Розміри, необхідні для вимірювання зносу вусовиків в збірних хре­стови­нах з литим осердям

Тип і марка хресто­вини	Відстань, мм, від лінії врізки до місця проміру зносу вусовиків (тобто 0,75 ширини литої врізки) проти перерізу осердя
	0 (МЦХ)	12	20	З0
Р65 1/11 і 1/9	35,5	33,5	32,0	30,0
Р50 1/11	35,0	33,5	35,0	31,5
Р50 1/9	37,0	35,5	35,0	35,0
Перевищення, мм, литої частини вусовика над розрахунковим рівнем у відповідних пе­рерізах
Для всіх ти­пів пе­реводів	3,3	3,9	4,4	1,6

Знос вусовиків хрестовин із поворотним осердям вимірюється на від­стані 20-25 мм від робочого краю вусовика (жолоба) в місці їх найбільшого зносу.

За точку виміру вертикального зносу осердя та вусовиків гострих хресто­вин приймають першочерговий проектний (тобто розрахунковий) рівень ко­чення колеса. У збірних хрестовинах з литим осердям розрахунковий рівень зна­ходиться на незношуваних поверхнях вусовиків за лінією врізання (рис.2.59), у суцільнолитих - на технологічних полицях, що розташовані на зовнішньому боці вусовиків. Вертикальний знос рухомого осердя гострої хрестовини вимірюється так само, як і знос вістряка.

На осердях і вусовиках може допускатись припуск на наклепку, що сприяє подовженню терміну служби хрестовин, та допускаються технологічні відступи від проектних розмірів. При контролі зносу припуск на наклепку та існуючі інші відступи не враховуються.

Знос тупих хрестовин вимірюється в тих самих перерізах осердя, що і в гострих хрестовинах, способом порівняння висоти осердя та вусовика над дном жолоба нової хрестовини і тієї, що уже експлуатувалась (рис. 2.56).

Величина зносу дорівнює різниці фактичної висоти осердя або вусовика і заздалегідь заміряної висоти на незношеній хрестовині. Висота осердя ви­мірюється посередині поверхні кочення, а вусовика - на відстані 20 мм від його бокової робочої грані. Знос рухомих осердь тупих хрестовин вимірю­ють в перерізі 50 мм (рис. 2.57) як різницю проектної та фактичної висоти осердя. Якщо підошва рухомого осердя нещільно опирається на подушку, а вусовика на підкладку, то від фактичної висоти треба відняти величину за­зору у місці ви­міру. Проектні розміри, необхідні для виміру зносу тупих хрестовин із рухомим осердям наведені в табл. 2.28).

Таблиця 2.28

Розміри, мм, для визначення зносу в тупій хрестовині з рухомим осердям

Переріз рухомого осердя	Висота над проектною по­верхнею подушки (h) для хре­стовин типу Р50	Відстань від початку вістря осердя
20		171,5
35		300
50		428,5
Примітка: в чисельнику - розміри для рухомого осердя, у знаменнику - для вусовика. Розміри наведені для типових конструкцій перехресних переводів типу Р50 марки 1/9.

Рис. 2.55. Вимірювання вертикального зносу елементів гострих хрестовин: 1 - незношувана частина вусовика; 2 - розрахунковий рівень кочення колеса; 3 - вимірювальна база приладу; 4 - лінія врізки литої частини вусовика в збірних хрестовинах, початок технологічної полички у суцільнолитих хрестовинах; 5 - зношувана частина вусовика; 6 – осердя

Рис. 2.56. Вимірювання вертикального зносу елементів тупої хрестовини: 1 - вусовик; 2 - штангенциркуль; 3 - контррейка; h - контрольована (практична) висота осердя

Рис. 2.57. Вимірювання вертикального зносу елементів тупої хрестовини з рухомим осердям: 1 - стрілочна подушка; 2 - рухоме осердя; 3 - штангенциркуль; 4 - вусовик; h – контрольована (практична) висота осердя

Одночасно зі зносом осердь і вусовиків в тупій хрестовині необхідно контролювати глибину жолоба, що повинна складати не менше 39 мм в найбільш зношеному місці, а також габаритність контррейки, висота якої над зношеною поверхнею кочення не повинна перевищувати 55 мм.

