
- •Глава 1. Iсторiя географiчних вiдкриттiв та дослiджень...........................................6
- •Глава 2. Що I як вивчас сучасна фiакчва географiя ................................................32
- •Глава 3. Земля в космiчному просторi ........................................................................40
- •Глава 4. Загальнi вiдомостi про Землю .......................................................................58
- •Глава 5. Лiтосфера ..........................................................................................................79
- •Глава 6. Атмосфера .......................................................................................................101
- •Глава 7. Гiдросфера ........................................................................................................135
- •Глава 8. Бiосфера ...........................................................................................................161
- •Глава 9. Структура географiчної оболонки .............................................................178
- •Глава 10. Людина I навколишне середовище ..........................................................189
- •Глава 1
- •1.1. Зародження географії в давньому світі
- •1.2. Стан географії в середні віки
- •1.3. Епоха Великих географічних відкриттів
- •1.4. Формування галузей географічної науки
- •1.5. Географія на сучасному етапі
- •Глава 2
- •2.1. Системи географічної науки
- •2.2. Географічна оболонка Землі
- •2.3. Методи фізичної географії
- •2.4. Завдання сучасної фізичної географії
- •Глава 3 земля в космічному просторі
- •3.1 Гіпотези про походження Землі
- •3.2. Основні риси будови Всесвіту
- •3.3. Характеристика планет Сонячної системи
- •3.4. Малі тіла Сонячної системи
- •3.5. Поняття про географічний простір
- •Глава 4 загальні відомості про землю
- •4.1. Форма і розміри планети
- •4.2. Гравітаційне поле Землі
- •4.3. Земний магнетизм
- •4.4. Внутрішня будова Землі
- •4.5. Добове обертання Землі
- •4.6. Річний рух Землі та його наслідки
- •4.7. Рух Землі і календар
- •Глава 5
- •5.1. Типи земної кори
- •5.2. Хімічний і речовинний склад кори
- •5.3. Історія розвитку земної кори
- •5.4. Вулкани
- •5.5. Землетруси
- •5.6. Поняття про геосинкліналі та платформи
- •5.7. Утворення материків і океанів
- •5.8.Сучасні особливості розподілу моря і суші
- •5.9. Форми земної поверхні
- •5.10. Рельєф океанічного дна
- •5.11. Гіпсографічна крива
- •Глава 6
- •6.1. Склад повітря
- •6.2. Будова атмосфери
- •6.3. Радіація в атмосфері
- •6.4. Тепловий баланс Землі
- •6.5. Температура повітря
- •6.6. Баричне поле Землі і вітер
- •6.7. Загальна циркуляція атмосфери
- •6.8. Місцеві вітри
- •6.9. Повітряні маси і фронти
- •6.10. Циклони та антициклони
- •6.11. Розподіл хмарності і опадів
- •6.12. Погода і клімат
- •6.13. Причини ритмічних змін клімату
- •Глава 7
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Кругообіг води
- •7.3. Світовий океан та його поділ
- •7.4. Солоність і хімічний склад води
- •7.5. Циркуляція вод океаносфери
- •7.7. Озера
- •7.8. Підземні води
- •7.9. Болота
- •7.10. Льодовики
- •7.11. Багаторічна мерзлота
- •Глава 8
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Виникнення і еволюція біосфери
- •8.3. Жива речовина
- •8.4. Біологічний кругообіг речовин
- •8.6. Вуглець у біосфері
- •8.7. Ноосфера – сфера розуму
- •Глава 9
- •9.1 Поясно-зональні і азональні структури
- •9.2 Особлівості географічних поясів і зон суші.
- •9.3. Особливості океанічних географічних поясів
- •9.4 Вертикальна зональість
- •9.5 Ланшафтна структура
- •Глава 10
- •10.1. Демографічна проблема
- •10.2. Світова продовольча криза
- •10.3. Екологічні проблеми сільського господарства
- •10.4. Екологія та енергетика
- •10.5. Антропогенні зміни навколишнього середовища
7.11. Багаторічна мерзлота
Багаторічна мерзлота поширена в районах, де середні річні температури від'ємні, а атмосферних опадів дуже мало. У таких умовах ґрунти і гірські породи верхніх шарів земної кори практично постійно знаходяться в мерзлому стані. Мерзлотою на суші зайнято більш 21 млн км2, або 14 % площі. Найбільші масиви багаторічної мерзлоти знаходяться на території Росії (де вони займають близько 11 млн км2 — більше половини території країни), на Алясці і в Канаді. У Південній півкулі мерзлота займає лише 1 млн км2. Є підстави вважати, що під льодовиковим куполом Антарктиди, як і Гренландії, суцільного мерзлотного шару немає.
