
- •1.3. Методичні рекомендації
- •1.3.1. Знайомство із середовищем MatLab
- •1.3.2. Розрахунки в MatLab
- •1.3.3. Числові формати
- •1.3.4. Константи і змінні
- •1.3.6. Файл-програми
- •1.3.7. Файл-функції
- •1.3.8. Основні положення теорії погрішностей
- •Питання для захисту роботи
- •1.5. Варіанти для самостійної роботи
- •Лабораторна практична робота №2
- •2.3. Методичні рекомендації
- •Метод бісекції
- •Метод Ньютона (метод дотичних)
- •Метод простої ітерації (метод послідовних повторень)
- •Питання для захисту роботи
- •Лабораторна практична робота №3
- •3.3. Методичні рекомендації
- •Питання для захисту роботи
- •3.5. Варіанти для самостійної роботи
- •Практична лабораторна робота №4 Методи апроксимації та інтерполяції. Сплайн-інтерполяція
- •4.1. Мета роботи
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •4.3. Методичні рекомендації
- •4.4. Питання для захисту роботи
- •4.5. Варіанти для самостійної роботи
- •5.3. Методичні рекомендації
- •Зміст основних функцій та надбудов Excel для розв’язання оптимізаційних задач
- •Приклад використання зазначених функцій Приклад 5.1. Задача оптимального використання ресурсів
- •Питання для захисту роботи
- •6.3. Методичні рекомендації
- •Допоміжна таблиця для пошуку розв’язку
- •Microsoft Excel 10.0. Звіт щодо стійкості розв’язку
- •6.4. Питання для захисту роботи
- •Варіанти для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації
- •Питання для захисту роботи
- •Лабораторне практичне заняття №8 Сіткові графи. Транспортні сітки
- •8.1. Мета роботи
- •8.2. Порядок виконання роботи
- •8.3. Методичні рекомендації
- •8.3.1. Задача сіткового планування і керування
- •8.3.2. Знаходження максимального потоку на транспортній сітці і мінімального розрізу
- •8.4. Питання для захисту роботи
- •9.3. Методичні рекомендації
- •Питання для захисту роботи
- •Варіанти для самостійної роботи
- •Використана література
- •10.1. Основна
- •10.2. Додаткова
- •Лабораторний практикум з дисципліни «Прикладна математика» для студентів напряму підготовки
Питання для захисту роботи
У якому випадку слід використовувати чисельне інтегрування?
Постановка задачі численого інтегрування.
Які Вам відомі методи інтегрування функцій?
Наведіть графічну інтерпретацію методу трапецій.
Як оцінити похибку методу трапецій?
Наведіть графічну інтерпретацію методу Сімпсона.
Як оцінити похибку методу Сімпсона?
Наведіть графічну інтерпретацію методу прямоугольников.
Як оцінити похибку методу прямоукутників?
10.Чим відрізняються формули методу трапецій та Сімпсона?
Як впливає на точність чисельного інтегрування величина шагу h?
Чим відрізняютьсся обчислення похибок методами трапецій та Сімпсона?
3.5. Варіанти для самостійної роботи
Знайти наближене значення інтеграла заданої функції f (x) на відрізку [a, b] за формулами прямокутників, трапеції, Сімпсона, при розподілі відрізка на 200 рівних частин, зробити оцінку похибки методів інтегрування та порівняти точність отриманих результатів. Порівняти результати, отримані різними методами (варіанти завдань наведені у таблиці 3.1).
Таблиця 3.1
№ варианта |
f(x) |
[a, b] |
1 |
|
[0; 3] |
2 |
|
[0; 1] |
3 |
|
[1; 2] |
4 |
|
[2; 3] |
5 |
|
[2; 3] |
6 |
|
[1; 2] |
7 |
|
[1,5;2,5] |
8 |
|
[1; 7] |
9 |
|
[0; 1] |
10 |
|
[0; 3] |
11 |
|
[0;
|
12 |
|
[0; 5] |
Практична лабораторна робота №4 Методи апроксимації та інтерполяції. Сплайн-інтерполяція
4.1. Мета роботи
Сформувати в студентів представлення про застосування інтерполяції функцій для вирішення життєвих задач, випрацювати вміння складати і застосовувати інтерполяційні формули Лагранжа, багаточлени Ньютона, сплайни й оцінювати їхню погрішність, дати навички у використанні програмних засобів для перевірки отриманих результатів.
4.2. Порядок виконання роботи
1. Вивчити теоретичну частину (лекційний матеріал) : інтерполяційні формули Лагранжа, багаточлени Ньютона, сплайни. Виконати завдання, що відповідають номерові Вашого варіанта.
2. Оформите звіт по лабораторній роботі, що повинний містити:
Формулювання завдання (варіант завдання вибирається відповідно до номера в журналі).
Роздруківку послідовності виконання команд у програмному середовищі MatLab, що відповідає своєму завданню.
