
- •Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі XVII-XVIII ст. 26
- •Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у XIX ст. 31
- •Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці XIX — XX ст. 40
- •Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі 45
- •Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (XVI- перша пол. XVIII ст.) 49
- •Тема 15. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст. 99
- •1. Вступ до курсу «Історія педагогіки»
- •1.1. Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •1.2. Принципи історії педагогіки
- •1.3. Джерела історії педагогіки
- •Розділ I. Історія зарубіжної школи і педагогіки Тема 1. Виховання у первісному суспільстві
- •1.1. Основні теорії походження виховання
- •1.2. Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •Тема 2. Виховання, школа і зародження педагогічної думки в державах Стародавнього Світу
- •2.1. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
- •2.2. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
- •2.3. Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів
- •2.4. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі. Педагогічні ідеї м.Ф.Квінтіліана
- •Тема 3. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації
- •3.1. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
- •3.2. Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання
- •3.3. Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •3.4. Школа I педагогічна думка у Європі в епоху Відродження
- •3.5. Реформація. Єзуїтське виховання
- •Тема 4. Педагогічна система Яна Амоса Коменського
- •4.1. Практична і теоретична діяльність я. А. Коменського
- •4.2. Формування й основні риси світогляду я. А. Коменського
- •4.3. Загальнопедагогічні ідеї я. А. Коменського
- •4.4. Вчення я.А.Коменського про школу
- •4.5. Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи
- •4.6. Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •4.7. Вимоги до підручників. Підручники я.А.Коменського
- •4.8. Питання виховання та шкільної дисципліни у працях я.А.Коменського
- •4.9. Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі XVII-XVIII ст.
- •5.1. Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
- •5.2. Французьке просвітництво XVIII ст.
- •5.3. Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо
- •5.4. Проблеми народної освіти у період французької революції кін. XVIII ст.
- •5.5. Народна освіта у країнах Західної Європи XVII-XVIII ст. Моніторіальна система Белл-Ланкастера
- •Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у XIX ст.
- •6.1. Педагогічні погляди і діяльність й.Песталоцці
- •6.2. Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •6.3. Педагогічна система а.Дістервега
- •6.4. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •6.4. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •6.6. Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •6.7. Прогресивна педагогіка Росії у XIX- поч. XX ст. (л.Толстой, п.Лесгафт, с.Шацький)
- •Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці XIX — XX ст.
- •7.1. Нові тенденції у педагогічній теорії і практиці зарубіжних країн у кін. XIX – поч. XX ст.
- •7.2. Характеристика основних наукових напрямків у зарубіжній реформаторській педагогіці кін. XIX – XX ст.
- •7.2.1. Педагогіка “вільного виховання“
- •7.2.2. Експериментальна педагогіка. Педологія
- •7.2.3. Педагогіка прагматизму
- •7.2.4. Педагогіка “громадянського виховання“ і “трудової школи“
- •7.2.5. Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
- •Розділ II. Історія української школи і педагогіки Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі
- •8.1. Виховання дітей у східних слов’ян
- •8.2. Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •8.3. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •8.4. Педагогічна думка Київської Русі
- •8.5. Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
- •Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (XVI- перша пол. XVIII ст.)
- •9.1. Загальна характеристика розвитку шкільництва
- •9.2. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •9.3. Зародження вищої освіти в Україні
- •9.3.1. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •9.3.2. Острозька школа-академія
- •9.3.3. Києво-Могилянська академія
- •9.4. Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •9.5. Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII- 1 пол. XVIII ст.
- •9.6. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 10. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині XVIII — першій половині XIX ст.
- •10.1. Система освіти в Україні під Російською імперією
- •10.2. Розвиток освіти на Правобережній та Західній Україні
- •10.3. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 11. Педагогічна система Костянтина Дмитровича Ушинського
- •11.1. Практична і теоретична діяльність, світогляд
- •11.2. Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •11.3. Принцип народності виховання
- •11.4. Дидактичні погляди
- •11.5. Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •11.6. Ушинський про вчителя і його підготовку
- •Тема 12. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині XIX — на поч. XX ст.
- •12.1. Освіта на територіях підросійської України
- •12.2. Освіта на західноукраїнських землях
- •12.3. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
- •12.4. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 13. Розвиток освіти й шкільництва в Україні у XX ст.
- •13.1. Шкільництво в Українській державі 1917-1919 рр.
- •13.2. Освіта у перші роки становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.)
- •13.3. Розвиток українського шкільництва у період між першою і другою світовими війнами
- •13.4. Українська школа в роки другої світової війни і в повоєнний час
- •Тема 14. Розвиток української педагогічної науки у XX ст.
