4* Роль гіс–технологій в сучасному світі.

Якщо говорити коротко, ГІС (геоінформаційні технології* є сучасною інформаційною технологією географії. При цьому вони не тільки дозволяють на багато разів збільшити швидкість обро­бки інформації, підвищити її якість і точність внаслідок викори­стання можливостей сучасних ЕОМ, автоматизувати виконання багатьох традиційних аналітичних процедур, а й надають в роз­порядження географа принципово нові можливості щодо прове­дення як польових, так і теоретичних досліджень.

Розглядаючи автоматизацію традиційної діяльності геогра­фів, перш за все слід назвати тематичне картографування, нако­пичення географічних даних і створення довідкових систем. Проте і тут використання геоінформаційних технологій надає якісно нові можливості.

У тематичному картографуванні де, наприклад, створення за до­помогою алгоритмів комп'ютерної графіки спеціальних тематич­них карт, які вручну виконати практично неможливо; створення електронних комп'ютерних карт з можливістю інтерактивного зчи­тування інформації з карти і зміни її як оформлення, так і змісту з використанням складних аналітичних алгоритмів (інтерактивність довідкова, оформлювальна і розрахунково–аналітична; підключення до електронних тематичних карт звуку і відеозображення, використовування анімації і т.ін.

У сфері накопичення інформації ГІС–технології дозволяють створювати автоматизовані банки даних картографічних і атрибу­тивних (цифробуквених* даних практично необмеженої місткості з можливістю пошуку потрібної інформації за складною системою запитів і відображення її на екрані у вигляді твердих копій (най­частіше на папері* у дво– і тривимірному вигляді. Принципово новим видом довідкових систем є цифрові географічні атласи.

Геоінформаційні технології дозволяють автоматизувати ви­конання багатьох традиційних, у тому числі і дуже трудомістких при ручному виконанні процедур, таких, як визначення довжин, обчислення площ, об'ємів, побудова полігонів Тиссена – Вороно­го, накладення шарів даних один на один і їх аналіз. Проте до складу аналітичних можливостей сучасних інструментальних ГІС входять методи просторового аналізу, виконання яких можливе тільки з використанням ЕОМ. Можливість практичного здійснення просторового моделювання процесів енергомасообміну в природних і природно–господарських територі­альних системах, що дозволяє врахувати всю складність їх про­сторової диференціації.

Сучасні так звані «інструментальні ГІС» з розвиненими ана­літичними можливостями надають надзвичайно широкий і різ­номанітний перелік (який постійно збільшується* процедур аналізу просторових даних. Підкреслимо, що необхідною умовою вико­ристання тієї чи іншої з них для вирішення конкретного завдан­ня є чітке уявлення про теоретичні ідеї, покладені в основу кож­ної аналітичної процедури, її достоїнства, недоліки і обмеження.

Останнім часом у численних публікаціях, пов'язаних із застосуванням ГІС-технологій, дають визначення географічної інформаційної системи та земельної інформаційної системи, причому визначення ГІС значно різняться. У більшості випадків між поняттям «ГІС» і «ЗІС» ставиться знак рівності, що невірно.

Земельна інформаційна система і географічна інформаційна система не є синонімами. Між ними існують відмінності:

- Об'єктом ЗІС є земельні ресурси, земельні ділянки, права на них і вага процеси, пов'язані з ними, об'єктом ГІС можуть бути різноманітні ресурси і просторові характеристики територій (дороги, ліси, водні джерела та інші природні характеристики*;

- ЗІС являє собою організаційно упорядковану сукупність масивів документів і баз даних;

- ГІС використовують для надання картографічної та семантичної інформації в електронному вигляді на основі використання спеціалізованого програмного забезпечення, тобто вона є інструментом для ведення бази даних;

- При створенні ГІС використовують програмні засоби і математичний апарат, а при створенні ЗІС не обов'язково застосовувати комп'ютерні технології;

- ГІС, як правило, представляє статичну модель території на певний період часу, ЗІС постійно змінюється і доповнюється.

Взаємодія ГІС та ЗІС показано на малюнку 1.3. ЗІС складається з семантичної та картографічної інформації, які можуть створюватися і вестися з використанням комп'ютерних технологій. ЗІС може створюватися на базі якої-небудь однієї ГІС або на базі декількох ГІС. Останній варіант створення ЗІС найбільшою мірою підходить для ведення земельного кадастру в сучасних умовах, оскільки дозволяє здійснювати конвертацію даних між різними геоінформаційними системами. У той же час ЗІС може створюватися і без використання ГІС-технологій і самих ГІС.