Результати виконання програми (у разі потреби варто привести проміжні результати, а також графіки)
Висновки (інтерпритація отриманих результатів).
4.3. Методичні рекомендації
Постановка
задачі
інтерполяції
функцій:
пусть
функція
задана
за
допомогою таблицї
своїх
значень:
Треба
знайти
багатогочлен
ступеня
n,
такий,
що
значення
функції
та багаточлена у
точках таблиці
співпадають
Приклад 4.1. Розглянемо функцію f(x), яка задана у вигляді таблиці:
х |
у |
0,43 |
1,6359 |
0,48 |
1,7323 |
0,55 |
1,8768 |
0,62 |
2,0304 |
0,7 |
2,2284 |
0,75 |
2,3597 |
Побудувати інтерполяційний багаточлен методом невизначених коефіцієнтів і обчислити наближене значення функції в точці х=0,53.
Рішення:
1.
Спочатку треба створити файл Pol.m, що
містить опис функції, яка повертає
значення полінома
.
Файл Pol.m.
function z=Pol(a,x1)
M1=length(a);
s=0;
for i=1:M1
s=s+a(i)*x1.^(M1-i);
end;
end;
z=s;
2. На другому етапі створимо файл Vandermond.m, що містить опис функції, яка повертає значення елементів матриці Вандермонда.
Файл Vandermond.m.
function z=Vandermond(x)
N=length(x);
z=ones(N,N);
for i=1:N
for j=1:N
z(i,j)=x(i).^(N-j);
end;
end;
3. Задамо значення експериментальних даних.
>> x=[0.43;0.48;0.55;0.62;0.70;0.75]
x =
0.4300
0.4800
0.5500
0.6200
0.7000
0.7500
>> y=[1.6359;1.7323;1.8768;2.0304;2.2284;2.3597]
y =
1.6359
1.7323
1.8768
2.0304
2.2284
2.3597
4. Обчислимо значення елементів матриці Вандермонда.
>> M=Vandermond(x)
M =
0.0147 0.0342 0.0795 0.1849 0.4300 1.0000
0.0255 0.0531 0.1106 0.2304 0.4800 1.0000
0.0503 0.0915 0.1664 0.3025 0.5500 1.0000
0.0916 0.1478 0.2383 0.3844 0.6200 1.0000
0.1681 0.2401 0.3430 0.4900 0.7000 1.0000
0.2373 0.3164 0.4219 0.5625 0.7500 1.0000
5. Обчислимо значення коефіцієнтів полінома.
>> a=M^-1*y
a =
-152.9063
444.9904
-511.6367
291.7494
-80.6863
10.0997
Таким чином, поліном має вигляд:
6. Обчислимо значення полінома в заданій проміжній точці х=0,53.
>> x1=0.53;
>> y1=Pol(a,x1)
y1 =
1.8349
7. Побудуємо графік знайденого полінома.
>> x1=0.43:0.01:0.75;
>> y1=Pol(a,x1);
>> plot(x1,y1)
Рис. 4.1. Графік функції
Апроксимація поліномами в середовищі MATLAB здійснюється за допомогою функції polyfit(), що має вигляд:
polyfit(x, y, n), де:
x – вектор вузлів інтерполяції;
y – вектор значень функції у вузлах інтерполяції;
n – ступінь полінома.
Відгуком при реалізації функції polyfit() є вектор коефіцієнтів полінома.
Приклад 4.2. Виконайте наступні дії:
>> x=[0.43;0.48;0.55;0.62;0.70;0.75];
>> y=[1.6359;1.7323;1.8768;2.0304;2.2284;2.3597];
>> polyfit(x,y,5)
Після натискання клавіші <Enter> відповідь одержимо в наступному виді:
ans =
-152.9063 444.9904 -511.6367 291.7494 -80.6863 10.0997
Тоді функцією інтерполяції буде наступний поліном п'ятого ступеня:
Рішення збігається з отриманим у попередньому прикладі.
Інтерполяція кубічними сплайнами в середовищі MATLAB здійснюється за допомогою функції spline(). Функція має вигляд:
yi=spline(x, y, xi), де:
x – вектор вузлів інтерполяції;
y – вектор значень функції у вузлах інтерполяції;
xi – вектор аргументів функції y=f(x) з області її визначення, що задається користувачем.
Приклад 4.3. Знайдемо значення функції при х=0,53, виконавши для цього наступні дії:
>> x=[0.43;0.48;0.55;0.62;0.70;0.75];
>> y=[1.6359;1.7323;1.8768;2.0304;2.2284;2.3597];
>> xi=0.53;
>> yi=spline(x, y, xi)
yi =
1.8347
Побудуємо графік функції:
>> xi=0.43:0.01:0.75;
>> yi=spline(x, y, xi);
>> plot(xi,yi)
Рис. 4.2. Графік функції, знайденої за допомогою кубічного сплайну