференція механічних хвиль Сферичні хвилі. Хвильове рівняння
- •Принцип суперпозиції. Когерентні хвилі
- •Інтерференція механічних хвиль. Умова максимуму і мінімуму
- •Принцип Гюйгенса
- •Френель (французький учений) пояснив, чому немає хвилі у зворотному напрямі (явище принципу Гюйгенса-Френеля інтерференції). Стоячі хвилі
Додавання коливань.
а) Додавання коливань одного напрямку з однаковими частотами.
Нехай додаються два гармонічні коливання
,
однакового напряму і частоти, але з
різними амплітудами і фазами.
Використаємо метод векторних діаграм, згідно якого гармонічне коливання графічно можна представити у вигляді обертаючого радіус-вектора, модуль якого дорівнює амплітуді коливання, а кутова швидкість обертання дорівнює циклічній частоті коливань.
|
Рис. 5.8. |
Таким
чином, гармонічні коливання х1
і х2
можна
представити як проекції обертаючих з
кутовою швидкістю ω векторів
і
.
Так як ω=соnst,
то кут
.
γ
=сonst → γ=α1
– α2
= ωt+φ02
– ωt-φ01=
φ02
– φ01
= const.
Так як
сума проекцій векторів
і
на
деяку вісь дорівнює проекції на цю вісь
вектора
=
+
,
то результуюче коливання можна графічно
представити у вигляді проекції вектора
,
що обертається з тією швидкістю ω
(γ =сonst).
Тобто: х=х1+х2=А cosα, де α= ωt + φ0, х=А cos( ωt + φ0).
Висновок. Якщо точка одночасно приймає участь в двох гармонічних коливаннях, що відбуваються в одному напрямку з однаковою частотою, то результуюче коливання також буде гармонічним коливанням, що відбувається в тому ж напрямку і з тією ж частотою, що і складові коливання.
Знайдемо початкову фазу і амплітуду результуючого коливання в момент часу t=0 : α1 = φ01, α2 = φ02, α = φ0.
Тоді з рисунка випливає, що
(5-5)
Амплітуду результуючого коливання знайдемо, використовуючи теорему косинуса:
,
де
(5-6)
Якщо додати два гармонічні коливання одного напрямку з різними частотами, то вектори і обертаються з різними кутовими швидкостями. В результаті чого кут γ між ними γ= γ(t). Тому, модуль вектора результуючого коливання = + буде змінюватись з часом, так як і його кутова швидкість.
Висновок. Результуюче коливання не є гармонічним.
Додавання двох взаємно перпендикулярних коливань. Фігури Ліссажу.
Нехай одне гармонічне коливання відбувається вздовж осі х, а друге вздовж осі у:
Знайдемо рівняння траєкторії результуючого коливання. Для цього виключимо час t.
(5-7)
(5-8)
Піднесемо до квадрату і почленно додамо (5.7) і (5.8). Одержимо:
Одержали рівняння еліпса в загальному вигляді. Траєкторія результуючого коливання – крива ІІ порядку еліпс. Орієнтація цього еліпсу залежить від різниці фаз складових коливань.
Розглянемо окремі випадки:
а) нехай різниця фаз φ01 - φ02 =0.
Тоді:
,
тобто
Висновок. При
різниці фаз Δφ=0 точка рухається по
відрізку прямої, що проходить через
початок координат з кутовим коефіцієнтом
,
обмеженому амплітудами А і В
коливань.
|
Рис. 5.9. |
б) якщо
φ01-φ02=π,
то рівняння приймає вигляд:
,
тобто
.
В цьому випадку результуюче гармонічне коливання здійснюється з частотою ω навколо точки О по відрізку прямої, що нахилена до осі під кутом .
в) якщо Δφ=π/2, або 3π/2, то одержимо траєкторію результуючого коливання – еліпс, осі якого співпадають з осями координат
В першому випадку рух здійснюється за стрілкою годинника, в другому випадку – проти.
|
Рис. 5.10. |
г) якщо А=В , а
Δφ=π/2, або 3π/2, то еліпс перетворюється
в коло радіуса R=A=B.
|
Рис. 5.11. |
Висновок. Додавання двох взаємно перпендикулярних коливань однакової частоти приводить в загальному випадку до руху точки по еліпсу. В деяких випадках еліпс може виродитись в відрізок прямої або коло. При інших співвідношеннях частот коливань, що додаються, траєкторії результуючих коливань мають більш складну форму. Ці складні лінії називаються фігурами Ліссажу.
