- •Моделі рідини. Сили які діють на рідину.
- •2. Фізичні властивості рідини
- •3. Вплив тиску та температури на в-сті рідини
- •4. Гідростатичний тиск і його властивості
- •5. Гідростатичний тиск, його розмірність. Системи відліку тиску і прилади для вимірювання.
- •9. Рівномірне обертання посудини з рідиною навколо вертикальної осі
- •18. Визначення вертикальної складової тиску на криволінійну поверхню
4. Гідростатичний тиск і його властивості
Величина гідро стичного тиску у точці не залежить від орієнтації елементарної площадки, тобто однакова у всіх напрямках.
Приймемо до уваги що коли спрямувати розміри граней тетраедра до нуля член який описує масові сили буде прямувати до нуля
За рівняння вдино що велчина тиску в точці залежно від орієнтації елементарної плодаки що містить дану точку є сталою.
5. Гідростатичний тиск, його розмірність. Системи відліку тиску і прилади для вимірювання.
Гідростатичний тиск – це величина, яка рівна нормальним напруженням, що виникають у рідині під дією зовнішніх сил.
Гідростатичний тиск Р , Па, являє собою напруження стиску в точці, розташованій в середині рідини, яка знаходиться в спокою.
P=lim Δs→0 F/ΔS, де Р – сила тиску рідини на площадку площею ΔS в якій розташована точка, що розглядається.
В
даній точці гідростатичний тиск завжди
перпендикулярний до площадки, на яку
він діє, і не залежить від орієнтації
(кута нахилу) площадки. Гідростатичний
тиск залежить від положення точки, що
розглядається всередині рідини і від
зовнішнього тиску, який прикладений до
вільної поверхні рідини.
В найбільш
розповсюдженому випадку, коли діє лише
сила ваги, гідростатичний тиск Р , Па, в
точці, яка знаходиться на глибині h , м
, визначається за основним рівнянням
гідростатики
де
–
тиск на вільній поверхні рідини, Па ;
r
– густина рідини,
;
g
– прискорення вільного падіння,
.
Усі прилади для вимірювання тиску та вакууму, можна поділити на ряд груп за вимірюваною величиною:
- барометри - для вимірювання атмосферного тиску
- п’єзометри, манометри – для вимірювання надлишкового тиску,
- вакуумметри – для вимірювання розрідження (вакууму)
- мано вакуумметри – для вимірювання вакууму і надлишкового тиску.
7.
Якщо
рідина в стані спокою, то на неї діє
тільки сила тяжіння
(X
= 0;
Y
=
0;
Z
= -
,
вісь
направлена
вверх) і розподіл
тиску в рідині визначається основним
рівнянням гідростатики:
р=
, (2.3)
де
ро
-
тиск
на вільну поверхню; h
-
глибина
занурення даної точки;
-
густина
рідини. Із формули (2.3)
випливає
закон Паскаля: зовнішній тиск
передається
усім точкам в об'ємі рідини однаково.
Вивід:
Z=-g
dP=ρgdz
p=-ρgz+c
Гранична умова:
P
при z=
=
Po=-ρgz+c
C=Po+ρgZo
P=Po+ρg(Zo-Z)
Zo+Po/ρg=Z+P/ρg=const
Zo-геометричний напір. P/ρg – пєзометричний напір, Z+P/ρg – гідростатичний напір
Гідростатичний напір для нерухомої рідини однаковий
р= ,
9. Рівномірне обертання посудини з рідиною навколо вертикальної осі
У
випадку рівномірного обертання
циліндричної посудини навколо вертикальної
осі з кутовою швидкістю ω (рис. 1) вектор
напруження масових сил
Рівномірне обертання вертикальної циліндричної посудини з рідиною забезпечує відносний спокій рідини (її рівновагу відносно стінок
посудини). У такій ситуації , як відомо, вільна поверхня рідини в результаті дії відцентрових сил має форму поверхні параболоїда і описується в циліндричній системі координат рівнянням:
Р-ння будь-якої поверхні рівного тиску (р=const):
де
- координата точки перетину вільної поверхні з віссю обертання
Висота параболоїда вільної поверхні:
Тут R – радіус посудини
Координата
його
вершини визначається із співвідношення
об'ємів посудини, параболоїда і рідини
в посудині. При їх рівності
Закон розподілу тиску в рідині:
Зміна тиску по вертикалі (h – глибина точки під вільною поверхнею)
тобто така ж, як в нерухомій посудині.
10. Відносний спокій-це коли рідина знаходиться у спокої відносно посудині, яка рухається разом з цією рідиною з постійним прискоренням.
;
Z=
(якщо
заповнена на половину)
P=P+ρ(
)
P=
Ip=
-Рівняння
Ейлера
12
17.Визначення горизонтальної складової сили тиску на криволінійну поверхню
З рівності горизонтальна склодова сили тиску на криволінійну поверхню Fг дорівнює силі тиску на плоску вертикальну площину яка є проекцією криволінійної поверхні на врити кальну площину