2.10.17. Величина допустимого бокового зносу контррейок і вусовиків в прямій їх час­тині визначається порівнянням практичної та фактичної ширини жолоба відповідно між рейкою і контррейкою та між вусовиком і осердям. При досягненні граничної ширини жолобів на головних коліях контррейка (звичайного профілю типу КР) або хрестовина підлягають заміні. На приймально-відправних та інших коліях при швидкостях руху до 40 км/год дозволяється експлуатувати хрестовини та контррейки з більшими наднормативними жолобами за умови забезпечення нормативних відстаней Е і F, а також допустимих розмірів ширини колії, які визначаються згідно даних, наведених у додатку 5 (табл. Д.5.5 – Д.5.7).

Я кщо контррейка виготовлена зі спеціального контррейкового кутника, то при збільшенні контррейкового жолобу не потрібна заміна контррейки, а лише виконується корегування жолобу за допомогою вставних металевих прокладок між контррейковим кутником і упоркою (рис.2.58).

Рис. 2.58. Вузол рейки хрестовини з незалежною контррейкою із контррейкового кутника

2.10.18. Для подовження термінів експлуатації криволінійного вістряка стрілочних переводів, які вкладені протишерстно в місцях, де переважає рух поїздів на бокову колію, в передньому вильоті кривої рамної рейки може встановлюватись відбійна контррейка (рис 2.59). Норми утримання відбійної контррейки встановлюються як для хрестовинного контррейкового вузла.

Інші рекомендації щодо подовження терміну експлуатації криволінійних гостряків стрілочних переводів, де переважає рух поїздів на бокову колію, надаються окремими вказівками Головного управління колійного господарства.

а )

б)

Рис. 2.59. Схема встановлення відбійної контррейки:

а) схема укладання відбійної контррейки; б) розміри відбійної контррейки

2.10.19. Забороняється експлуатувати стрілочні переводи та глухі пересічення, в яких допущена хоч одна із наступних несправностей:

- роз'єднання стрілочних вістряків і рухомих осердь хрестовин з тягами;

- відставання вістряка від рамної рейки, рухомого осердя хрестовини від вусовика на 4 мм й більше, виміряне проти першої тяги вістряка та рухомого осердя тупої хрестовини або біля рухомого осердя гострої хрестовини - на відстані 150 мм від початку осердя (при замкненому положенні стрілки або хрестовини з рухомим осердям);

- вищерблення вістряка або рухомого осердя, при якому створюється небезпечне набігання гребеня, і в усіх випадках вищерблення:

• на головних коліях – довжиною 200 мм і більше при глибині 5мм і більше;

• на приймально-відправних коліях – довжиною 300 мм і більше при глибині 8 мм і більше;

• на інших станційних коліях – довжиною 400 мм і більше при глибині 10 мм і більше;

- пониження вістряка проти рамної рейки та рухомого осердя проти ву­совика на 2 мм і більше, виміряне у перерізі, де ширина головки вістряка або рухомого осердя зверху 50 мм і більше;

- відстань між робочою гранню осердя хрестовини та робочою гранню головки контррейки менше 1472 мм, відстань між робочими гранями головки контррейки й вусовика більше 1435 мм;

- злам вістряка або рамної рейки;

- злам хрестовини (осердя, вусовика або контррейки);

- розрив контррейкового болта в одноболтовому або двох у двоболтовому вкладиші;

- при конструкції контррейки з незалежним від рейки кріпленням контррейкового кутника до упорки, відрив або злам стійки упорки або упорних підкосів, злам контррейкової підкладки, відрив або відсутність двох і більше болтів кріплення контррейки;

- відсутність закладки на нецентралізованих стрілках або якщо закладка не забезпечує щільне прилягання вістряка до рамної рейки проти першої тяги і відстань між вістряком і рамною рейкою становить 4 мм і більше.

