Лекція 14
Тема лекції: Декоративно-художнє освітлення інтер’єрів
Мета лекції:
1 Ознайомитися з особливостями освітлення для ідентифікації та способами його досягнення.
2 Вивчити основні параметри, що визначають колірність освітлення інтер’єру та особливості застосування джерел світла в інтер’єрі з різним спектральним складом.
Література:
О.И. Лесная Декоративно-художественное освещение архитектурной среды. Учебное пособие. – Харьков: ХНАГХ, 2007 – 283 с.
В.Б Уистин Учебник дизайна. Композиция, методика, практика. – М.: АСТ: Астрель, 2009. – 254 с.
Міжпредметний зв’язок: Основи світлотехніки, освітлювальні установки, світлові прилади та технологія їх виготовлення, джерела світла.
План лекції:
Освітлення для ідентифікації.
Світло та колір в інтер’єрі.
1 Освітлення для ідентифікації
В приміщенні завжди розміщені якісь об’єкти, які при різних рівнях яскравості поверхонь та світильників повинні бути ідентифіковані. Освітлення для ідентифікації об’єкта характеризується двома параметрами: номінальність ідентифікації та драматичний фактор.
Номінальність ідентифікації відображає правдивість або демонстраційну природу світла, тобто здатність світла виявити, показати призначення об’єкта в їх істинному вигляді та формі.
Драматичний ефект визначає рівень «сили» або драми, що створюється світлом. Цей ефект може використовуватися для установки акцентів на особливих моментах, об’єктах або деталях; для створення ефектів «неприродності» об’єкта порівняно з його природним виглядом.
Спільно з ефективним оточуючим освітленням, або на його фоні, драматичний ефект може викликати відчуття комфорту, переживання та інші емоції.
Головне правило в отриманні максимального драматичного фактора – освітлення об’єкта повинно бути таким, щоб дати мінімальну інформацію для демонстрації його повної форми та кольору, надати загадковості. Однак, для досягнення натуральності об’єкта необхідно комбінувати високий драматичний фактор з необхідністю ідентифікації.
Способи досягнення високого драматичного ефекту:
Створення контрасту з фоном;
Мінімізація оточуючого об’єкт освітлення;
Використання одиничних точкових світильників, направлених на об’єкт під максимальним кутом;
Освітлення об’єкта з одного напрямку;
Використання променів максимальної інтенсивності;
Демонстрація колірного тону без зменшення інтенсивності випромінювання.
Способи досягнення максимальної ідентифікації:
Створення максимального колірного контрасту об’єкта з фоном;
Створення збалансованого освітлення оточуючого об’єкт простору;
Вибір однієї чи кількох точок основних фокусів, направлення на них вузьких променів світла;
Освітлення об’єкта ззаду для надання повноти форми, не засліплюючи при цьому спостерігача.
Для отримання акцентуючого освітлення необхідні чітко обмежені світлові точки, що формуються освітлювальним приладом. Ефект визначається характеристиками світлового пучка. Важливим параметром є сила світла, форма і розміри світлової плями, що створюється пучком, а також кількість розсіяного світла поза сформованого пучка.
«Чітко обмежений» світловий пучок практично не має розсіяного поза пучком випромінювання та забезпечує яскраво виражений контраст. Це дозволяє створювати драматичні світлові ефекти.
«М’яко обмежений» світловий пучок має значно більше розсіяне випромінювання поза пучком, і відповідно створює менш виражені контрасти. Отримані ефекти набагато м’якші, ніж для чітко обмежених пучків.