- •Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі XVII-XVIII ст. 26
- •Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у XIX ст. 31
- •Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці XIX — XX ст. 40
- •Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі 45
- •Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (XVI- перша пол. XVIII ст.) 49
- •Тема 15. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст. 99
- •1. Вступ до курсу «Історія педагогіки»
- •1.1. Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •1.2. Принципи історії педагогіки
- •1.3. Джерела історії педагогіки
- •Розділ I. Історія зарубіжної школи і педагогіки Тема 1. Виховання у первісному суспільстві
- •1.1. Основні теорії походження виховання
- •1.2. Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •Тема 2. Виховання, школа і зародження педагогічної думки в державах Стародавнього Світу
- •2.1. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
- •2.2. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
- •2.3. Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів
- •2.4. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі. Педагогічні ідеї м.Ф.Квінтіліана
- •Тема 3. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації
- •3.1. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
- •3.2. Схоластика і її вплив на зміст і методику навчання
- •3.3. Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •3.4. Школа I педагогічна думка у Європі в епоху Відродження
- •3.5. Реформація. Єзуїтське виховання
- •Тема 4. Педагогічна система Яна Амоса Коменського
- •4.1. Практична і теоретична діяльність я. А. Коменського
- •4.2. Формування й основні риси світогляду я. А. Коменського
- •4.3. Загальнопедагогічні ідеї я. А. Коменського
- •4.4. Вчення я.А.Коменського про школу
- •4.5. Організація навчання. Обґрунтування класно-урочної системи
- •4.6. Дидактичні погляди я.А.Коменського
- •4.7. Вимоги до підручників. Підручники я.А.Коменського
- •4.8. Питання виховання та шкільної дисципліни у працях я.А.Коменського
- •4.9. Я.А.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі XVII-XVIII ст.
- •5.1. Англійська педагогіка XVII ст. Педагогічна концепція Дж.Локка
- •5.2. Французьке просвітництво XVIII ст.
- •5.3. Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо
- •5.4. Проблеми народної освіти у період французької революції кін. XVIII ст.
- •5.5. Народна освіта у країнах Західної Європи XVII-XVIII ст. Моніторіальна система Белл-Ланкастера
- •Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у XIX ст.
- •6.1. Педагогічні погляди і діяльність й.Песталоцці
- •6.2. Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині
- •6.3. Педагогічна система а.Дістервега
- •6.4. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •6.4. Педагогічна теорія Йогана Фрідріха Гербарта
- •6.6. Педагогічне вчення Фрідріха Фребеля
- •6.7. Прогресивна педагогіка Росії у XIX- поч. XX ст. (л.Толстой, п.Лесгафт, с.Шацький)
- •Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці XIX — XX ст.
- •7.1. Нові тенденції у педагогічній теорії і практиці зарубіжних країн у кін. XIX – поч. XX ст.
- •7.2. Характеристика основних наукових напрямків у зарубіжній реформаторській педагогіці кін. XIX – XX ст.
- •7.2.1. Педагогіка “вільного виховання“
- •7.2.2. Експериментальна педагогіка. Педологія
- •7.2.3. Педагогіка прагматизму
- •7.2.4. Педагогіка “громадянського виховання“ і “трудової школи“
- •7.2.5. Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
- •Розділ II. Історія української школи і педагогіки Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі
- •8.1. Виховання дітей у східних слов’ян
- •8.2. Виникнення й розвиток письма у східних слов’ян
- •8.3. Розвиток освіти й шкільництва в Київській Русі
- •8.4. Педагогічна думка Київської Русі
- •8.5. Розвиток шкільництва в Галицько-Волинській державі
- •Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (XVI- перша пол. XVIII ст.)
- •9.1. Загальна характеристика розвитку шкільництва
- •9.2. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •9.3. Зародження вищої освіти в Україні
- •9.3.1. Перші вищі навчальні заклади в Острозі і Києві
- •9.3.2. Острозька школа-академія
- •9.3.3. Києво-Могилянська академія
- •9.4. Розвиток шкільництва на терені Запорозької Січі
- •9.5. Особливості розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України у 2 пол. XVII- 1 пол. XVIII ст.
- •9.6. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 10. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині XVIII — першій половині XIX ст.
- •10.1. Система освіти в Україні під Російською імперією
- •10.2. Розвиток освіти на Правобережній та Західній Україні
- •10.3. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 11. Педагогічна система Костянтина Дмитровича Ушинського
- •11.1. Практична і теоретична діяльність, світогляд
- •11.2. Теоретичне обґрунтування педагогіки
- •11.3. Принцип народності виховання
- •11.4. Дидактичні погляди
- •11.5. Проблема гармонійного розвитку і виховання особистості
- •11.6. Ушинський про вчителя і його підготовку
- •Тема 12. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині XIX — на поч. XX ст.