Порядок експлуатації стрілочних переводів при перевищенні норм зносу рамних рейок, вістряків, вусовиків і осердь хрестовин встановлюється в розділі 3.8 цієї Інструкції.

Крім того, п.п. 2.1 і 2.2 ПТЕ передбачається, що всі споруди та пристрої повинні відповідати затвердженій технічній документації та утримуватись у справному стані. Відповідно до цього забороняється експлуатувати з встановленими норма­тивними швидкостями стрілочні переводи, що мають такі несправності:

- розрив чи розболчування хоч б одного стикового болта в корені вістряків, в стиках хрестовини або в стиках з’єднувальних колій;

- місцеве вищерблення вістряка на глибину, що перевищує норму верти­кального зносу;

- тріщини в вістряках, рамних рейках, осердях і вусовиках хрестовин, контррейках;

- виколи металу в головці вістряків, осердь і вусовиків хрестовин на глибину, більшу за допустимий знос, а також у головці контррейок, на підошві хре­стовин і рейкових елементів стрілочного переводу.

При виявленні під час комісійних оглядів несправностей колій, їх усунення проводиться у строки, що встановлені «Практичними рекомендаціями з проведення комісійних оглядів колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв’язку, контактної мережі на станціях залізниць України».

2.10.20. Стрілочні переводи марок 1/11 і 1/9 на дерев’яних брусах, розміщених на головних коліях, на коліях приймання і відправлення поїздів, гірочних, підгірочних або сортуваль­них коліях, при односторонньому русі закріплюються 44 парами пружних протиугонів (рис. 2.60,а), а при двосторонньому русі поїздів - 44 парами пружних протиугонів, що працюють в обидва напрямки (рис. 2.60,б). Стрілочні переводи марки 1/18 при двосторонньому русі закріплюються 66 парами пружних протиу­гонів, при односторонньому - 56 парами. На симетричних переводах протиугони встановлюються згідно зі схемою, наведеною на рис 2.61. Інші стрілочні переводи за­кріплюються від угону за схемами, що встановлюються начальником дистанції колії залежно від місцевих умов. На стрілочних переводах з залізобетонними брусами протиугони не встановлюються.

Рис. 2.60. Схеми закріплення від угону стрілочних

переводів марок 1/11 і 1/9 пружними протиугонами:

а – рух односторонній; б – рух двосторонній

Рис. 2.61. Схеми закріплення від угону симетричного стрілочного переводу марки 1/6 пружними протиугонами: а - рух односторонній;

б - рух двосторонній

2.10.21. До складу стрілочних переводів з безперервною поверхнею кочення включені стрілочна та хрестовинна гарнітури з зовнішніми замикачами. Порядок монтажу замикачів наведено в технічних вказівках по складанню, укладанню та поточному утриманню переводів Дн060, Дн300, Дн400.

2.11. Смуга відведення

2.11.1. Межі смуги відведення визначаються державним актом на право постійного користування земельною ділянкою та додатками до цього акту. Розмір земельних ділянок, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту, обгрунтовується чинними нормативами будівництва та утримання залізниць, безпеки руху і затверджується відповідними Радами депутатів.

На перегонах відстань від підошви насипу або бровки виїмки, а при наявності резервів, водовідвідних і нагірних канав від їх польових крайніх точок до межі смуги відведення приймають, як правило, не менше як 2 м і, у виключних випадках, не менше 1 м.

Ширину смуги відведення в місцях, де колія чи споруди потребують спеціального захисту, встановлюють з урахуванням їх розміщення.

2.11.2. Смуга відведення повинна утримуватися в чистоті: сухостій і хмиз повинні систематично з неї прибиратися. Якщо смуга відведення прилягає до земель, які використовуються у сільськогосподарському виробництві, то бур’ян в смузі відведення повинен знищуватися. Догляд за смугою відведення покладається на шляхових майстрів, бригадирів колії, обхідників залізничних колій і штучних споруд та робітників дистанцій захисних лісонасаджень згідно з наказами начальників залізниць про розподіл і закріплення земель за підрозділами.