 

Основа формування бази даних ЗІС-дані Державного земельного кадастру. ЗІС може бути сформована як усередині системи ДЗК, так і поза се. В останньому випадку ЗІС включає в себе дані земельного та інших кадастрів, а також дані інших систем (правової, податкової, управління земельними ресурсами та ін.* При формуванні ЗІС в рамках (усередині* системи ДЗК в неї включаються тільки дані, отримані в результаті веління земельного кадастру, і для такої системи більш підходить назва «земельно-кадастрова система».

У системі управління земельними ресурсами намітилися дві основні тенденції застосування ГІС та ЗІС. Перша з них - використання ГІС універсального призначення (ArcVicw / ArcInfo, Integraf, WinGis тощо*, друга - використання спеціалізованих кадастрових ЗІС («Альбея», «Геокад» тощо*. Прихильники застосування універсальних ГІС мотивують їх поширення відносно низькою вартістю і більшою відкритістю даних. Прихильники спеціалізованих кадастрових ЗІС акцентують увагу на більш якісному вирішенні покладених на них завдань, незважаючи на велику їх вартість. Крім того, ЗІС набагато більше відповідають вимогам ведення кадастрового обліку, дозволяючи виконувати не узагальнений, а більш конкретний аналіз даних, вирішувати специфічні завдання кадастрового обліку земель.

Існує досить широкий спектр програмних продуктів, які використовуються в землевпорядних органах, але всі вони мають дуже вузький діапазон вирішуваних завдань. Так, пакет програм MAGISTR призначений для камеральної обробки результатів геодезичних вимірювань.

Для обліку землекористувачів використовують програму автоматизованого ведення банку даних ZRMBANK, яка дозволяє оперативно вводити, редагувати і обробляти текстову і структуровану інформацію про землекористувачів. Банк даних складається з програмного комплексу для створення і ведення бази даних і самої бази даних.

Програмний комплекс має досить гнучкі засоби для швидкого пошуку запису або групи записів і формування додаткових таблиць. До типових завдань, що вирішуються даною програмою, можна віднести: пошук всіх землеволодінь за назвою землевласника; пошук землеволодінь за заданою адресою; вибір всіх землеволодінь з площею, що лежать в певних межах; вибір всіх землевласників адміністративного району; вибір всіх землевласників, не сплатили земельний податок: сортування таблиць за різними критеріями. Недолік цієї системи - відсутність висновку інформації за затвердженими формами звітності.

Для формування та перевірки форм земельно-кадастрової звітності використовують комплекс програм «Форма 22». Він призначений для автоматизації діяльності працівників територіальних органів Федерального агентства кадастру об'єктів нерухомості зі збирання, накопичення та обробки кадастрової інформації за затвердженими формами звітності.

До баз даних земельно-законодавчої інформації відноситься програма LAWER, база даних якої може легко коректуватися і оновлюватися, а також є можливість пошуку того чи іншого закону або статті.

Створення єдиної інформаційної системи управління земельними ресурсами має грунтуватися на диференційованому підході до формування інформаційних систем на кожному адміністративно-територіальному рівні в залежності від розв'язуваних задач, розробці раціональних параметрів інформаційного фонду та інтеграції їх в єдиний інформаційний простір.

Найбільш перспективний напрямок інтеграції ЗІС - організація корпоративних мереж за технологією Інтернет і Інтранет. Технологія Інтранет є використанням технології Інтернет дня побудови мережевої інформаційної інфраструктури корпоративної або локальної мережі. Корпоративні мережі являють собою різновид комп'ютерних мереж для забезпечення спільного використання даних всередині територіально розділених організацій; Вони сформувалися на основі локальних мереж, які, об'єднуючись Один з одним, привели до появи територіально розподілених мереж (WAN*, які стали основою нового типу корпоративних мереж.

Технологія Інтранет несе з собою нову філософію управління інформацією всередині організації. Відомо, що ефективне управління вимагає крім інших умов повного володіння інформацією, адекватно відображає стан організації, в потрібний термін. На базі Інтранет виникло безліч управлінських шкіл. Так, завдяки використанню програмного забезпечення інтегруючого засоби електронної пошти, аудіо, відео та телефонії з'явилася можливість організовувати електронні конференції в реальному часі, що сприяло підвищенню координації та оперативності управління, посиленню інтеграції різних відомств та їх підрозділів.