4.3. Моніторинг виконання бюджетів за видатками Аналіз виконання місцевого бюджету за видатками

Аналізу підлягають:

• показники звіту у співвідношенні до річних затверджених обсягів видатків;

• обсяг видатків відповідного періоду, у порівнянні з попередніми бюджетними періодами та бюджетними роками, в абсолютній сумі та відсотковому визначенні, за функціональною та економічною класифікаціями.

Порівнюються такі показники звіту МБ за видатками:

• обсяг видатків загального фонду;

• обсяг видатків спеціального фонду;

• обсяг видатків за кожним головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником);

• показники виконання бюджету за економічною класифікацією;

• показники за мережею, штатами та контингентами;

• стан дебіторської та кредиторської заборгованості;

• стан міжбюджетних розрахунків;

• обсяг здійснених запозичень.

Поряд з аналізом загальних показників виконання МБ за видатками, здійснюють:

• аналіз діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо використання бюджетних коштів та якості надання населенню соціальних послуг;

• аналіз виконання показників зведеного кошторису головного розпорядника бюджетних коштів стосується видаткової частинияк загального, так і спеціального фондів, загальних показників діяльності і стосовнокожної економічної складової бюджетної класифікації.

До першочергових (захищених статей) відносяться видатки на проведення розрахунків за електричну, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами у межах відповідного МБ за підпорядкованістю цих розпорядників бюджетних коштів.

Аналіз стану кредиторської та дебіторської заборгованості головного розпорядника коштів: за зміною її обсягу, термінами виникнення (прострочена) та видами неоплачених одержаних та наданих послуг.

Аналізуються показники за мережею, штатами, контингентами кількість ставок, наповнюваність класів, ліжко-днів тощо), що свідчать про ефективність функціонування бюджетної установи та здійснювану головним розпорядником коштів роботу щодо реформування структури закладів галузі щодо її оптимальності.

Моніторинг виконання місцевого бюджету

Затверджений кошторис є безпосереднім засобом контролю.

Керівникам місцевих фінансових органів потрібні інструменти для моніторингу виконання бюджету, які слугували б цілям збалансування та контролю, для планування обсягів видатків, застосування коригувальних заходів, надавали б їм інформацію, необхідну для прийняття правильних фіскальних рішень.

Моніторинг виконання місцевого бюджету здійснюється за напрямами:

1. Уточнення базового плану видатків. Уточнений базовий план видатків надає фіскальним менеджерам схеми попереднього використання бюджетних коштів в особливих умовах бюджету поточного року, які можуть скластися після затвердження бюджету та кошторису. За умови включення інформації про доходи він може також застосовуватися і для планування доходів.

2. Формування звіту про фактичні видатки порівняно з квартальним планом. Здійснення моніторингу квартальних обсягів видатків порівняно з річним планом для передбачення проблем майбутніх кварталів.

3. Формування місячного бюджетного звіту. Метод бюджетної звітності, який включає нездійснені видатки та заборгованість.

4. Проведення аналізу відхилень. Протягом відповідного бюджетного року бюджетне управління чи відділ на місцевому рівні здійснює моніторинг відхилень фактичних видатків від запланованих у МБ. Різниця може бути спричинена поєднанням:

а) секвестрування;

б) трансфертів між статтями й програмами;

в) недостатністю надходжень/збільшенням видатків, які часто призводять до заборгованості.

5. Здійснення управлінського обліку (облік витрат).

6. Розмежування витрат за видами. У світовій практиці існує два види витрат у плані виконання відповідного місцевого бюджету: прямі й непрямі.

Прямі витрати включають роботу, матеріали та обладнання, які змінюються залежно від виду роботи.

Непрямі, або накладні, витрати, такі як офісна підтримка, телефонний зв’язок, відрядження, час керівника управління та додаткові виплати, не змінюються прямо, залежно від роботи. Ці витрати накопичуються і розподіляються пропорційно на рівні управління.

Рис. 1 Відношення витрат до обсягів

7. Розрахунок відношення витрат і обсягів. У світовій практиці виділяють чотири основні відношення, які утворюються між рівнем витрат і обсягом послуг: постійні, напівпостійні, змінні та напівзмінні (див. рис. 1).

Постійні витрати незмінюються залежно від роботи, що виконується, як наприклад, оренда, комунальніпослуги, борги та послуги за контрактом.

Напівпостійні, або перехідні, витрати зростають у певних інтервалах, скажімо, заробітна плата управлінцям до прийняття на роботу нового керівника.

Змінні витрати залежать від змін обсягів роботи, таких як постачання, робоча сила та обладнання.

Напівзмінні витрати включають як постійні, так і змінні витрати, як, наприклад, обслуговування.

Як правило, управлінці повинні відповідати за змінні витрати. Проте вище керівництво має відслідковувати постійні витрати відповідно до обсягу роботи і отриманих результатів.

Отже, інформація щодо обліку витрат створює основу для оцінки результативності послуг та програм.

Відмітимо, що цей напрям моніторингу є ефективним лише у разі запровадження програмно-цільового методу складання місцевого бюджету.

8. Проведення моніторингу та оцінки.

Для міського голови, ради і відповідних управлінь важливо встановлювати мету послуг (наприклад, вивезення сміття) і здійснювати моніторинг досягнення цієї мети.

Моніторинг може мати форму звітів про етапи виконання, опитувань або отриманих скарг.