- •1. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •2. Слідчі дії, які дозволяється проводити лише за постановою судді:
- •1. Підстави, умови та порядок зупинення досудового слідства.
- •2. Випадки проведення обшуку без попереднього винесення про це постанови:
- •3. Явка з повинною як привід до порушення к/с.
- •4. Яким процесуальним документом реагує слідчий на вчинення злочину?
- •1. Поняття та види підслідності та її види.
- •2. Умови зупинення слідства, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме.
- •3. Огляд. Види огляду. Мета огляду. Підстави проведення огляду. Процесуальний порядок проведення огляду місця події. Обов'язкові учасники.
- •5. Постанова про порушення к/с.
- •1. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •2. Підстави для об'єднання і виділення к/с.
- •3. Слідчі дії, які дозволяють проводити лише з санкції прокурора:
- •1. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •2. Обов'язкові учасники пред’явлення для впізнання:
- •3. Чи зобов’язує кпк слідчого ознайомити з постановою про призначення експертизи потерпілого або його представника?
- •1. Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •2. Підстава для порушення к/с.
- •5. Постанова про порушення к/с.
- •1. Відновлення слідства в закритій справі.
- •2. Види слідчого огляду:
- •3. Обвинувачення.
- •4. Хто має право приймати, розглядати і вирішувати заяви і повідомлення про злочини та протягом якого часу?
- •1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •2. Приводи до порушення к/с.
- •3. Відсторонення обвинуваченого від посади
- •4. Процесуальні права обвинуваченого:
- •5. Постанова про відновлення досудового слідства.
- •1. Додатки до обвинувального висновку.
2. Умови зупинення слідства, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме.
Характерною ознакою цієї підстави зупинення досудового слідства є те, що слідчий знає, хто вчинив злочин, але місце перебування цієї особи не встановлено з різних причин.
Досудове слідство за цією підставою зупиняють, якщо виконано такі процесуальні умови:
1) у справі зібрано достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що злочин вчинено певною особою;
2) щодо такої особи винесено постанову про притягнення як обвинуваченого;
3) виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсутності обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення,отримання та збереження всіх доказів у справі;
4) обвинувачений сховався від слідства, а вжитими заходами встановити його місце перебування не вдалося.
3. Огляд. Види огляду. Мета огляду. Підстави проведення огляду. Процесуальний порядок проведення огляду місця події. Обов'язкові учасники.
Огляд — це слідча дія, в ході якої виявляють, безпосередньо сприймають, оцінюють і фіксують стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою отримання фактичних даних, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.
Різновидами огляду є: 1) огляд місцевості; 2) огляд приміщень; 3) огляд предметів; 4) огляд документів; 5) огляд трупа; 6) огляд житла або іншого володіння особи.
Огляд завжди проводять у присутності понятих, яких має бути не менше двох.
Метою огляду є:
виявлення і фіксація слідів злочину, речових доказів тощо;
з'ясування обстановки злочину;
з'ясування інших обставин.
Підставами до провадження огляду є:
1) необхідність виявити і зафіксувати сліди злочину;
2) необхідність з'ясувати обстановку вчинення злочину та інші обставини.
Процесуальний порядок огляду. Слідчий, який провадить огляд,здійснює його в такій послідовності:роз'яснює учасникам огляду їх права та обов'язки;
у разі необхідності повідомляє учасників про застосування науково-технічних засобів;
оглядає об'єкт (приміщення, труп, предмет тощо);
складає протокол (в разі необхідності й додатки до нього);
ознайомлює учасників огляду з протоколом;
у разі надходження від учасників огляду зауважень і доповнень вносить їх до протоколу;
разом із учасниками підписує протокол.
Учасники огляду: обов'язкові: слідчий, поняті та власник житла чи іншого володіння.
4.
5. Постанова про порушення к/с.
6 варіант
1. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
Обов'язок порушення кримінальної справи покладається лише на такі органи держави, як орган дізнання, слідчого, прокурора, суд (суддю), причому перелік цих органів є вичерпним.
Суд (суддя) порушують кримінальну справу лише у справах про злочини, передбачені ст.125, ч. 1 ст. 126 КК України, а також справи про злочини, передбачені ст. 356 КК України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян. Дані справи порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. У цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться.
Прокурор має право порушити кримінальну справу про будь-який злочин. Це право прокурора обмежене лише у справах, що порушуються лише за скаргою потерпілого. Але і у тих випадках, якщо така справа має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі чи в справі про злочин, зазначений у ч. 2 ст. 27 КПК України, через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і за відсутності скарги потерпілого. Він також здійснює нагляд за законністю й обґрунтованістю порушення кримінальної справи слідчими та органами дізнання.
Органи досудового слідства порушують кримінальні справи, які згідно із законом належать до їх підслідності. слідчому надійшли первинні матеріали про злочин, розслідування якого належить до компетенції іншого органу досудового слідства, він мас право, не порушуючи справи, надії вити ці матеріали за підслідністю. У такому разі він зобов'язаний вжити заходів щодо запобігання або припинені злочину. Але якщо необхідно виконати невідкладні слідчі дії, то слідчий повинен порушити
справу і прийняти її до свого провадження.
Право порушити кримінальну справу належить і начальникові слідчого відділу (згідно з ч. 2 ст. 114 і КПК України). У раї порушення кримінальної справи начальником слідчого відділу і він користується при цьому повноваженнями слідчого.
Серед органів дізнання найбільший обсяг роботи щодо розслідування злочинів виконує міліція, яка має право порушити справу про будь-який злочин.
