4. Профілактика порушень голосу

З раннього дитинства слід дотримуватись у вихованні дітей наступних вимог:

1. діти повинні чути правильний голос із немовлячого віку

2. не можна форсувати дитячий голос

3. не можна використовувати крикливий дитячий спів, особливо в діапазоні, який не відповідає віку дитини.

Профілактичні заходи:

1. загартовування організму

2. опанування навичкою раціонального типу дихання – діафрагмальний з м’якою атакою звуку.

Для усіх голосових професій:

1. недопустиме вживання надто гарячої чи холодної їжі; недопустиме зловживання алкоголем і тютюнопалінням

2. слід остерігатися простудних захворювань, або припинити голосові навантаження

3. необхідність у правильній постановці голосу

Вторинна профілактика:

1. попередження нашарувань, які є наслідком голосової патології

2. раціональна психотерапія

3. ранній початок корекційної логопедичної допомоги

4. дотримання диспансерного нагляду за станом голосового апарату

Методика корекційної роботи при порушеннях голосу

1. Методи обстеження голосового апарату

2. Корекція голосових розладів:

а) напрямки і завдання

б) підготовчий етап

в) відновлювальний етап

3. Особливості логопедичної роботи при голосових розладах різного ґенезу.

Перед початком корекційної роботи пацієнт повинен пройти обстеження у ЛОР-лікаря або фоніатра. Логопед збирає анамнестичні дані:

1. Коли з’явилися скарги на зміну голосу

2. виявити можливі причини зміни голосу

3. виявити умови праці, режим праці та відпочинку

4. данні про стан центральної НС та периферичної НС

5. виявляють ставлення пацієнта до свого дефекту

До медичних (клінічних) методів обстеження голосового апарату відносяться

1. непряма ларингоскопія: отримують перші данні про стан гортані, виявляють анатомічні чи запальні зміни гортані

2. ларингостробоскопія (електронна стробоскопія) – виявляють функцію голосових складок

3. рентгенографія і томографія : відображають стан гортані в певні моменти її роботи Ці два методи використовуються також для діагностики судин.

4. електроглоттографія – в порожнину гортані вводиться голчастий електрод і отримуються данні про функції зовнішніх або внутрішніх м’язів гортані

2. Корекція голосових розладів:напрямки і завдання.

Відновлення голосу слід розпочинати якомога раніше: вдається попередити навички патологічного голосоутворення та невротичні реакції. Під час відновлення голосу реалізується два основних завдання:

1. виявлення і підключення компенсатрних можливостей організму

2. усунення патологічного способу голосоведення

Для реалізації завдань необхідно:

1. активізувати функції нервово-м’язевого апарату людини

2. попередити розвиток псевдоорганічних нашарувань при функціональних голосових розладах

3. відновити втрачені кінестезії

4. відновити координацію дихання та фонації

5. здійснити позитивний вплив на ососбистість для усунення психогенних реакцій

Підготовчий етап (частини):

1. раціональна психотерапія

2. артикуляційна та дихальна гімнастика

3. ЛФК (лікувальна фізкультура)

Мета раціональної психотерапії – формування свідомого та активного бажання виправити голосовий розлад; попередньо виявляють настрої пацієнта; перевиховання особистості і стимулювання до подолання труднощів. Проводиться у формі співбесіди, передбачає індивідуальний підхід, встановлення особистісного контролю.

Бажано перед проведенням психотерапії записати голос пацієнта на аудіносій.

Артикуляція та дихальна гімнастика: правильне артикулювання (чітке, точне і виразне) є дуже важливим у процесі фонації. Мета: вироблення чітких рухів всіх частин артикуляційного апарату і координації роботи артикуляційного, дихального і голосового апаратів. Для зняття напруження артикуляційного апарату і для підвищення його тонусу застосовують гігієнічний масаж:

а) погладжування кінчиками пальців у напрямку:

- від середини лоба до скроней, навколо очей і до перенісся

- від перенісся до вушної впадини

- від кінчика носа вверх і вниз

- від кінчика носа круговими рухами з переходом на верхню губу

б) вібраційний масаж: постукують по крилах носа пальцями, при цьомупри цьому пацієнт має вимовлчти звук [м]

Слідом за масажем вчать нахмурювати брови, зморщувати ніс, посміхатися, надувати щоки тощо.

