- •1. Процесуальний порядок порушення чи відмови у порушенні кримінальної справи.
- •2. Слідчі дії, які дозволяється проводити лише за постановою судді:
- •1. Підстави, умови та порядок зупинення досудового слідства.
- •2. Випадки проведення обшуку без попереднього винесення про це постанови:
- •3. Явка з повинною як привід до порушення к/с.
- •4. Яким процесуальним документом реагує слідчий на вчинення злочину?
- •1. Поняття та види підслідності та її види.
- •2. Умови зупинення слідства, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме.
- •3. Огляд. Види огляду. Мета огляду. Підстави проведення огляду. Процесуальний порядок проведення огляду місця події. Обов'язкові учасники.
- •5. Постанова про порушення к/с.
- •1. Органи та посадові особи, які мають право порушити кримінальну справу.
- •2. Підстави для об'єднання і виділення к/с.
- •3. Слідчі дії, які дозволяють проводити лише з санкції прокурора:
- •1. Обставини, що виключають порушення кримінальної справи.
- •2. Обов'язкові учасники пред’явлення для впізнання:
- •3. Чи зобов’язує кпк слідчого ознайомити з постановою про призначення експертизи потерпілого або його представника?
- •1. Груповий (бригадний) метод досудового слідства у кримінальних справах.
- •2. Підстава для порушення к/с.
- •5. Постанова про порушення к/с.
- •1. Відновлення слідства в закритій справі.
- •2. Види слідчого огляду:
- •3. Обвинувачення.
- •4. Хто має право приймати, розглядати і вирішувати заяви і повідомлення про злочини та протягом якого часу?
- •1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи.
- •2. Приводи до порушення к/с.
- •3. Відсторонення обвинуваченого від посади
- •4. Процесуальні права обвинуваченого:
- •5. Постанова про відновлення досудового слідства.
- •1. Додатки до обвинувального висновку.
2. Випадки проведення обшуку без попереднього винесення про це постанови:
1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;
2) при затриманні підозрюваного;
3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;
4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.
3. Явка з повинною як привід до порушення к/с.
Явка з повинною - це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого.
Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаються відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала протокол.
Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору.
Письмова заява про явку з повинною має бути підписана заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати її прийняття.
4. Яким процесуальним документом реагує слідчий на вчинення злочину?
При наявності приводів і підстав, передбачених КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення к/с, вказавши:
- приводи і підстави до порушення к/с
- дальше її спрямування.
Рішення про відмову в к/с оформляється постановою про відмову в порушенні к/с.
5.
5 варіант
1. Поняття та види підслідності та її види.
Підслідність — це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства.
Види підслідності:
1) предметна (родова) – розмежовує компетенцію органів досудового слідства шляхом визначення залежно від кваліфікації злочину, хто з них буде проводити досудове слідство;
2) персональна (спеціальна, суб'єктна) — визначається характеристиками суб'єкта злочину;
3) підслідність за зв 'язком справ — застосовується тоді, коли розслідування однієї чи кількох справ пов’язане із розслідуванням іншої справи. Наприклад, підслідність за зв’язком справ застосовується при розслідуванні кримінальної справи, в якій в одне провадження об’єднано справи з обвинувачення декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або з обвинувачення однієї особи у вчиненні кількох злочинів;
альтернативна підслідність – означає, що досудове слідство розслідує той орган, який виявив злочин і порушив у зв'язку з цим кримінальну справу;
територіальна підслідність - визначає, слідчий якого саме адміністративного району (області) повинен розслідувати кримінальну справу. Досудове слідство провадять у тому районі, де вчинено злочин. Однак якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш повного і швидкого його розслідування, слідство може провадитися за місцем:
виявлення злочину або
перебування підозрюваного, обвинуваченого або
перебування більшості свідків.
У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме адміністративно-територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв'язують:
у межах одного району — районний прокурор;
у межах області — обласний прокурор;
якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей — Генеральний прокурор або його заступник;
виключна (імперативна) підслідність — згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор.