
- •Розділ 1. Основи загальної та неорганічної хімії
- •1.1. Завдання, предмет і значення загальної та неорганічної хімії
- •1.2. Основні поняття та закони хімії
- •Закон еквівалентів
- •1.3. Короткі відомості про будову атома
- •Будова електронної оболонки атома
- •1.6. Періодична система елементів
- •1.5. Хімічний зв’язок. Будова молекул
- •1.6. Розчини
- •1.7. Основи кінетики та енергетики хімічних процесів
- •1.8. Окисно-відновні реакції
- •1.9. Класи неорганічних сполук
- •1.10. Хімія деяких елементів
- •1.11. Література
- •Розділ 2. Основи органічної хімії
- •2.1. Завдання, предмет і значення органічної хімії
- •2.2. Теоретичні засади органічної хімії
- •2.3. Основні класи органічних сполук
- •Розділ 3. Основи аналітичної хімії
- •3.1. Завдання, предмет і значення аналітичної хімії
- •3.2. Пробовідбір та пробопідготовка
- •3.3. Якісний аналіз
- •3.4. Кількісний аналіз
- •Ваговий аналіз
- •3.5. Фізико-хімічні методи аналізу
- •3.6. Приклади використання деяких методів аналізу на практиці
- •3.7. Література
- •Розділ 4. Хімія навколишнього середовища
- •4.1. Охорона навколишнього середовища
- •4.2. Радіаційне забруднення
- •4.3. Небезпечність деяких неорганічних сполук
- •4.4. Органічна хімія і харчова промисловість
- •4.5. Органічна хімія і паливо
- •4.6. Органічна хімія і забруднення навколишнього середовища
Закон еквівалентів
Поняття еквівалент має хімічне походження, але широко використовується у різних галузях науки та повсякденному житті. Воно використовується для позначення яких-небудь взаємозамінних величин. Так вартість будь-якого продукту пропорційна кількості витраченої на його виготовлення праці. Ілюстрацією закону еквівалентів є курс валют.
Хімічний еквівалент – частина атома, молекули або йона, яка припадає на одиницю валентності. По аналогії з відносною атомною масою та молярною масою розглядають відносну еквівалентну масу та молярну масу еквівалента з тими ж одиницями вимірювання:
(г/моль),
де
z – число еквівалентності.
Число еквівалентності у кислот дорівнює числу атомів Гідрогену, у основ – числу гідроксидних груп, у солей – сумарній валентності металу, у оксидів – сумарній валентності металу і Оксигену. Наприклад:
Такі
обрахунки значень молярних мас
еквівалентів можна вважати як формульними
значеннями. Вони
показують співвідношення мас елементів
при утворенні вказаних молекул. Ці
значення можуть відрізнятися при
хімічній взаємодії речовин як в реакціях
обміну, так і в окисно-відновних реакціях.
Реакції обміну – значеня молярної маси еквівалента кислоти, основи або солі може залежати від кількості частинок (функціональних груп), які обмінюються при реакції. Наприклад, формульне значення молярної маси еквівалента ортофосфатної кислоти:
Розглянемо реакцію нейтралізації (обміну):
1. NaOH
+ H3PO4
= NaH2PO4
+ H2O
2. 2NaOH
+ H3PO4
= Na2HPO4
+ 2H2O
3. 3NaOH
+ H3PO4
= Na3PO4
+ 3H2O
Отже числове значення молярної маси еквівалента речовин залежить від співвідношення вихідних речовин та продуктів, які утворюються.
При розрахунках за окисно-відновними реакціями число еквівалентності (z) дорівнює числу відданих чи приєднаних електронів.
Закон еквівалентів – речовини взаємодіють між собою у еквівалентних (тобто рівних) співвідношеннях, або маси речовин, які приймають участь у реакціях, відносяться між собою, як молярні маси їх еквівалентів.
А + 2В → АВ2
m(A) : m(B) : m(AB2) = M(1/zA) : M(1/zB) : M(1/zAB2)
Застосування закону еквівалентів суттєво спрощує розрахунки за хімічними рівняннями. При цьому важливий висновок із закону еквівалентів: з одним еквівалентом однієї речовини або елемента взаємодіє тільки один еквівалент іншої речовини або елементу. Цей закон був сформульований Ріхтером.
Хімічні речовини можуть існувати у чотирьох агрегатних станах: твердому, рідкому, газоподібному та плазмі. Агрегатний стан залежить від сили взаємодії молекул між собою. Для описання газоподібного агрегатного стану використовують закон Авогадро.
Закон Авогадро – у рівних об’ємах різних газів за однакових умов (температура та тиск) знаходиться однакова кількість молекул. Закон Авогадро виконується лише для газоподібних речовин. Це пояснюється особливостями цього стану речовин.
Висновок з закону Авогадро: молярний об’єм різних газів за нормальних умов (н.у.) величина постійна – 22,4 дм3/моль (22,4 л/моль) (н.у.: Т = 273 К, р = 101,3 кПа).
Густина твердих та рідких речовин (ρ, г/см3) – таблична величина. На відміну від них густина газів вимірюється в г/дм3 (г/л) та може бути розрахована за молярною масою та молярним об’ємом:
Для газів використовують також поняття відносної густини – відношення маси певного об’єму газу до маси такого ж об’єму іншого газу:
Це
безрозмірна величина.