§ 55. Перешкоди радіоприйому

Перешкодою називають стороннюю дію на приймач електро-магнітного збурення, яке викликає додаткові шуми і звук в гучномовцях, засвіти на екрані електронно-променевих трубок і ін. Спроможність радіоприймача протистояти дії перешкод і відтворювати приймаємі сигнал из данною якістю називається перешкодостійкістью. Перешкоди в залежності, де вони знаходяться, діляться на внутрішні і зовнішні. Внутрігшні перешкоди обумовлені причинами, які виникають всередені приймача. До них відносяться шуми, які виникають в процесі роботи приймача як на активних, так і на пасивних елементах ( антени, коливальні контури, резистори, електронні лампи, напівпровідникові прилади, мікросхеми, та ін). Боротьба з цими перешкодами ведеться правильним вибіром і розрахунками режимів радіоелементів і каскадів приймача. До зовнішніх перешкод відносяться атмосферні і промислові сигнали від радіостанцій, випромінювання зірок та інших космічних об”єктів/

Внутрішні перешкоди. Практично доведено, що на виході радіоприймача при відсутності сигналу на його вході, прислуховується деякий шум у вигляді шипіння, горохів та ін. По своїй фізичній природі ці шуми можна поділити на шуми теплового характеру, які виникають в резисторах, коливальних контурах, антенах, і шуми електронних ламп та напівпровідникових приладів. Теплові шуми обумовлені безперервним хаотичним рухом електронів всередині провідника, який викликаний тепловим діянням зовнішнього середовища. Хаотичний рух електронів при відсутності ЕРС рівноцінно електричному струму і називається флуктуаційним струмом. Напруга флуктуацій настільки мала, що виявити її звичайними електровимірювальними приладами неможливо. Про те дія дуже слабої шумової напруги на вході високочутливого підсилювача або приймача створює вихідний ефект, який можна тільки порівняти з дією корисного сигналу. Шуми в коливальних контурах, як правило, виникають на опорі контуру. Охолоджуючи коливальний контур, можна суттєво зменшити їх шумову ЕРС. Теплове випромінювання зовнішнього середовища викликає появу ЕРС і в антені. Антена може приймати випромінювання не тільки з області безпосередньо навколишнього середовища, але й випромінювання тіл, які знаходяться в космосі (сонця, зірок та ін.). Шуми електронних ламп виникають внаслідок флуктуацій анодного струму, а інакше дробового ефекту. Шуми в лампах можна порівняти з шумами теплового характеру в резисторах. Шуми транзисторів складаються із напівпровідникових дробових, теплових і розподілених. Напівпровідникові шуми обумовлені властивостями кристалічної решітки напівпровідникового матеріалу. Вони виникають головним чином в області колектора і характеризуються значенням порядку 50…100 мкВ. Дія цих шумів спостерігається головним чином в області НЧ. Дробові шуми виникають в колекторному і емітерному переходах транзистора внаслідок (дробового) ефекту. ЕРС цих шумів на колекторному переході має значення 50 мкВ, а на емітерному переході – 1 мкВ. Теплові шуми з’являються в результаті нагрівання опору бази і характеризуються значенням порядку 1- мкВ. Розподілені шуми виникають внаслідок випадкового перерозподілу струму між базою і колектором і залежить коефіцієнта підсилення транзистора по струму. Атмосферні перешкоди обумовлені електромагнітними процесами, які відбуваються в атмосфері Землі. Джерелом таких перешкод являються грозові розряди, процеси, які відбуваються в іоносфері під дією космічного випромінювання. Грозові розряди справляють великий вплив на радіо прийом і з підвищенням частоти енергія цих перешкод зменшується.

Промислові перешкоди виникають від роботи різного електрообладнання: системи запалювання в автомобілях, трамваях, тролейбусах, рентгенівских установках, генераторах і двигунах з колекторною комутацією струму та ін. Основними шляхами проникнення промислових перешкод в радіоприймач являється антена та електрична мережа змінного струму. Зменшити вплив цих перешкод можливо застосуванням ємнісних фільтрів на електророзприділяючих пристроях, спеціальних фільтрів в первинній обмотці силового трансформатора, а також застосуванням екранів іскрогасителів високочастотних фільтрів і заміна контактних елементів безконтактними.

Перешкоди від радіостанцій виникають із-за великої накопиченості станцій і від технічної невправності апаратури. Космічні перешкоди обумовлені випромінюванням зірок та космічних об’єктів, які проявляються на частотах більше 30 мГц.

Контрольні запитання.

1. Що називається вибірністю приймача ?

2. Що називається смугою пропускання приймача?

3. Які кола приймача формують його криву вибірності?

4. Які елементи створюють частотні спотворення в приймачах?

5. Які елементи створюють не лінійні спотворення в приймачах?

6. Для чого служить вхідне коло приймача?

7. Поясніть різницю ємнісного та індуктивного зв’язку вхідного кола з антеною.

8. Чим відрізняється вхідне коло з магнітною антеною?

9. Для чого застосовують вхідний фільтр?

10. Для чого призначений перетворювач частоти?

11. Який принцип дії перетворювача частоти?

12. Поясніть принцип роботи перетворювача частоти з суміщеним гетеродином.

13. Які функції виконує гетеродин в перетворювачі частоти?

14. Поясніть принцип роботи перетворювача частоти на діодах.

15. Які функції виконують підсилювачі проміжної частоти в приймачах?

16. По яким схемам збирають підсилювачі проміжної частити?

17. На яких частотах відбувається підсилення сигналу в ППЧ?

18. Які елементи входять до складу ППЧ?

19. Чим відрізняється одно контурна вибірна система від двоконтурної?

20. Які види зв’язку застосовують в ППЧ?

21. Чим відрізняється ППЧ від підсилювача радіочастоти?

22. Які особливості АЧХ ППЧ?

23. Для чого в радіоприймачах застосовуються ФЗС?

24. ФЗС яких типів використовуються в радіоелектронній апаратурі?

25. Які особливості АЧХ ФЗС?

26. Як здійснюється настроювання багатоконтурних ФЗС?

27. Чим відрізняються електромеханічні фільтри від ФЗС?

28. За якими показниками оцінюють ФЗС?

29. Яке призначення амплітудного детектора?

30. Яких типів існують амплітудні детектори?

31. Які переваги та недоліки амплітудних детекторів різних типів?

32. Яке призначення елементів схеми амплітудного детектора?

33. Як впливає зміна елементів схеми амплітудного детектора на його роботу?

34. Яке призначення частотного детектора?

35. Яких типів існують частотні детектори?

36. Які переваги а недоліки частотних детекторів різних типів?

37. Яке призначення елементів схеми частотного детектора?

38. Як впливає зміна елементів схеми частотного детектора на його роботу?

39. Яке призначення регуляторів гучності?

40. Яких типів бувають регулятори гучності?

41. Регулятори гучності яких типів застосовуються в ПЗЧ?

42. Які особливості регуляторів гучності, що використовуються в підсилювачах різних типів?

43. Які особливості схемних рішень тонкомпенсуючих регуляторів гучності?

44. За допомогою яких критеріїв можна оцінити регулятори гучності?

45. Яке призначення регуляторів тембру?

46. Як класифікуються регулятори тембру?

47. Який принцип дії ступінчастого регулятора тембру?

48. Який принцип дії плавного регулятору тембру?

49. Який вигляд має регулятора тембру нижніх звукових частот і який принцип його дії?

50. Який вигляд має схема регулятора тембру верхніх звукових частот і який принцип його дії?

51. Який вигляд має схема регулятору з використанням

332