![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
3 Розрахунок основних параметрів спліт-системи кондиціювання
3.1. Розрахунок теплоприпливів у виробниче приміщення виконується з використанням експрес-методики. Дана методика в основному використовується для розрахунку систем кондиціювання системи на базі нескладного (у проектному відношенні) кліматичного обладнання: кондиціонерів спліт-системи, кондиціонерів віконного та моноблочного виконання. Теплонадлишки оцінюються як сума основних теплоприпливів у виробничому приміщенні.
Розрахунок проводиться у такій послідовності:
3.1.1. Теплоприплив у розрахункове
приміщення крізь огородження
,
кВт.
Визначається в залежності від об’єму
виробничого приміщення та питомого
теплового навантаження
(Вт/м3) в ньому. Для приміщень
з сонячної сторони з великою площею
оскління
Вт/м3;
для приміщень із тіньової сторони
Вт/м3.
Зазвичай, для середньостатистичних
умов,
Вт/м3. Тоді
кВт.
3.1.2. Теплоприплив у виробниче приміщення
від оргтехніки,
,
кВт.
Визначається як 450 Вт на один комп’ютер у повній комплектації, а також як 30% від встановленої потужності електроспоживальної техніки (пристроїв).
Тоді, при кількості комп’ютерів
шт.
та їх електроспоживання
Вт,
кВт.
3.1.3. Теплоприплив у виробниче приміщення
від людей, що працюють в ньому,
,
кВт.
При кількості людей, що знаходяться у
виробничому приміщенні
та питомому тепловиділенні
Вт/л.
(офісні приміщення та ін. робочі місця
у сфері розумової діяльності). Тоді
кВт.
3.1.4. Явний тепло приплив у виробниче
приміщення,
,
кВт.
кВт.
3.1.5. Вологонадлишок у виробниче
приміщення,
,
кг/год.
Визначається в залежності від температури
у виробниче приміщення та категорії
виконуваної роботи. При температурі у
виробничому приміщенні
°С
та категорії робіт ЛЕГКА-1а питомий
вологонадлишок від людини складає
г/(год.·люд.).
Тоді
кг/год.
3.1.6. Прихований теплоприплив у
виробничому приміщенні,
,
кВт.
При прихованій теплоті пароутворення
Дж/кг
кВт.
3.1.7. Загальний тепло приплив у виробниче
приміщення,
,
кВт.
кВт.
3.2. Зазначені холодо- та теплопродуктивності спліт-системи кондиціювання визначається в такій послідовності:
3.2.1. Необхідна холодопродуктивність
спліт-системи кондиціювання,
, кВт.
Для замкнених систем кондиціювання необхідна холодопродуктивність чисельно (з певним запасом) дорівнює тепло припливу у виробничому приміщенні
, кВт.
3.2.2. Ентальпія (тепловміст) повітря
у виробничому приміщенні ,
,
кДж/кг.
Визначається за допомогою
‑діаграми
вологого повітря або аналітично. При
температурі
°С
та відносної вологості у приміщенні
:
,
кДж/кг.
3.2.3. Ентальпія повітря на вході у
виробниче приміщення на виході
повітророзподільника,
,
кДж/кг.
Визначається за температурою повітря
на вході
та його відносної вологості
(повітря, близьке до стану насичення)
,
кДж/кг.
Масова повітропродуктивність спліт-системи
кондиціювання,
,
кг/с.
кг/с.
3.2.4. Об’ємна повітропродуктивність
спліт-системи кондиціювання за нормальних
умов,
,
м3/с (м3/год)
При густині повітря за н. у.
кг/м3.
м3/с.
(4284 м3/год.)
Приміщення обладнане спліт-системою
кондиціювання MIDEA MSG‑30HR,
холодопродуктивність якої становить
кВт.
Зважаючи на величину
кВт,
яка отримана в результаті розрахунків
можна зробити висновок про недостатню
потужність наявної системи кондиціювання.
Рекомендується обрати модель більш
потужної системи, наприклад Panasonic
CS-F50DB4E5/CU-B50DBE8.