7.4. Правовий аналіз

Завданням правового аналізу є насамперед розгляд правових та організаційних аспектів проектної діяльності.

Вплив державної політики на інвестиційні процеси з часом суттєво зростає, що стосується:

• вибору точки розміщення;

• придбання технології;

• придбання обладнання тощо.

Особливостями сучасного розвитку є децентралізація промислового виробництва. Ця тенденція характерна для

промислово розвинутих країн, де однією з головних задач є зменшення забрудненості оточуючого середовища в районах промислової концентрації шляхом виносу частини промислових підприємств за межу великих міст. Державна політика, як правило, стимулює цей процес шляхом надання різних пільг, стимулювання при вкладанні інвестицій, але при цьому може не носити характеру обмеження промислового росту в окремих районах. В деяких країнах визначено географічні зони, в яких розміщення підприємств фінансово стимулюється (надаються прямі державні субсидії). Це слід ураховувати при виборі варіанта проекту.

У районах, в яких передбачається розвиток курортних зон, громадського будівництва, розробка корисних копалин, вживаються економічні заходи з обмеження будівництва промислових об’єктів або приймаються законодавчі акти по припиненню нового будівництва таких підприємств. Особливо подібні заборони можуть відноситися до іноземних інвестицій. Державна політика може як визначати місця розміщення об’єктів, так й розосереджувати підприємства по регіонах.

Крім того, слід ураховувати місцеві нормативи граничних викидів шкідливих речовин в оточуюче середовище. Для полегшення підготовки рішення вказаних питань замовни­ку або інвестору потрібно мати у власному розпорядженні списки різних представників національної або місцевої влади, із якими будуть вирішуватися питання енерго -, водопостачання, положень про будівництво, фінансові питання, заходи щодо безпеки та ін.

Також по варіантах розміщення об’єктів слід розрахову­вати величину податків, що відраховуються з доходів корпорацій, фірм, податків з населення, акцизних зборів, податків на придбання майна та інших національних та місцевих податків, митних зборів, амортизаційних норм, а також стимулів та пільг, що передбаченні при розвитку нових виробництв, рішенні соціально-економічних завдань тощо. Слід ураховувати, що по районах вони можуть суттєво відрізнятися, що є важливим фактором при виборі місця розміщення об’єктів. Доцільно урахувати також особливості законодавства в галузі будівництва та ін.

7. 5. Соціальний аналіз

Метою соціального аналізу є визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект, розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища. Соціальний аналіз зосереджується на наступних основних аспектах:

1. Соціокультурні та демографічні характеристики населення, якого торкається проект, його кількісні характеристики і соціальна структура, включаючи розподіл за етнічними, племінними і класовими ознаками.

2. Форми виробничої самоорганізації населення в районі реалізації проекту, включаючи структуру родин (наявність робочої сили, форми землеволодіння, доступ до ресурсів і регулювання їхнього використання).

3. Прийнятність проекту з погляду місцевої культури, а саме здатність проекту адаптуватися щодо існуючих соціальних норм і, разом із тим, приводити до потрібних змін у поводженні людей і їхньому сприйнятті власних нестатків.

4. Зацікавленість у проекті місцевого населення і реалізуючих проект організацій, їхня безупинна участь у всіх стадіях проектного циклу починаючи з розробки й аж до його успішного здійснення, експлуатації і технічного обслуговування.

Комплексний підхід до оцінки проекту передбачає виз­начення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні ви­годи, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальними аспектами проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у супе­речність із традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію до реалізації проекту. Особливістю соціального аналізу є неможливість кількісної характеристики багатьох соціальних змін та результатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб’єктивні інтереси.

Проблема суб’єктивності оцінок знаходить свій вияв і в зби­ранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення з оцінки соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме їм необхідно визначити наслідки й результати проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.

Соціальний аналіз передбачає не лише фіксацію існуючого рівня, а й прогнозування зміни показників під впливом проекту. Однак слід обережно ставитись до проектування соціальних показників, оскільки багато з них мають тісний взаємозв’язок. Так, зміна вікової структури населення сприятиме і трансформації суспільного й майнового статусу, змінам у житлових потребах та соціальних послугах. Прогнози соціального середовища мають враховувати весь спектр можливих впливів, а не лише змін, зумовлених реалізацією про­ектів. Різнобічний аналіз цих показників дає можливість визначати зрушення, що відбуваються в соціальному розвитку при реалізації проекту.