Комплекс артикуляційних вправ:

1. рухи язика

• вперед

• вправо-вліво

• облизуванні кінчиком язика верніх і нижніж зубів

• облизуванні кінчиком язика верньої і нижньої губи

• «Коник»

• укріплення кінчика язика при вимові звука [т]

• укріплення кінчика язика при вимові звука [к]

2. рухи губами:

• «Трубочка»

• овал

• «Посмішка» тощо

• укріплення кінчика язика при вимові звукосполучень [п-п-п]

3. рухи щелеп:

• відкривання і закривання ротової порожнини

• імітація жування

4. рухи м’якого піднебіння:

• покашлювання

• позіхання

• ковтання крапель води

• вимова голосного звука [а] на твердій атаці

5. розслаблення м’язів шиї

• опускання голови вниз

• закидання голови назад

• повороти голови вправо-вліво

• повороти голови з вимовою на кожному повороті голосних звуків ( і-а-о-и-е)

6. рухи гортані:

• погладжування і вібраційний масаж гортані (використовуються ритмічні енергійні рухи пальцями по передній поверхні шиї у вертикальному чи горизонтальному напрямках з легким натиском на область щитовидного хряща)

• покашлювальні рухи

• імітація горобиного воркотання, стогону або іншого гортанного звуку

7. вправи для розвитку координації рухів арикуляційного апарату та дихання (дикція)

• вимова голосних в повільному темпі (спочатку лише однією артикуляцією (без звуку), потім шепотом, а потім голосно:

а) вимова ряду голосних звуків ( а-о-у-и-е)

б) вимова двох голосних на одному видосі (ау)

в) вимова трьох голосних на одному видосі ( аоу)

г) вимова чотирьох голосних на одному видосі ( аоуи)

• вимова складів і слів під час видиху (шепотом)

а) па-по-пу-пи-пе

б) пап-поп-пуп-пип-пеп

в) пат-пот-пут-пит-пет

г) та-то-ту-ти-те

д) тат-тот-тут-тит-тет

е) тап-топ-туп-тип-теп

є) ка-ко-ку-ки-ке

ж) кап-коп-куп-кип-кеп

з) кат-кот-кут-кит-кет

8. вправи дихальної гімнастики: дані вправи передбачають вимову голосних і приголосних звуків одночасно з рухами верхніх і нижніх кінцівок. Вимова голосних є подовженою (спочатку 5-10 сек. потім 15-20 сек.)

Підготовча робота: налаштування дитини на дихальні вправи, вироблення диференційованого дихання через рот і ніс.

Основна робота: постановка мовленнєвого дихання з акцентом на подовжений видих. Вправи:

• вихідне положення (в.п.) лежачи, плечовий пояс нерухомий, виконання вдиху і видиху через ніс і рот

• в.п. стоячи, ноги разом, руки підняти вверх через сторони – вдих, руки опустити вниз – видих

• в.п. стоячи, ноги разом, руки на потилицю – вдих, опустити – видих

• в.п. стоячи, ноги разом, повороти тулуба і голови вправо – вдих; в.п. – видих і навпаки

• в.п. стоячи, ноги разом, нахили тулуба в сторони, руки вільно ковзають вздовж тіла, під час видиху вимова звуків [с], [ф], [т]

• в.п. стоячи, ноги разом, нахили голови до правого і лівого плеча з виконанням вдиху і видиху

• в.п. стоячи, ноги разом, нахили голови вперед і назад з виконанням вдиху і видиху

• в.п. стоячи, ноги на ширині плечей, підняття дитиною руки вгору через сторони – вдих, присісти, обхопивши коліна руками, вимовляти склади -ух- або –уф-

• в.п. стоячи, ноги на ширині плечей, підняття дитиною руки вгору через сторони, переплести пальці над головою – вдих, швидкий нахил тулуба вперед, вимова на видосі складу –ух-

• в.п. стоячи, ноги на ширині плечей, підняття дитиною руки вгору через сторони – вдих, опустити вниз – видих з вимовою звука [с] ( [ф], [ж], [з], [в], [ш], голосних [а], [о], [у], [и], [е]

• в.п. стоячи, ноги на ширині плечей,руки повільно піднімаються через сторони, плеснути в долоні – вдих, опустити вниз , видихаючи вимовляє склади –ах-, -ох-, -ух-

• в.п. стоячи, ноги разом «поза боксера», виконуютьс ярухи руками вперед, вимовляється звук [ж]

• в.п. стоячи, ноги разом, руки на бедрах, виконуються випади ноги вперед, рукив сторони – вдих

• в.п. стоячи, ноги разом, по черзі піднімати ногу, згинаючи в коліні, виконується хлопок під коліном

• в.п. стоячи, ноги разом, присідання з витягнутими вперед руками

• вправи з м’ячем:

● з вимовою на видосі складів –ух-,уф-

● відкинути м’яч, присісти, впіймати, видихнути зі звуками [з], [ж]

ЛФК проводиться в кабінеті лікувальної фізкультури. Проводиться не логопедом а лікарем ЛФК чи медсестрою

Відновлювальний етап:

Відновлення голосу розпочинається зі звука [м], це найкраща фізіологічна основа (позиція) найменше напруження повітряного струму

Вправи:

• коротка вимова звука [м], положення гортані спокійне, не напружене, звук повільно «вдаряється» об піднебіння

• тривала вимова звука [м]

• поєднання тривалої вимови звука [м] з різними голосними звуками, при цьому нижня щелепа повністю опускається вниз рідко

• вимова дзвінких щілинних приголосних у поєднанні з голосними (так же)

• вимова пар складів з наголосом на другому складі

ма-ма на-на

ма-мо на-не

ма-ми на-ну

ма-ме на-ни

ма-му на-не

• вимова складових рядів з різним місцем наголосу

на-на на-на на-на-на на-на-на………………..

