Технологічні процеси хімічної промисловості Значення хіміко-технологічних процесів

Хімічна промисловість посідає важливе місце в народному господарстві України, її продукція становить близько 6,2 % у загальному промисловому виробництві. Традиційно хімічну промисловість поділяють на дві великі групи: промисловість неорганічних речовин та промисловість органічних речовин. Проте велика кількість нових виробництв ускладнила класифікацію, і сьогодні хімічну промисловість поділяють на галузі широкої спеціалізації (гірничо-хімічна промисловість, що сприяє добуванню гірничо-хімічної сировини та її підготовці до переробки на заводах; основна хімічна промисловість, що виробляє кислоти, кальциновану соду, хлор і каустичну соду та інші продукти; промисловість важкого органічного синтезу, що виробляє насичені вуглеводні ароматичного ряду, органічні розчинники, мономери для пластмас, мийні засоби та інше) та галузі вузької спеціалізації (виробництво пластмас, синтетичних каучуків, лаків, фарб, барвників, міндобрив і т.п.).

Структура хімічної промисловості з часом змінюється через зміну потреби споживачів, що обумовлено науково-технічним прогресом та зміною сировинних джерел. Порівняно з іншими видами матеріальних виробництв хімічна промисловість має ряд особливостей, а саме:

1. Особливі дії на предмет праці, що дають змогу отримувати якісно нові, відмінні за властивостями речовини.

2. Специфічні знаряддя праці, тобто велика кількість машин, апаратів та іншого обладнання з вузькою спеціалізацією.

3. Можливість вибору різних джерел сировини для виробництва однієї і тієї ж продукції.

4. Висока матеріаломісткість виробництва.

5. Висока енергомісткість виробництва (зокрема, для виробництва фосфору і карбіду кальцію до 50 %), що перевищує енергетичні потреби інших галузей промисловості.

6. Можливість комбінування виробництв на основі єдиного виду сировини з метою його комплексного використання.

7. Високий ступінь автоматизації виробництва і низька частка живої праці.

Указані особливості хімічної промисловості визначають її високу ефективність та здатність швидко переорієнтовуватись на виробництво нових видів продукції.

Виробництво конкурентоспроможної техніки й товарів неможливе без використання хімічних матеріалів і технологій. Вони є головними факторами, що сприяють прогресу таких галузей, як електротехніка, електроніка, авіабудування, зв’язок. Саме стан хімічної промисловості має важливе значення для народного господарства в цілому. Проте динаміка виробництва основних видів хімічної промисловості в Україні за останні роки переживає спад (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Виробництво хімічної продукції

Найменування продукції	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Сірчана кислота моногідрат, kt	5011	1593	1577	1438	1354	1393	1036
Аміак синтетичний, kt	4941	3782	4017	4142	3984	4514	4532
Сода кальцинована, kt	1120	475	376	368	390	456	575
Сода каустична, kt	445	213	157	156	127	99,4	134
Хімічні волокна і нитки, kt	179,2	41,3	33,3	26,0	24,5	22,8	30,3
Міндобрива (в перерахунку на 100 % корисних речовин), kt, в тому числі:	4815	2221	2449	2376	1936	2319	2304
азотні	3022	1871	2083	2022	1675	2060	2202
фосфатні	1648	294	327	305	240	238	81,7
калійні	143	56,3	39,3	49,0	20,6	21,3	20,2

Таке становище обумовлене недостатньою адаптацією галузі до ринкових умов господарювання: незадовільним пошуком компенсуючих джерел сировини та неспроможністю проникнути до нових товарних ринків. Наприклад, головною причиною різкого спаду виробництва фосфорних добрив є дефіцит фосфатної сировини: імпорт апатитового концентрату скоротився з 1,3 млн т у 1990 році до 250—300 тис. т у 1990—1998 рр., призупинена закупівля у США висококонцентрованої фосфорної кислоти, що спричинило зупинку потужностей виробництва рідких комплексних добрив. Зменшення обсягів виробництва фосфорних добрив за останні десять років більш ніж у 7 разів призвело до скорочення виробництва сірчаної кислоти (як необхідної сировини) в 3,6 раза.

Виробничі потужності з випуску кальцинованої соди скоротилися на рівні 33,1 %, каустичної — 22 %, що обумовлено скороченням попиту на внутрішньому ринку через кризовий стан галузей—споживачів продукції, а також поставок за межі України.

Частка азотної промисловості в експорті продукції хімічної промисловості становить 42 %, в тому числі майже 60 % — в країни далекого зарубіжжя. Але в останні роки продукція азотної промисловості за собівартістю є збитковою через високі ціни на природний газ, електроенергію та залізничні перевезення. Застарілі технології, зношеність технологічного обладнання, скорочення попиту на внутрішньому ринку — характерні риси цієї промисловості сьогодні. Технічний стан обладнання з виробницт­ва карбаміду є задовільним, тому його частка у виробництві азот­них добрив становить 67,7 %.

Наведені дані свідчать про важливість і взаємозв’язок технічного, ресурсного та економічного аспектів у функціонуванні та розвитку підприємств хімічної промисловості України. Економічна ефективність хімічних виробництв залежить від науково-технічного рівня технологічних процесів, на яких вони засновані. Саме технологічні процеси хімічної промисловості є предметом нашого розгляду.