2. Типологічна характеристика навчальних видань

Види навчальних видань за цільовим призначенням і характером інформації

Види навчальних видань за цільовим призначенням і характером інформації поділяються на чотири групи:

Перша група – програмно-методичні видання.

Програмно-методичні видання визначають цілі, завдання, структуру, зміст дисциплін, обсяги матеріалу з окремих питань, послідовність їх розгляду.

До програмно-методичних видань належать навчальні плани і навчальні програми. Вони призначені перш за все викладачам і методистам, які організовують навчальний процес.

Навчальний план - документ, який регламентує навчальний процес. У ньому визначаються форми і види навчання, порядок, терміни теоретичних, практичних і лабораторних занять, домашніх завдань, самостійних робіт, курсових і дипломних проектів, форми і види контролю знань, час проведення випробувальних іспитів, заліково-екзаменаційних сесій по дисциплінах.

Навчальна програма(типова, робоча ) - навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення і викладання певної дисципліни.

У навчальних програмах відбивається зв'язок між дисциплінами, показані види навчальних занять, позначено коло літературних джерел, на підставі яких розроблений даний предмет.

Програмно-методичні матеріали управляють відповідною системою НВ.

Друга група – навчально-методичні видання.

Навчально-методичне видання - навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділів, частин) або з методики виховання.

До навчально-методичних видань відносяться: методичні вказівки, методичні рекомендації, що містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання контрольних робіт, курсових і дипломних проектів у вищих навчальних закладах, а також матеріали з організації самостійної роботи студентів.

Ці матеріали містять методику оволодіння дисциплінами і виконання завдань, методику дипломного і курсового проектування, підготовки контрольних робіт. Вони організують роботу і тих, хто навчається (учнів, студентів, слухачів), і тих , хто навчає (викладачів) в процесі вивчення дисципліни.

Третя група – навчальні видання

До безпосередньо навчальних видань відносяться:

Підручник – навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни, що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджений як цей вид вид видання. (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України,1995. – 47с.) . Підручник - основне навчальне видання з дисципліни. Містить перш за все базові знання предмету. Включає апробовані дані і відомості, розкриває методичні аспекти отримання знань в тій або іншій галузі, дає характеристику найважливіших процесів і явищ, що становлять «школу» даної дисципліни. Матеріал у підручнику організований так, щоб учень, студент, сслухач мав можливість самостійно освоїти зміст викладеного матеріалу. Викладення матеріалу має бути послідовне, системне, логічне обгрунтоване, причому характеристики процесів і явищ мають бути цілісні, орієнтуватися на конкретні категорії читачів (учнів конкретних класів, студентів конкретних курсів та ін.). Підручник створюється з урахуванням специфіки рівня знань і можливості сприйняття інформації певною категорією читачів. Підручник дає повне уявлення про навчальну дисципліну. Обсяг і структура підручника визначаються відповідною навчальною програмою, яку підручник охоплює цілком. Зміст підручника відображає певну систему знань, що становлять основне ядро відомостей з даної науки, сфері практичної діяльності, галузі або їх розділу (напряму). Крім того, підручник включає характеристику методів отримання і використання знань в конкретній області, а також методологічні основи, що визначають базові закони і закономірності функціонування і розвитку відображеної в підручнику діяльності або галузі знання, ключові проблеми і найважливіші тенденції розвитку даної науки, сфери діяльності або їх розділу (напрями). Теоретичні і технічні питання розглядаються у взаємозв'язку, характеристики знань та їх використання подаються послідовно, у взаємодії і взаєморозвитку.

За змістом розрізняють загальні і спеціальні підручники. Загальні підручники містять фундаментальні знання гуманітарного, природничо-наукового, технічного характер. Спеціальні підручники містять професійні знання за профілем кожної спеціальності.

Підручник для вищого навчального закладу за характером інформації наближується до наукової монографії, оскільки логіка навчального предмету відповідає, як правило, логіці науки, методи викладу і система термінів відповідають традиціям науки. В той же час відбір інформації відрізняє підручник від монографії: у нього включається не оригінальний, а вже апробований матеріал.

Методика викладу матеріалу і методичний апарат підручника дають можливість самостійно опановувати зміст підручника. Комплекс підручників для вищого навчального закладу дає необхідний обсяг знань, потрібних фахівцю відповідного профілю діяльності.