ма-ма ма-ма ма-ма-ма ма-ма-ма………………

• відпрацювання поєднання голосних звуків з приголосним [й] ( звук голосу вимовляється з незначним шумом, голосні вимовляються твердо і коротко, приголосний [й] тривало)

а-й-й-й-й о-й-й-й-й е-й-й-й-й и-й-й-й-й

Після отримання звучного голосу і закріплення м’язевих кінестезій відпрацьовують координацію дихання і голосоутворення шляхом вимови на одному видоху 2,3,4,% голосних звуківю

• вимова поєднання голосних звуків (а-о-у). Спочатку такі поєднання вимовляються за логопедом а потім самостійно

Наступна група вправ передбачає відпрацювання звуковимови (вимова складів з метою автоматизації відновленого голосу):

• вимова слів, що починаються прямими наголошеними складами – миша, муха, море, манка

• читання віршів і прози

• фразове мовлення

Паралельно з данними вправами виконуються вокальні вправи для розщирення діапазону; в залежності від особливостей голосу проспівуються гами, тризвуки в діапазоні першої і малої октави. Відновленим вважається звучний голоспри організації дихання, відсутність скарг на втому при диханні. Термін корекції 1-2 -4 місяці.

Відновлення голосу при парезах і паралічах гортані

1. психотерапевтична підготовка

2. робота над диханням – вона необхідна томущо при ураженнях нижньогог гортанного нерва обмежується функція самої гортані (голосова складка з одного боку може повністю не рухатися, як наслідок вторинно страждає фонація і грубо порушене фізіологічне і фонаційне дихання. При паралічах гортані її рухова функція не відновлюється. Тренування голосового апарату у цих випадках з урахуванням комплексу можливостей і збільшеням рухливості здорової половини гортані. Важливою є нормалізація фізіологічного і фонаційного дихання, завдяки чому здорова половина гортані переходить за серединну лінію і наближається до хворої голосової складки.

Використовують впарви з губною гармошкою. Дутив гармошку потрібно протяжно, втягуючи і видуваючи повітря на одній ноті. Тренування починаються з 45-60 сек. за один прийом, продовжується протягом трьох тижнів, тривалість 2х6. Вправи виконуються щодня 8-10 разів (з інтервалами).

Комплекс дихальних вправ:

Вправи виконуються сидячи на стільці чи стоячи:

• вдих і видих через ніс ( вдих неглибокий, швидкий, видих – протяжний0

• вдих через рот, видих через ніс

• вдих і видих черех одну ніздрю

• вдих через одну ніздрю, видих через іншу

• вдих через ніс, видих через злегка зімкнені губи

• вдих через ніс, сповільнений видих через ніс з посиленням вкінці

• вдих через ніс, видих через ніс поштовхами

Дихальні вправи виконуються 7 днів.

Комплекс вправ для м’язів шиї та гортані:

• в.п. сидячи, руки за потилицю, пальці переплетені в замок, нахили голови назад, опір руками.

• в.п. сидячи, руки затиснуті в кулачки, підпирають підпоріддя, опір.

• щільне стискання щелеп; рухи нижньою щелепою вправо-вліво

• надування щік

• намагання доторкнутися кінчиком язика до м’якого піднебіння

• підняття язика під час позіхання

При паралічах і парезах гортані поєднують логопедичні вправи із заняттями ЛФК, які спрямовані на подолання рефлекторного кашлю, готують голосовий апарат до фонації. Після цього приступають до голосових вправ (див. п.2 підготовчий і відновлюючий етап).

Відновлення голосу при хронічних ларингітах:

Обов’яково потрібне медикаментозне і фізіотерапевтичне лікування. Для осіб, які страждають хронічним ларингітом властиве нерозважливе ставлення до своно захворювання.

Етапи корекційної роботи:

1. роз’яснююча бесіда: недотримання рекомендованих гігієнічних заходів і нерегулярне лікування загрожує ускладненнями. Під час занять потрібно дотримуватися охоронного режиму (зменшити голосове навантаження, відмова від крикливого голосу, уникання емоційних перевантажень, заборона розмов шепітним мовленням, заборона форсування голосу)

2. робота над диханням. Перед початком фонації хворі мають пройти курс ЛФК для вироблення «дихальної опори»; запобігання ушкоджень гоосового апарату шляхом дозування обсягу навантажень на вдих. І видих. М’язи. Потім постановка фонаційного дихання проводиться у логопедичному кабінеті.