Динаміка земельної площі України за напрямами використання (тис.Га)

Показники	2005, площа	% до загальної площі	2010 площа	% до загальної площі	2010р. в % до 2005
Всього земель	60354,8	100,0	60354,8	100,0	100,0
Землі сільськогосподарського призначення	42942,6	71,2	42791,8	70,9	99,7
Ліси та лісо вкриті площі	10503,7	17,4	10601,1	17,6	100,9
Забудовані землі	2467,5	4,1	2512,5	4,2	101,8
Землі під водою	2416,9	4,0	2423,5	4,0	100,3
Заболочені землі	966,0	1,6	979,9	1,6	101,4
Інші землі	1058,1	1,7	1046,0	1,7	98,9

Рис 2.2 Динаміка земельної площі України за напрямами використання в 2005 році.

Рис. 2.2.1. Динаміка земельної площі України за напрямами використання в 2010 році.

2.3 Статистичне дослідження використання земельних ресурсів

У системі державного управління природними ресурсами дедалі більшого значення набувають питання раціонального використання земельних ресурсів, які сучасною наукою трактуються в різних аспектах. Земля, крім її традиційних властивостей (засіб виробництва, територіальний оазис, природне тіло тощо), стала об'єктом правовідносин і об'єктом нерухомості. Земельний фонд країни є національним багатством, раціональне використання якого неможливе без відповідної системи державних рішень. Особливого значення ця система набуває в періоди реформи земельних відносин, коли здійснюється масштабний перерозподіл ресурсів, реорганізація існуючих об’єктів і суб’єктів земельних відносин. Разом з тим при управлінні земельними ресурсами враховується вплив як об'єктивних законів природи (встановлення обов'язків із захисту земель від шкідливих природних процесів), так і економічних, соціальних законів суспільства Державне регулювання земельних відносин в Україні спрямоване на вирішення завдань раціонального використання земельних ресурсів як найважливішого фактора виробництва, створення правових, економічних, організаційно-технічних та інших умов для відтворення й підвищення родючості грунтів, забезпечення зростання виробництва. При проведенні земельної реформи необхідно вирішити проблеми раціонального використання земельних угідь, розмежування прав власності на землю, обгрунтування розмірів земельного податку, орендної плати й вартості. Державне регулювання раціонального використання земельних ресурсів має встановлювати правила та порядок організаційної діяльності, відповідальність за дотримання цих правил.

Одним з найважливіших чинників ефективного державного управління земельними ресурсами на всіх адміністративно-територіальних рівнях є система державного земельного кадастру та моніторингу земельних ресурсів, які служать інформаційно-аналітичною основою державного управління територіями й регулювання земельних відносин. При цьому всі складові земельного кадастру та моніторингу земельних ресурсів мають відповідати рівню державного забезпечення розвитку земельних відносин. Це особливо важливо при розробці економічно обгрунтованих методик встановлення межоб’єктів земельних ділянок, масової державної кадастрової оцінки земель різних категорій, законодавчому забезпеченні принципів і правил оподаткування суб'єктів аграрних відносин.

У сільськогосподарських підприємствах земля виступає як основний засіб виробництва . Її не можна замінити іншим засобом. Вона має свої особливості порівняно з іншими засобами. По-перше, земля створена самою природою, а не людською працею, як інші засоби виробництва (будівлі, споруди, машини тощо).

По-друге, на відміну від інших засобів виробництва, земля не зношується, а при раціональному використанні її родючість зростає. По-третє, земля не розширюється, тому до неї необхідно бережливо ставитись. По-четверте, земля одночасно виступає як предмет праці, оскільки на неї спрямована праця людей, і як засіб праці, бо за її допомогою людина впливає на рослини з метою одержання урожаю. Роль землі в сільськогосподарському виробництві визначається тим, що їй притаманна специфічна унікальна властивість: родючість; Для характеристики використання земельного фонду в цілому й окремих угідь розраховують ряд коефіцієнтів:

коефіцієнт використання земельного фонду для сільськогосподарського виробництва - відношення площі сільськогосподарських угідь до площі земельного фонду;

