
- •6.060103 „Гідротехніка” (водні ресурси) (професійні спрямування „Гідромеліорація”, “Водопостачання та водовідведення”)
- •Основні вимоги до оформлення і захисту робіт
- •Оцінка запасів поверхневих вод
- •(За двома останніми цифрами залікової книжки )
- •Планшет басейну річки
- •Наростання площ в басейні річки
- •Значення модульних коефіцієнтів
- •Внутрішньорічний розподіл стоку в басейні річки
- •Аналіз стану демографічного і техногенного навантаження та прогноз їх розвитку
- •Склад учасників вгк на сучасний та на перспективний рівень
- •Обґрунтування місця розташування водозабору
- •Розрахунок показників використання води
- •7. Навести характеристику підприємства товарного риборозведення (птр) як учасника водогосподарського комплексу та особливості водопостачання.
- •Т аблиця 18 Техніко-експлуатаційні особливості рибоводних ставків Полісся
- •Показники ефективності використання води
- •Оцінка водокористування для рекреації
- •Оцінка рекреаційних властивостей водного об'єкта для масового відпочинку
- •Оцінка використання водних ресурсів учасниками вгк
- •Водогосподарські баланси
- •Характеристика джерел забруднення поверхневих вод
- •Оцінка впливу скидів стічних вод на якість річкової води
- •Модель забруднення поверхневих вод
- •Нормування скидів у поверхневі води
- •2. Гранично допустимий вміст завислих речовин в стічних водах, які скидаються у поверхневі води визначаємо за формулою
- •Розробка проекту гдс
- •14. Розрахунок платежів за забруднення поверхневих вод
- •Література
Модель забруднення поверхневих вод
Теоретична частина. Для проведення оцінки зміни якості поверхневих вод, внаслідок скидів забруднених вод, необхідно вміти розраховувати прогнозну модель забруднення поверхневих вод (за басейновим принципом) керуючись рівнянням балансу речовини Караушева А.B.
(49)
[Л. 2 с. 249-257, Л.10].
Порядок виконання.
1. Визначаємо середню концентрацію забруднюючої речовини в створі X
(50)
де – коєфіціент розбавленя стічних вод, Qр – фактича витрата води в річці 95% забезпеченості, м3/с; Сф – фонова концентрація забруднюючої речовини, мг/л; Qст, Сст – витрата м3/с і концентрація забруднюючої речовини (мг/л), стічних вод.
2. Проводимо графо-аналітичний розрахунок моделі забруднення поверхневих вод, який можна провести у вигляді схеми (рис. 28).
3. На підставі проведених розрахунків будуємо графік забруднення поверхневих вод у порівнянні з гранично допустимими концентраціями (рис. 29).
Оформлення роботи. Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.
Нормування скидів у поверхневі води
Теоретична частина. Гранично допустима концентрація (ГДК) речовини у воді – встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування. Перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. N 1100.
Список А включає забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод:
1. Розчинений кисень (мг/л);
2. Завислі речовини;
3. Мінералізація води;
4. Сульфати;
5. Хлориди;
6. Азот амонійний;
7. Нітрати;
8. Нітрити;
9. Фосфати;
10. Нафтопродукти.
а)
I-I II-II III-III
б)
72 70 60 50 40 30 20 10 0
в)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 гирло
г)
Клас С, мг/л
I II III- IV-
д)
Рис. 28. Графоаналітична модель забруднення поверхневих вод за басейновим принципом:
а ) графік наростання витрат по довжині річки; б) кілометраж; в) розташування місць скидів стічних вод;
г) графоаналітичний розрахунок моделі забруднення
Рис. 29. Графік забруднення поверхневих вод у порівнянні
з гранично допустимою концентрацією
Крім того, обов’язково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК5), хімічне споживання кисню (ХСК) – перманганатна окислюваність та біхроматна окислюваність, рівень токсичності води (на основі біотестування), показники бактеріологічного забруднення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), та враховуються водневий показник (рН) і температура. [Л. 1 с.65-79, Л.2 с. 253-257,Л. 8, Л.10].
Порядок виконання.
1. Основою для виконання завдання є бланк вихідних даних (табл. 38).