2.11.3. У межах смуги відведення розміщуються: земляне полотно із всіма водовідвідними пристроями, переїзди, шляхопроводи, укріплюючі та підтримуючі споруди, захисні лісонасадження, постійні снігозахисні огорожі, огородження колії від виходу на неї худоби, лінії зв’язку, енергопостачання, лінійно-колійні будівлі, а на станціях і роз’їздах – службово-технічні та житлові будівлі, а також інші залізничні споруди і пристрої.

Захисні лісові насадження висаджуються на відстані не менше 20 м від осі бровки виїмки в місці найбільшої її глибини (рис. 2.62), а при наявності водовідвідної канави не ближче 5 м від її зовнішньої бровки.

Рис. 2.62. Схема багатосмугових снігозахисних лісонасаджень:

1 – колійна смуга; 2 – проміжна смуга; 3 – польова смуга

За захисними лісонасадженнями повинен проводитися постійний догляд, яким забезпечується збереження та посилення захисної дії лісових смуг, а також швидке впровадження в роботу молодих насаджень.

Устрій, створення, відновлення та поточне утримання захисних лісонасаджень на землях залізниць здійснюється відповідно до вимог відомчих нормативів, правил, настанов, інструкцій та рекомендацій. Розміри рубок догляду, санітарних вибіркових, спеціальних та габаритних рубок встановлюються згідно потреби спеціалістами дистанцій захисних лісонасаджень, річний план їх проведення затверджується службою колії. Інші вирубки забороняються, якщо це не обумовлено вимогами чинного законодавства. Дозволи на інші рубки при їх нагальній потребі надає служба колії.

До поточного утримання захисних лісонасаджень відносяться також роботи з лісопатологічного обстеження лісонасаджень, проведення заходів захисту від шкідників та захворювань, охорони від самовільних рубок та пожеж, розпушення ґрунту, боротьба з бур’яном, лісокультурне та протипожежне оборювання, заплановані земляні роботи, догляд та поповнення у посадках минулих років, санітарні рубки і очищення від мотлоху, розчищення просік, роботи по озелененню, посів багаторічних трав, вирощування посадкового матеріалу для поповнення лісних культур, заходи щодо збереження та посилення захисних функцій лісонасаджень шляхом введення головних порід, проведення ремонтів насаджень, реконструкцій та інших робіт, які визначаються дистанцією лісонасаджень. Раз на 10 років проводиться складання проекту лісомеліоративного устрою в захисних лісонасадженнях. Програма виготовлення якого, методика, зміст та планування ведення господарських заходів визначається Головним управлінням колійного господарства.

Ліси шириною 500 м, що прилягають до залізниці, з кожного боку відносяться до особливої захисної зони, де забороняється суцільна вирубка дерев.

Охороною, веденням захисного господарства в лісонасадженнях залізниць займаються спеціалізовані лісогосподарські підрозділи – дистанції захисних лісонасаджень, які підпорядковані службам колії залізниць.

Ширина смуги лісонасаджень визначається при проектуванні будівництва залізниць, уточнюється лісовпорядкувальною групою (відповідно до методики розрахунків).

2.11.4. На снігозаносимих ділянках додатково відводять землю для снігозатримуючих лісонасаджень з кожного боку колії.

Захисні лісонасадження можуть бути одно- та багатосмугові. Їхні характеристики та розміщення відносно колії залежать від грунтово-кліматичних умов та обсягу снігу, який заноситься за зиму (див. рис. 2.62 та табл. 2.31).

2.11.5. Постійні снігозахисні огорожі перебувають під наглядом шляхових майстрів, бригадирів колії і обхідників залізничних колій та штучних споруд.

Справний стан снігозахисних огорож забезпечується якісним доглядом та своєчасним ремонтом.

Таблиця 2.31