1.4 Літературознавчі процеси

78. Баган О. Іван Франко в оцінках Дмитра Донцова : Долання епохи Ratio / Олег Баган // 2003. – Вип. 66. – С. 135–145.

Висвітлено концепції Д. Донцова про Франка, як форматора нової генерації українства. Що згодом вплинули на культорологічну та еститичну думку письменників та теоретиків вісниківського середовища.

79. Бурдега О. І.Франко в оцінці С. Єфремова (на матеріалі праці «Співець боротьби і контрастів) / Ольга Бурдега // 2008. – Вип.70. – С. 211–156.

Монографічне дослідження С. Єфремова “Співець боротьби і контрасті”, вважається однією з перших ґрунтовних розвідок про І. Франка, і визначила місце і роль письменника у літературному процесі кінця XIX-початкуXXст. Викладено теоретичні проблеми герметичної поезії. Узагальнено герметичну поезію, як конкретну історико-культурну іпостать, модель “абсолютної поезії”.

80. Гнатюк М. До проблем функціонування соціологічного літературознавства в Україні (І.Франко - С. Єфремов) / Михайло Гнатюк // 2003. – Вип. 66. – С. 128–134.

Розглядаються соціологічні методи у літературознавсві, які використовували Єфремовим та Франко.

81. Голод Р. Локомотив “На крилах із гармоній”. Мікростудія Франкового оповідання “Поки рушить поїзд” / Роман Голод // 2008. – Вип.70. – С. 157–167.

Іван Франко як першовідкривач художньої системи імпресіонізму в національному літературному процесі. Простежено жанрові, композиційні та стилістичні особливості твору “Поки рушить поїзд”.

82. Івнишин П. Критерії художності : актуалізація базового поняття / Петро Іванишин // 2010. – Вип. 69. – С 70–75.

Розкрито принагідні тезаурусні міркування – маленький вступ до герменевтичної теми.

83. Ільницький Д. “Мистецтво створює окрему дійсність “ : Літературознавчі погляди Богдана – Ігоря Антоновича / Данило Ільницький // 2006. – Вип. 67. – С. 211–224.

Визначено головні аспекти літературної спадщини Богдана – Ігоря Антоновича. З’ясовано зв’язок поглядів Антоновича із теортичними концепціями того часу : феноменологічною теорією Романа Інгардена, думками філософа Хосе Ортеги і Гасета ; проведено анології Потебня – Антонич, Франко – Антонич.

84. Ісіченко І. Патристичні витоки давньоруського наративу / Ігор Ісіченко // 2006. – Вип. 67. – С. 30–36.

Патристична культура книжників в епоху Вселенського Собору. Створення ідеального типу автора - християнина .Не усвідомлення авторства Отців Церкви.

85. Калініна А. Південноукраїнські альманахи кінця XIX-початкуXX століття в оцінці Івана Франка / Антоніна Калініна // 2010. – Вип. 72. – С. 129–134.

Висвітлено Франкову оцінку ідейно-тематичного та жанрового наповнення південноукраїнських альманахів кінця XIX- початкуXXст.

86. Крохмальний Р. Концепт порогової ситуації в художній інтерпритації Івана – Нечуя Левицького / Роман Крохмальний // 2010. – Вип. 71. – С. 15–25.

Подано художню інтерпритацію концепту порогової ситуації у різних її варіантах. Глибока світоглядна філософська основа полягає у творенні словесних образів як естетизації української дійсності в творчості Івана .Нечуя - Левицького.

87. Лановик З. Александрійська школа герменевтики і утвердження алегоричного методу інтерпретації біблійних текстів / Зоряна Лановик // 2006. – Вип. 67. – С. 163–168.

Значний вплив платонізму на Александрійську школу, що культивува алегоричний метод інтерпритації.

88. Лановик М. Літературознавчі проблеми художнього перекладу в системі формалізму / Мар’яна Лановик // 2006. – Вип. 67. – С. 184–190.

Концепція Р. Якобсона, що знайшла широке втілення у перекладознавстві – і лінгвістичному і літературознавчому. Цінність ідеї формалізму полягає не лише у забезпеченні перекладознавства новими концепціями , а й те що формалісти привернули увагу до вагомого мовного матеріалу.

89. Пастух Т. Теоритичний дискурс герметичної поезії / Тарас Пастух // 2010. – Вип. 71. – С. 36–47.

Зосереджено увагу на вивченні герметичної поезії, її становлення та розвиток.

90. Печарський А. Іван Франко і літературно-психоаналітична думка : крізь призму XX ст. / Андрій Печарський // 2010. – Вип. 71. – С. 3–14.

Психоаналіз як прогресивна наука. У мистецьких пошуках “Шляху Істини і Життя” психоаналітичний код дає змогу по-новому подивитись на українську літературу. Р. Бабовал – молодший член “Нью - Йоркської групи”, це поет, який опираючись на філософію та психологію, передає найвищу щаблину буття кохання.

91. Працьовитий В. Поетика драми “Маклена Граса” Миколи Куліша / Володимир Працьовитий // 2006. – Вип. 67. – С. 155–162.

Складний і суперечливий час як в Польщі, так і в Україні відображена драма “Маклена Граса”. Передання авторм через п’єсу своїх думок, як письменника-гуманіста.

92. Родчин З. Художнє функціонування та трансформація мотиву братовбивства у модерній драмі / Зоряна Родчин // 2010. – Вип. 69. – С 122–128.

П’єси української літератури початку XXст. обіймають власну нішу і модерні драми з означеним біблійним мотивом братовбивства. Ольга Кобилянська одна з перших в українській літературі, поч. XX ст.,втілила заданий біблійний архетип. Окрім Ольги Кобилянської до біблійного мотиву про братів-антиподів звертались і такі митці,як І. Огієнко (Каїн та Авель), Є. Гуцало (Україніка).

93. Савчук Л. Філософія позитивізму в структурі творчого методу Івана Франка / Лілія Савчук // 2006. – Вип. 68. – С. 27–32.

Вплив позитивізму у проекції на творчість Франка, який чи не найбільше спричинився до популяризації даного напряму в Україні. З’ясування генетичної та типологічної природи позитивізму.

94. Стецько Я. Звукові засоби екстраполяції музичного мистецтва в мову французької та української поезії першої половини XX сторіччя / Ярина Стецько // 2010. – Вип. 71. – С. 109–116.

Акцентвано увагу на досдіженні поезії у її взаємозв’язках з іншими видами мистецтв. Випадки екстраполяції в поезію засобів музичного мистецтва виявлено у творчих спадках французьких поетів Л.Арагона, Ф.Понжа, П.Елюара, П. Реверді, та українських – Олесандра Олеся, П. Тичини, Є. Маланюка.

95. Тихолоз Н. Жанр та жанрова модифікація в лабіринті гносеологічних парадоксів / Наталія Тихолоз // 2006. – Вип. 67. – С. 169–183.

Висвітлено генеологію жанру та жанрової модифікації.