- •12.1. Освіта на територіях підросійської України
- •12.2. Освіта на західноукраїнських землях
- •12.3. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
- •12.4. Розвиток педагогічної думки
- •Тема 13. Розвиток освіти й шкільництва в Україні у XX ст.
- •13.1. Шкільництво в Українській державі 1917-1919 рр.
- •13.2. Освіта у перші роки становлення радянської влади в Україні (1917-1920 рр.)
- •13.3. Розвиток українського шкільництва у період між першою і другою світовими війнами
- •13.4. Українська школа в роки другої світової війни і в повоєнний час
- •Тема 14. Розвиток української педагогічної науки у XX ст.
- •14.1. Просвітницька діяльність і педагогічні погляди діячів української революції (м.Грушевський, і.Стешенко, с.Русова)
- •14.2. Педагогічні погляди і діяльність п.Блонського
- •14.3. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина а.Макаренка
- •14.4. Педагогічна спадщина г.Ващенка
- •14.5. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина в.Сухомлинського
- •Тема 15. Відродження національної системи виховання, школи і педагогіки в період становлення незалежної України у кінці XX- початку XXI ст.
- •15.1. Демократизація суспільного життя в Україні у середині 80-х років та початок відродження національної школи. Закон України “Про освіту”
- •15.2. Концепція середньої загальноосвітньої школи в Україні
- •15.3. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
7.2.5. Теорія “нового“ виховання і “нових шкіл“
Представники даної теорії поставили собі за мету розробити на основі ідей реформаторської педагогіки систему виховання, яку назвали “новим вихованням“. Вони взялися до практичної реалізації цих ідей шляхом створення так званих “нових шкіл“.
Організовані в дусі “нового виховання“, ці школи повинні були забезпечити гармонійний і природний розвиток дітей і одночасно ефективно підготувати їх до виконання своїх суспільних обов’язків.
Перші “нові школи“ відкрили Е.Демолен у де-Рош (Франція) в 1889 році, С.Редді в Аббатехольмі (Англія) в 1889 році, Г.Літц і Г.Віннекен – у Німеччині в 1902-1906 роках. Відомим теоретиком цих шкіл був швейцарський педагог, професор Женевського університету А.Фер’єр.
Всі представники даного напрямку у педагогіці (а сюди входили також прихильники вільного виховання, прагматизму й ін. напрямків) вважали себе послідовниками Ж.-Ж.Руссо. Внаслідок цього “нове виховання“ ще називають “неоруссоізмом“, “неофілантропізмом“.
У 1899 році А.Фер’єр створив “Міжнародне бюро нових шкіл“. Це “Бюро...“ стало центром, навколо якого до 30-х років групувались різні напрямки реформаторської педагогіки. “Бюро...“ визначило загальні вимоги до “нових шкіл“. Це були навчально-виховні заклади інтернатного типу, які організовувались приватними особами або громадськими педагогічними організаціями. У школах повинно бути створене таке середовище, яке забезпечує фізичний, розумовий і моральний розвиток дітей і готує їх до практичного життя.
Найбільш характерними ознаками навчальних закладів “нового виховання“ є:
1) школи розміщуються у мальовничих природних місцях, де, на відміну від штучного казенного виховання, прагнуть запровадити виховання природовідповідне (врахування індивідуальних і вікових особливостей, інтересів дітей, розвиток їх самостійності, ініціативи).
2) Зміст навчання орієнтується не на енциклопедичність знань учнів, а на розвиток у них мислительних здібностей. Тут намагаються формувати не інтелектуалів-ерудитів, а людей, здатних застосовувати набуті знання на практиці.
3) застосовуються “вільні“ і “активні“ методи навчання. Учнів ведуть від фактів до висновків і узагальнень, розвивають у них логічне мислення, тут практикуються самостійні студії та досліди школярів. У навчанні поєднуються колективні та індивідуальні форми роботи.
4) високо поставлене фізичне виховання дітей. Для цього школи влаштовуються у сільській місцевості. Велике місце у житті вихованців займають ігри, спорт, далекі екскурсії. З цією ж метою, а також для практичної підготовки до життя у школах практикується ручна праця і трудове виховання.
5) високий рівень постановки роботи в цілому. Школи, як правило, укомплектовані висококваліфікованими педагогами, їх відрізняє висока матеріальна база. Діти організовуються за невеликими групами (10-12 чол.). Хлопчики і дівчатка навчаються спільно.
6) існує дитяче самоврядування за зразком парламентів тих країн, де влаштована школа.