коефіцієнт використання сільськогосподарських угідь (коефіцієнт розораності) - відношення площі ріллі до площі сільськогосподарських угідь. Цей показник також непрямо характеризує якість землі; коефіцієнт використання орних земель - відношення площі ріллі до площі орних земель;

коефіцієнт використання ріллі - відношення посівної площі до площі ріллі; Узагальнюючими вартісними показниками економічної ефективності використання землі є вихід валової продукції (у порівнянних цінах), валового і чистого доходу на 100 га сільськогосподарських угідь і ріллі;

Таблиця 2.3

Динаміка основних показників охорони атмосферного повітря в 2009 - 2010 рр.(тис.т)

Показники ( тис. т)	2008	2009	2010	2010 р. у % до 2009 року
Викиди шкідливих речовин у повітря - усього	7210,3	6442,9	6678,0	103,7
У т.ч стаціонарними джерелами забруднення	4524,9	3928,1	4131,6	105,2
3 них діоксид сірки _	1290,6	1235,2	1206,3	97,7
Оксид азоту	5,9	5,0	6,8	136,0
Оксид вуглецю	1185,22222222	915,5	1063,8	116,2
Метан	915,2	840,7	844,8	100,5
Неметанові леткі органічні сполуки2	73,7	66,9	66,0	98,7
Сажа	8,3	7,3	6,5	89,0
Автомобільним	2420,3	2285,0	2313,7	101,3
3 них діоксид сірки	20,1	18,7	19,8	105,9
Оксид азоту	1,3	1,2	1,3	108,3
Оксид вуглецю	1870,5	1766,6	1782,7	100,9
Метан	8,0	7,6	7,6	100,0
Сажа	23,8	22,1	23,8	107,7
Авіаційним,залізничним,водним транспортом та виробничою технікою	265,1	299,8	232,7	101,3
Викиди шкідливих речовин ззрозрахунку на км території, то	119,5	106,8	110,6	103,7
З розрахунку на км території , т

Із даних таблиці 2.3 видно, що у 2008 році в порівнянні із 2006 роком викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря зросли на 9.8%; в 1,3 рази, сажі 1.3 рази, оксид азоту без змін.

Викиди в атмосферу повітря оксиду вуглецю зростають на 6,7%, викиди метану не збільшилися.

З розрахунку на один квадратний кілометр-території викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря в 2008 році зросли в порівнянні з 2006 роком на 10% і склали в 2008 році - 12,2 тонн, на одну особу - на - 32,5% і склали в 2008 році - 104,4 кг на одну особу.

Рис. 2.3 Динаміка основних показників охорони атмосферного повітря у 2010 році.

Таблиця 2.4

Динаміка викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря (тис.т)

	Кількість п-ств,які мали вик.	Обсяг викидів		Викинуто у середньому одним п-вом.т
		2009 т	У % до 2009
Усього
С/г,мисливство,лісове г - зо
С/г, мисливство та пов’язані з ним послуги
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги
Промисловість
Добувна промисловість
добування паливно — енергетичних корисних копалин
добування корисних копалин, крім паливно - енергетичних
Переробна промисловість у т.ч
Виробництво харчових продуктів, напоїв та
тютюнових виробів		.
Виробництво коксу, продуктів нафто-перероблення
Хімічне виробництво
Виробництво іншої не металевої мінеральної продукції
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів
Виробництво та розподілення електроенергії газу та води
будівництво
Діяльність транспорту та зв’язку
Інші види економічної діяльності

Аналізуючи динаміку викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря за видами економічної діяльності видно, що із 378 підприємств, які мали викиди в 2008 році 172 або 45,5% належать до обробної промисловості 59 або 15,6% належать до такого виду економічної діяльності, як транспорт і зв’язок.

Найбільше викидів в середньому одним підприємством спостерігається в підприємствах, пв язаних з виробництвом, розподіленням електроенергії, газу та води. Викиди складають 1987,7 тонн.

Серед підприємств обробної промисловості високий обсяг викидів з розрахунку на одне підприємство припадає на виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядер_ного палива.

Вони складають 594,2 Тонни. Найменше викидів в атмосферне повітря на підприємствах по виробництву готових металевих виробів - 6.2 тонни на одне підприємство.

Таблиця 2.5