- •14.1. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди діячів української революції (м.Грушевський, і.Стешенко, с.Русова)
- •14.2. Педагогічні погляди і діяльність п.Блонського
- •14.3. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина а.Макаренка
- •14.4. Педагогічна спадщина г.Ващенка
- •14.5. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина в.Сухомлинського
- •Тема 15. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст.
- •15.1. Демократизація суспільного життя в Україні у середині 80-х років та початок відродження національної школи. Закон України “Про освіту”
- •15.2. Концепція середньої загальноосвітньої школи в Україні
- •15.3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
11.6. Ушинський про вчителя і його підготовку
Особа вчителя, на думку Ушинського, означає все у справі виховання, тому він повинен бути всебічно підготовленим до вчительської роботи.
Видатний педагог вказував, що народним учителем може бути лише людина, яка близька до народу, тісно пов’язана з ним, знає народну мову, живе народними інтересами. Учитель повинен бути високоосвіченою людиною з енциклопедичними знаннями, любити свою професію, бути завжди зацікавленим в удосконаленні своєї майстерності, володіти педагогічним тактом. Йому важливо знати свою справу, чітко уявляти мету педагогічної діяльності, мати високу практичну підготовку, володіти методикою навчання і виховання, уміти викладати свої знання визначено і точно, бути не тільки хорошим викладачем, але й не менш умілим вихователем.
Ушинський наголошував, що учитель повинен бути психологом, знати психологію дитини, вивчати і добре знати свого вихованця, щохвилини перебувати у сфері психологічних явищ. Необхідною умовою успіху вчителя є його обізнаність з науковими основами педагогіки і побудова своєї діяльності на передових досягненнях педагогічної теорії.
Якщо народний учитель хоче мати моральний вплив на дітей і їх батьків, його життя не повинно суперечити шкільним настановам. Він повинен мати звичку до простого, скромного, діяльного і чесного життя; знати життя і побут тих дітей, яких буде вчити.
Ушинський був незадоволений системою підготовки народних учителів у Росії. У статті "Проект учительської семінарії" він розробив систему підготовки майбутніх учителів для сільських народних шкіл. Він також висловлював пропозиції щодо створення в університетах педагогічних факультетів, де б готували викладачів педагогіки та вчителів для середніх шкіл.
Для підвищення кваліфікації народних вчителів Ушинський пропонував організовувати при семінаріях вищі педагогічні курси, щорічні лекції з педагогіки і психології, він позитивно ставився до проведення вчительських з’їздів, зборів, нарад.
Ушинський розробив проект учительської семінарії, куди радив приймати лише тих, у кому можна передбачити хороших учителів. Попередній відбір семінаристів відбувається через навчання протягом кількох років у підготовчій учительській школі з наступним складанням іспиту. Вихованці, вже прийняті за екзаменом, повинні залишатися в семінарії три місяці і чекати остаточного зарахування, яке здійснює навчальна рада семінарії по кожному вихованцю окремо.
У семінарії поряд з вивченням необхідних навчальних предметів відбувається ґрунтовна практична підготовка майбутніх учителів. Ушинський вважав, що народний учитель повинен досконало володіти письмом, уміти малювати, креслити, виразно читати і обов’язково співати. Крім загальних і спеціальних предметів семінаристи повинні прослухати курс природничих наук, прилаштований для пояснення предметів, що оточують селянського хлопчика, короткі курси сільського господарства і практичної загальнодоступної медицини. Народний учитель повинен уміти порадою і ділом подати потрібну агрономічну і медичну допомогу селянам.
Головну діяльність учительської семінарії Ушинський вбачав у практичних заняттях. З метою практичної підготовки майбутніх учителів він вперше запроваджує педагогічну практику для семінаристів.
Ушинський вважав за доцільне запровадити інститут класних ординаріїв, тобто таких старших учителів класу, які, викладаючи у своєму класі якнайбільше уроків, разом з тим стежили б за викладанням всіх інших предметів у класі, а також за успіхами учнів цього класу. По суті Ушинський запропонував ідею введення посади класного керівника.
Важливими є думки Ушинського про необхідність надання педагогічної освіти жінкам. Працюючи у Смольному інституті, він відкрив для вихованок педагогічний клас. Вказував, що "старанністю, точністю у виконанні своїх обов’язків, терпінням та вмінням поводитися з дітьми жінки можуть перевершувати чоловіків."