До підручників належить і буквар. Буквар – це перший підручник. Який навчає грамоті та читанню на рідній мові.

Навчальний посібник – навчальне видання, що доповнює або частково (чи повністю) змінює підручник та офіційно затверджене як такий видання. (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України,1995. – 47с.).Навчальний посібник випускається на додаток до підручника. Він відповідає програмі навчального курсу в цілому або його розділу і містить в основному новий матеріал з дисципліни, який розширює фундаментальні знання, включені в підручник. Зміст навчального посібника в більшій мірі, ніж зміст підручника, відображає актуальні проблеми і тенденції розвитку галузі.

До навчального посібника можна включати спірні проблеми, демонструючи різні точки зору на цю проблему. Читацька адреса навчального посібника вужча, ніж читацька адреса підручника. Навчальні посібники призначені для розширення, поглиблення і кращого засвоєння знань, передбачених навчальними програмами і викладеними в підручнику.

Крім того, навчальні посібники випускають з нових дисциплін.

Навчальний наочний посібник - навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні.

Курс лекцій – навчальне видання повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою. (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України,1995. – 47с.). Курс лекцій включає лекції одного автора з дисципліни або взаємозв'язані між собою лекції декількох авторів з декількох питань однієї дисципліни. Курс лекцій є доповненням до підручника і містить в основному новий оригінальний матеріал. Лекції створюються на базі прочитаного матеріалу. Курс лекцій – це авторська робота, що розкриває конкретні проблеми, висуває спірні питання, відображає власну позицію автора.

У лекціях проявляється творчість та індивідуальність автора, оскільки в них розкривається позиція автора по відношенню до поставлених проблем. Курс лекцій може бути створений на основі дисертаційного дослідження як результат вивчення актуальної проблеми.

Конспект лекцій – навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни. (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України,1995. – 47с.). Конспект лекцій включає основні положення лекційного курсу. Готується по новій дисципліні або на додаток до підручника. Як правило, в ньому розглядають нові проблеми, розкриваються альтернативні рішення, характеризуються оригінальні напрями розвитку галузі.

Четверта група – допоміжні видання

Основна мета допоміжних видань – це допомога при вивченні тих чи інших дисциплін шляхом надання додаткової інформації до тієї, що вміщена в навчальному виданні з конкретного курсу.

До допоміжних видань відносяться:

Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок. (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України,1995. – 47с.). До цього виду навчальних видань збірки завдань, вправ і контрольних робіт, посібники, рекомендації з проведення лабораторних, практичних, домашніх робіт, завдання для проведення практичних занять, посібники. Рекомендації з виконання курсових і дипломних проектів (робіт), щоденники спостережень.

Практикуми направлені на закріплення знань і умінь, на формування навиків практичної роботи, на оволодіння формами і методами пізнання, які використовуються в даній сфері. Зміст практикуму відображає основні аспекти навчального курсу, повторюючи теоретичні і практичні питання для детального їх розгляду і закріплення. Практикуми можуть складатися тільки з одних питань і завдань, включати додатково методичні вказівки по їх виконанню або матеріали, що роз'яснюють найбільш складні питання. Структура практикуму відображає послідовність викладу матеріалу, яка прийнята в навчальній програмі.

Програмований практикум призначений для самостійного вивчення предмету і самостійного контролю засвоєння навчаним матеріалу. Невеликі частини матеріалу в такому практикумі завершуються питаннями і завданнями, що дають можливість проконтролювати ступінь засвоєння пройденого.

Різновидом практикуму є робочий зошит. Робочий зошит – це навчальне видання, яке має особливий дидактичний апарат, що сприяє самостійній роботі учня в процесі опанування навчального предмета.

Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення. (ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України,1995. – 47с.). Хрестоматія ілюструє зміст підручника. У хрестоматію включають документи, літературні твори і фрагменти з них, а також методичні вказівки, що роз'яснюють тексти, які пов'язують їх з питаннями навчальної дисципліни. Різновидом хрестоматії є книга для читання. Книги для читання видають на допомогу тим, хто вивчає іноземні мови. У них включають закінчені твори і фрагменти з них, що дозволяють формувати навики роботи з іноземним текстом.

Словник для школярів та студентів - довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними.

Енциклопедія для школярів та студентів - довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку.

Енциклопедичний словник для школярів та студентів - енциклопедія, статті якої викладені в стислій формі та розташовані за абеткою їхніх назв.

