12. Розкрийте сутність, принципи аналітичного методу економічного аналізу.

Аналіз - це розбір, розкладання, розчле­нування предметів або явищ на складові частини, влас­тивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибле­ного вивчення складу, зв'язків, властивостей предметів і явищ. Сам процес розкладання слід проводити, ґрунтуючись на певних правилах, принципах.

Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі зако­номірності, склад, внутрішні кордони, зв'язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього принципу дає змогу відтворити предмет у первісному вигляді.

Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей під предмета — вимога другого принципу.

Окремі частини, компоненти цілого відіграють неоднакову роль у його функціонуванні. Серед них обов'язково знай­деться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у. предметі обумовлює третій принцип — принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або сис­тем формує четвертий принцип ієрархії. П'ятий прин­цип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиблення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов'язуєть­ся з найбільш простими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності. Так, товар є найпростіший елемент економічної системи. І, нарешті, шос­тий принцип обумовлює вибір форми аналізу. Загальнові­домі такі форми аналізу: хімічний, математичний, економіч­ний, спектральний, структурний, психоаналіз.

13. Розкрийте сутність методу деталізації показників. Назвіть типи деталізації.

Назвіть типи деталізації.

Більшість показників, що характеризують роботу під­приємств, — підсумкові. В них взаємознищуються від'ємні і додатні відхилення. Розкладання підсумкових показників дає змогу побачити серйозні відмінності і різноманітність первісних показників. Тому виникає потреба йти від загаль­них показників до деталізованих, послідовно "розчленовуючи" загальні показники на складові. Такий аналітичний засіб називають деталізацією.

Розчленування складних явищ на більш прості, або скла­дові, здійснюється за такими основними напрямками: утво­рюючими факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом. При проведенні аналізу тією або іншою мірою дета­лізуються всі загальні показники, які характеризують діяль­ність підприємства. Проте це не означає, що в кожному ви­падку проводиться глибока деталізація по кожному показ­нику або фактору. З метою зменшення трудомісткості аналі­зу застосовують принцип головної ланки, який дає змогу із всієї сукупності інформації відокремити найбільш важливу, яка і піддається достатньо глибокій деталізації. Наприкінці слід зауважити, що деталізація є не що інше, як одна з форм прояву аналітичного методу.

Є такі типи деталізації:

- адитивний: А = а + б + с;

- мультиплікативний: А = а * б * с;

- кратний А = а/б;

- комбінований А = а/с+б.

Наприклад деталізація адитивного типу: С = Взмінні+Вумовно-постійні.

14. Розкрийте сутність методу порівняння. Назвіть основні умови використання цього методу.

Якісну оцінку предметів і явищ можна дати за допомо­гою порівняння. Порівняння це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з інши­ми одноякісними предметами або явищами. Звичайно, по­рівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими етало­нами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо.

У процесі економічного аналізу порівнюють такі по­казники:

1. звітні з плановими;

2. планові зі звітними за минулий період;

3. звітні з лімітами норм і нормативами;

4. показники за певні роки з метою виявлення тен­денції;

5. звітні зі середньогалузевими, закордонними.

Важливою умовою, якої слід дотримуватися під час

використання методу порівняння, є:

• однорідність причин і методології;

• зіставлення об'єктів у просторі та часі.

Отже, порівняння фактичних даних із плановими дає змогу визначити ступінь виконання плану за певний період. Цей метод також використовується для перевірки обґрунтованості планових показників, виявлення ре­зервів виробництва. Якщо план невиконаний, то його можна розглядати як невикористаний резерв.

Приклад

Застосування понять порівняння показника стосовно даних про реалізацію продукції.

За даними табл. 2.1 визначити абсолютні та відносні показники, зробити висновки.

Умова			Розв'язок
Показник	2006 р.		Відхилення
Обсяг реалізо­ваної продук­ції, тис. грн..	Плановий	Фактич­ний	+ Абсолют­не	Відносне, %
	1560,00	1025,00	-535,00	65,71

Висновки: абсолютне відхилення становить — 535 тис. грн., тобто обсяг реалізованої продукції зменшився на 535 тис. грн.., відносне, у свою чергу — 65,71 % (або недо­виконання плану на 34,29 %). Таке відхилення свідчить про невиконання плану з реалізації продукції. Для об­ґрунтування відповідних причин скорочення реалізації продукції потрібно проводити додаткові аналітичні до­слідження.

15. Розкрийте сутність методу ланцюгові підстановки. Відобразить схему ланцюгової підстановки для трьох факторів.

З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зверху перелічують усі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісним. Потім наводиться "добуток факторів", або результативний показник, і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. В перший рядок таблиці (нульова підстановка) записують планові, чи базові, показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять зміну його величини з планової (базової) на фактичну, а інші дані залишають не­змінними. Різниця між одержаним розрахунковим показни­ком (Д₁) і плановим (базовим) Д_п становить величину першого фактора. Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну величину (перший при цьому тут і далі залишається також на фактич­ному рівні), а величину впливу фактора, що аналізується, ви­значають як різницю між першим, другим і розрахунковим показниками. Така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів. Такий процес розрахунку наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Схема виявлений впливу факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки та назва фактора	Фактори, які впливають на показник				Добуток факторів	Величина впливу фактора
	1-й	2-й	3-й	4-й
Нульова підстановка:	п	п	п	п	Дп	—
Перша підстановка, перший фактор	ф	п	п	п	Д1	Д1-Дп
Друга підстановка, другий фактор	ф	ф	п	п	Д 2	Д2 – Д1
Третя підстановка, третій фактор	ф	ф	ф	п	Дз	Д3 – Д2
Четверта підстановка, четвертий фактор	ф	ф	ф	ф	Дп	—

Примітки

1. Умовні позначення: П — планові; Ф — фактичні.

2. 1-й, 2-й. 3-й – кількісні фактори. 4-й (останній) якісний фактор

Отже, за умови дії чотирьох факторів здійснюються чоти­ри підстановки (не враховуючи нульову), величина кожного фактора визначається як різниця між новим розрахунко­вим показником і попереднім.