62.Історія виникнення Grid.

Термін «грід-обчислення» з'явився на початку 1990-х років , як метафора, що демонструє можливість простого доступу до обчислювальних ресурсів як і до електричної мережі ( англ. power grid) в збірнику під редакцією Яна Фостера і Карла Кессельмана «The Grid: Blueprint for a new computing infrastructure ».

Використання вільного часу процесорів і добровільного комп'ютингу стало популярним в кінці 1990-х років після запуску проектів добровільних обчислень GIMPS в 1996 , distributed.net в 1997 і SETI @ home в 1999 . Ці перші проекти добровільного комп'ютингу використовували потужності приєднаних до мережі комп'ютерів звичайних користувачів для вирішення дослідницьких завдань, що вимагають великих обчислювальних потужностей.

Ідеї ​​грід-системи (включаючи ідеї з областей розподілених обчислень , об'єктно-орієнтованого програмування , використання комп'ютерних кластерів , веб-сервісів та ін) були зібрані і об'єднані Іеном Фостером , Карлом Кессельманом і Стівом Тікі , яких часто називають батьками грід-технології. ^{[ 1]} Вони почали створення набору інструментів для грід-комп'ютингу Globus Toolkit , який включає не тільки інструменти менеджменту обчислень, але й інструменти управління ресурсами збереження даних, забезпечення безпеки доступу до даних і до самого грід, моніторингу використання і пересування даних, а також інструментарій для розробки додаткових грід-сервісів. В даний час цей набір інструментарію є де факто стандартом для побудови інфраструктури на базі технології грід, хоча на ринку існує безліч інших інструментаріїв для грід-систем як в масштабі підприємства, так і в глобальному.

Грід-технологія застосовується для моделювання та обробки даних в експериментах на Великому адронному колайдері (грід використовується і в інших завданнях з інтенсивними обчисленнями). На платформі BOINC в даний час ведуться активні обчислення більше 60 проектів. Наприклад, проект Fusion (південь Франції, розробка методу отримання електрики за допомогою термоядерного синтезу на експериментальному реакторі ITER ) також використовує грід ( EDGeS @ Home ). Під назвою CLOUD розпочато проект комерціалізації грід-технологій, в рамках якого невеликі компанії, інститути, які потребують обчислювальних ресурсах, але не можуть собі дозволити по тих або інших причин мати свій суперкомп'ютерний центр, можуть купувати обчислювальний час гріду. ^[4]

63.Grid у світі

1. 2001 р. Проект Tera-Grid — у США — фінансується Національним науковим фондом.

2. 2001—2004 рр. — Європейський проект DataGrid — створена інфаструктура обчислень та обміну даними для потреб європейських науковців.

3. 2004 р. — ЄС створив аналог Tera-Grid — консорціум DEISA. Об'єднав провідні національні суперкомп'ютерні центри країн ЄС.

4. З 2004 — Grid-мережа EGEE (Enabling Grids for E-sciens) — власне розвиток проекту DataGrid . Виконується під керівництвом Європейського центру ядерних досліджень(ЦЕРН, Женева). Фінансується ЄС. У 2007 р. в проекті беруть участь понад 70 наукових установ з 27 країни світу. Мета проекту — побудова найбільшого у світі Grid.

5. З 2004 р. — Strategic Grid Computing Initiative — президентська програма США, мета якої — «створення єдиного національного простору високопродуктивних обчислень». На сьогодні у США вже функціонує декілька Ґрід-мереж, які обслуговують NASA, міністерство оборони та провідні наукові центри країни.

6. Проект Google стосовно створення глобальної Ґрід-системи. Це — один з найбільших приватних проектів Ґрід, який ставить на меті перетворення комп'ютерингу на споживчу послугу для широкого загалу користувачів.

7. Китайський проект Ґрід — China-Grid (початок — 2000 р.). У 2006 р. завершено проект China Education Grid Project, який об'єднав комп'ютерні мережі найбільших китайських університетів.

8. З 2006 р. — початок спільного Ґрід-проекту ЄС-Китай (EUChinaGRID), який об'єднає європейські і китайські Ґрід-структури.

9. Індійський національний Ґрід-проект GARUDA, мета якого — об'єднання 17 провідних наукових центрів країни.

10. GLORIAD — дотичний проект, що передбачає створення єдиної комп'ютерної мережі у Північній півкулі (США, Канада, Європа, Росія, Китай, Південна Корея).

Grid в Україні

UGRID — проект створення національної української мережі Ґрід та інтеграції її у загальноєвропейську, підготовлений Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут».

Національна Ґрід-програма КМ України. Основні виконавці — Міністерство освіти та науки України і Національна академія наук.

Ґрід-платформа (2004 р.) Інституту теоретичної фізики та Обчислювального центру Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

ІТФ розроблено Ґрід-проект для НАН України.

У лабораторії Ґрід-технологій ІТФ створено перший Ґрід-сегмент НАН України (об'єднує кластери ІТФ, ІКБГІ, ІМБГ, ГАО, КНУ, ІК, ІКД). Системним інтегратором по впровадженню більшості обчислювальних кластерів Ґрід-сегменту виступила компанія Юстар.

Ґрід-кластери (обчислювальний кластер, який є перспективним для включення у Ґрід-мережу) створені у:

• Харківському фізико-технічному інституті

• Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут»

• Інституті теоретичної фізики НАН України (ІТФ)

• Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка (КНУ)

• Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» (ІХБГ)

• Інституті молекулярної бiологiї i генетики НАН України (ІМБГ)

• Головній астрономічній обсерваторії (ГАО)

• Інституті фізики конденсованих систем (ІФКС)

• Інституті кібернетики НАН України (ІК)

• Інституті космічних досліджень (ІКД)

Ще у восьми академічних інститутах Києва, Харкова і Дніпропетровська створюються Ґрід-кластери.

Вже існуючі українські Ґрід-сегменти і Ґрід-кластери інтегруються у загальноєвропейську систему. Ґрід-співпраця вже існує через ЦЕРН (Женева), в рамках AliEn-grid, AstroGrid-D. І це коло розширюється.

З розвитком українського Ґрід-сегменту очікується якісний і кількісний стрибок у розвитку українського Інтернету.