За походженням багаторічна мерзлота є реліктом минулих льодовикових епох четвертинного часу. Потепління клімату в післяльодовиковий час зумовило відтаювання мерзлих порід і поступове скорочення ареалів їх поширення. Доказами цього процесу є острівний характер поширення багаторічної мерзлоти, інтенсивний процес відтаювання, знахідки в товщі мерзлих порід вимерлих видів флори і фауни (наприклад, мамонтів).
Проте не всі вчені погоджуються з цією точкою зору. Деякі дослідники вважають, що багаторічна мерзлота є сучасним явищем. На підтвердження вони наводять численні спостереження за виникненням мерзлоти на островах, які недавно утворилися в дельтах великих сибірських рік. Основною причиною формування мерзлоти є низькі температури під час тривалої малосніжної зими та короткочасного літа, коли лід не встигає розтанути і накопичується в ґрунті.
Лід не тільки цементує частинки породи, а й, заповнюючи в них пори, розширює їх розміри внаслідок збільшення об'єму води при її замерзанні. Поступово в мерзлому ґрунті утворюються жили, клини, маси льоду неправильної форми і продовгуваті лінзоподібні прошарки, які можуть досягати великих розмірів. Особливо сприятливі умови для формування великих лінз виникають на слабо дренованих землях, які виповнені торфом або підстилаються глинами.
В районах розвитку багаторічної мерзлоти утворюються специфічні структури ґрунту, в складі яких наявні торф'яні і кам'яні круги, полігональні тріщини, кам'яні гірлянди і смуги. Подібні структури, які утворилися під впливом кріогенних процесів, можна спостерігати на багатьох вершинах гір, хоча нині мерзлоти там немає.
Кільцеві структури можуть утворюватися внаслідок як замерзання води, так і промерзання ґрунту. В першому випадку формуються переважно торф'яні круги, пов'язані з перемінним замерзанням і відтаюванням води, розривом ґрунтового шару і розсуванням його, а там, де відбулося відокремлення, виникають морозобоїні тріщини. Другий характерний випадок — утворення кам'яних кілець, пов'язане з промерзанням землі і виникненням тріщин просадки. Весняні талі води стікають у ці тріщини і виносять тонкозернистий матеріал, залишаючи на поверхні грубий уламковий матеріал. Так виникає полігональна система тріщин.
На схилах, де є подрібнені маси порід, внаслідок поступового руху порушених ґрунтів ізометричні кам'яні круги витягуються в еліпси або вузли, їх називають гірляндами. Коли такі гірлянди потрапляють на більш стрімкі схили, вони продовжують видовжуватися і таким чином набувають вигляду кам'яних смуг, паралельних кам'яних гребенів, витягнутих на сотні метрів.
До особливостей рельєфу областей багаторічної мерзлоти належить поширення термокарстових заглиблень, які утворюються внаслідок розтавання прошарків льоду в ґрунті. На територіях з мерзлими ґрунтами іноді зустрічаються гідролаколіти — горби з ядрами льоду всередині. На горбистій земній поверхні досить поширеним е процес соліфлюкції — сповзання мерзлих мас ґрунту по схилах.
Товщина багаторічної мерзлоти в областях з дуже холодним кліматом коливається від нуля поблизу озер і гарячих джерел до 300 м і більше. Максимальна глибина постійного промерзання порід перевищує 600 м.
Багаторічна мерзлота створює особливі умови для розвитку рослинності, що позначається на її стані. Рослини тривалий час перебувають в умовах фізіологічного спокою. Коріння рослин не може заглибитись в ґрунт через шар мерзлоти. Дерева з поверхневою кореневою системою погано тримаються в землі, внаслідок чого в тайзі часто зустрічаються ділянки вітровалів.
Вивчення особливостей різних компонентів природи в областях поширення багаторічної мерзлоти має велике значення не тільки для освоєння величезних природних ресурсів відповідних регіонів (лісів, гідроресурсів, різних видів корисних копалин тощо), а й для попередження шкідливих наслідків господарської діяльності людини. Природно-територіальні комплекси в умовах тривалого панування холоду відзначаються великою вразливістю. Порушені ландшафти відновлюються дуже повільно. Тому особливої гостроти набувають питання, пов'язані з охороною природи в областях поширення багаторічної мерзлоти.