Мовний словник для школярів та студентів - словник переліку мовних одиниць з їхніми характеристиками або перекладом на іншу (інші) мову (мови).

Тлумачний словник для школярів та студентів - мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає граматичну, стилістичну характеристики, приклади застосування та інші відомості.

Термінологічний словник для школярів та студентів - словник термінів та визначень з певної галузі знань.

Довідник для школярів та студентів - довідкове видання прикладного характеру, побудоване за абеткою назв статей або в систематичному порядку.

Альбом - книжкове або комплектне аркушевеаркушеве образотворче видання, яке має ячк правило, пояснювальний текст.

Атлас - альбом зображень різних об'єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного виконання. Атласи поділяються на такі види: анатомічний атлас (атлас з зображенням органів і частин людського тіла), астрологічний атлас (атлас карт зоряного неба), ботанічний атлас (атлас зі зображенням рослин та картами ареалів їх розповсюдження), географічний атлас (атлас географічних карт), зоологічний атлас (атлас зі зображенням тварин та картами ареалів їх розповсюдження), лінгвістичний атлас (атлас зі зображенням зон розселення різномовних народів світу, розповсюдження мов та діалектів), медичний атлас (атлас зі зображенням патологічних явищ в організмі людини, картами розповсюдження захворювань чи збудників хвороб).

Про затвердження порядку надання навчальній літературі грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України

Порядок надання навчальній літературі грифів та свідоцтв МОН України визначається Наказом Міністерства освіти і науки України від 23 грудня 2004 року N 973 «Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України»

Основна мета цього процесу - офіційне визнання відповідності навчальних видань, засобів навчання, навчального обладнання вимогам державних стандартів освіти, навчальним програмам, іншим нормативним документам освіти, яке реалізується через процедуру надання Міністерством освіти і науки України відповідного грифа для використання в навчально-виховному процесі.

Відповідно до зазначеного документа Міністерство освіти і науки України встановлює три види Грифів:

• "Затверджено Міністерством освіти і науки України";

• "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України";

• "Схвалено для використання в навчально-виховному процесі".

Гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки України" надається навчальним програмам, підручникам з базових предметів, курсів, дисциплін, що пройшли апробацію відповідно до Положення про апробацію навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджується наказом Міністерства освіти і науки України, і за її результатами визнані як усталені для використання у навчально-виховному процесі. Рішення про надання Грифа "Затверджено Міністерством освіти і науки України" приймає колегія Міністерства.

Гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" надається новоствореним підручникам і навчальним посібникам, які підлягають апробації; іншим видам навчальних видань, що реалізують окрему авторську методичну лінію у викладі навчального матеріалу. Цей Гриф також надається підручникам, створеним у період переходу загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання, що видаються масовим тиражем і підлягають апробації. Рішення про надання Грифа "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" приймають заступники міністра, що відповідають за напрям освіти, на підставі висновку предметної комісії Науково-методичної ради з питань освіти, а за підсумками всеукраїнських конкурсів навчальних програм та підручників - колегія Міністерства освіти і науки України.

Текст листа про надання Грифа містить інформацію про призначення навчального видання адресацію використання (тип навчального закладу відповідно до освітнього рівня), номер протоколу і дату засідання предметної комісії Науково-методичної ради з питань освіти.

Підручники та навчальні посібники, що не ґрунтуються на новій авторській методологічній основі, реалізують уже існуючі методичні лінії та є аналогічними за змістом та структурою до підручників і навчальних посібників, що вже використовуються в навчальному процесі, отримують Гриф Міністерства "Схвалено для використання в навчально-виховному процесі" на підставі рішення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства. Гриф оформлюється листом Міністерства за підписом заступника Міністра, який відповідає за певну галузь освіти.

Інформація про Гриф міститься на другій сторінці та в реквізитах навчального видання.

Підручникам і навчальним посібникам соціально-гуманітарного, економічного, природничо-математичного напрямів, що застосовуються у вищих навчальних закладах, Міністерством надаються Грифи "Затверджено Міністерством освіти і науки України" або "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" без проходження апробації.

Фаховій навчально-методичній літературі, що застосовується у вищих навчальних закладах, центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, надають Гриф "Схвалено для використання в навчально-виховному процесі". Порядок надання вищезазначеного Грифа відповідні центральні органи виконавчої влади затверджують у відповідності до цього Порядку.