3. Проблема виснаження природних ресурсів

Постійне використання природних ресурсів розвине­ними країнами в останні десятиріччя потребує без перерв­ного відкриття нових родовищ, оскільки розвіданих запасів більшості видів мінеральної сировини вистачить, щонайбіль­ше, до середини поточного століття. Але і потенційні (ще не відкриті* запаси мінерально-сировинних ресурсів обмежені. Наскільки швидко вичерпаються природні ресурси залежатиме від майбутнього стану світової економіки, появи нових сировинних джерел, їх географічного розміщення, економного використання наявних запасів сировини та повернення у виробництво вторинної сировини.

Сьогодні у світі спостерігається тенденція поступового виснаження надр. Рано чи пізно ліпші родовища випра­цьовуються, до розробки залучають ті, що залишилися, гірничо-геологічні умови погіршуються, видобуток мінера­льної сировини стає неприбутковим.

Усі держави світу умовно можна поділити на індустріально розвинені, які споживають мінерально-сировинні ресурси, і сировинні – ті, що їх добувають і постачають першим.

Кожна дитина, що народилась у розвиненій частині світу, споживає в 20 – 30 разів більше ресурсів планети, ніж дитина в країнах третього світу.

Держави, які інтенсивно використовують мінерально-сировинні ресурси, умовно проходять такі етапи освоєння надр:

• геологічного вивчення;

• інтенсивного використання;

• виснаження.

Так, Російська Федерація перебуває в перехідній стадії між етапами геологічного вивчення надр та їх інтенсивного використання. Це пояснюється тим, що ступінь геологічного вивчення величезної території порівняно низький. Водночас Росія досить інтенсивно використовує вже розвідані родовища, і її економіка ґрунтується здебільшого на розвитку мінерально-сировинного комплексу (насамперед видобутку нафти і газу*.

Сполучені Штати Америки перебувають на етапі інтенсивного використання надр, оскільки геологічна галузь досить розвинена, запаси розвідано майже на всій території. Наразі гірничодобувні компанії США вкладають великі кошти у видобуток і переробку сировини в інших країнах із порівняно низькими екологічними стандартами та дешевою робочою силою, що дає додаткові прибутки.

Україна сьогодні перебуває на початку етапу виснаження надр. Високий ступінь геологічного вивчення території, виснаження якісних запасів основних видів мінеральної сировини, невелика ймовірність відкриття нових великих і навіть середніх за запасами родовищ зумовлює недоцільність вкладання занадто великих коштів у пошукові та геологорозвідувальні роботи. Пріоритетним стає техно­логічне переоснащення гірничодобувної та переробної галузей, зношеність основних фондів яких дуже велика.

Свердловини для добування вуглеводневої сировини в основному нафтогазовому регіоні – Дніпровсько-Донецькій западині – досягли глибини 5 – 6 км, а нафту і газ держава давно імпортує. Багатих покладів залізних руд в Україні вже майже немає. Вугілля видобувається в середньому на глибині 700 м, тоді як глибина окремих шахт становить до 1,5 км. При розвіданих запасах з основних видів корисних копалин (крім нафти і газу*, яких мало б вистачити на сотні років роботи промисловості, ресурсне забезпечення України доступними і рентабельними для експлуатації запасами не значне і потребує точнішої оцінки.

Пріоритетні в країні розробка і впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, використання альтернативних видів енергії та палива, а також вторинної сировини, що може зменшити ресурсні обмеження розвитку нашої держави.

За даними ООН, ресурси 18-ти економічно наваж­ливіших мінералів опинилися на межі цілковитого вичер­пання. Серед них: Аурум, Аргентум, Меркурій, Плюмбум, Сульфур, Олово, Цинк, Вольфрам.

Проте говорити сьогодні про неминучу кризу міне­рально-енергетичних ресурсів некоректно, враховуючи такі факти:

• постійно йде розвідка та відкриття нових родовищ. Глибокі шари літосфери (глибше 3-4 км* і запаси мінералів Світового океану вивчені недостатньо;

• розробляються програми щодо вилучення матеріальних і енергетичних ресурсів із космосу;

 

З поверхні Місяця можна одержати такі будівельні матеріали, як бетон, цемент, кераміка та інші матеріали, здатні забезпечити тепловий і радіаційних захист. З Марса можна добути глинисті сланці, кременисті, залізисті кварци тощо.

Розроблено метод видобутку чорних і дорогоцінних металів із залізних астероїдів. Передбачають, що деякі астероїди – це фактично золота руда. Найперспективніші для одержання дорогоцінних металів (Au, Pt, Ir, Os тощо* два типи метеоритів: LL – хондрити та залізні метеорити. Економічно це дуже вигідна справа: витративши 23-57 млрд.дол. на розробку астероїда масою 5х10⁹ т, можна одержати прибуток 100-200 млрд.дол.

• удосконалюється технологія видобутку та переробки природних ресурсів;

• у процес виробництва втягуються природні ресурси, які раніше не використовувалися (наприклад, нафта й алюміній застосовуються тільки близько 200 років, ядерне паливо – близько 50 років та ін.*;

• використовуються штучні замінники багатьох мінералів.

Усе ширше впроваджується використання вторинних ресурсів. Розрахунки свідчать, що повторно можна викорис­товувати майже 70 % основних металів. Сьогодні ж промис­ловість економічно розвинених країн використовує в кращому випадку лише 30-40 % міді, заліза та інших металів, решта безповоротно втрачається, нагромаджується у звалищах, розсіюється, забруднюючи біосферу.

Для добування сировини із вторинних ресурсів потрібно набагато менше затрат, у тому числі й енергетичних, ніж для її видобування з первинних руд. Наприклад, під час добування скла переплавлянням битих пляшок та інших скляних виробів витрати електроенергії вчетверо менші, ніж під час добування його з піску. Переробка вторинних ресурсів дає прибуток. Так, американські підприємства переробляють старі пластикові пляшки від напоїв у найрізноманітнішу продукцію – від стовпчиків для огорож до теплих прокладок у зимові куртки. Алюміній, добутий зі старих банок з-під пива та інших напоїв, виявляється вдвічі дешевшим від Алюмінію, виплавленого з бокситів.

Отже, природні ресурси обмежені та вимагають розумного використання. Чим повніше використовуються природні ресурси у виробництві, тим нижчий рівень забруднення навколишнього середовища, оскільки більшість речовин, що забруднюють довкілля, – це не що інше, як природні ресурси, що не були використані в повному обсязі.

• ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ ТА САМОПЕРЕВІРКИ

 1. Охарактеризуйте поняття природних ресурсів.

2. Опишіть основні шляхи використання природних ресурсів.

3. Наведіть приклади різноманітних природних ресурсів.

4. Поясніть, чому до найважливіших природних ресурсів відносяться органічна сировина і життєвий простір?

5. Наведіть шляхи збереження генетичного фонду Землі.

6. Запропонуйте шляхи розв’язання проблеми виснаження природних ресурсів

• Запитання та завдання для самостійного опрацювання

 1. З’ясуйте наявність рекреаційних та бальнеологічних ресурсів у Вашому регіоні?

2. Що Ви розумієте під терміном біологічні ресурси?

3. Опишіть атмосферне повітря як природний ресурс.

4. Охарактеризуйте ґрунти як природний ресурс.

5. Які типи енергетичних ресурсів Вам відомі?

6. З’ясуйте, які природні ресурси в Україні вже на сьогоднішній день вичерпані.