14. Програми спостережень за вмістом забруднюючих речовин на сухопутних фонових станціях

Одним із принципів фонового моніторингу є комплексне вивчення вмісту шкідливих речовин компонентах довкілля. У зв'язку з цим програма спостережень на СКФМ включає систематичні виміри вмісту шкідливих речовин одночасно у всіх середовищах (таблиця 2.5).

Таблиця 6

Програма спостережень за змістом забруднюючих речовин на скфм (затверджена Радою уповноважених по проблемі (гсмос))

Середовище	Забруднюючі речовини і показники	Частота спостережень
Атмосфера (на висоті 2 м від поверхні, що підстилає)	Зважені частки, аерозольна мутність атмосфери, окис вуглецю, двоокис вуглецю, окисли азоту, вуглеводні, двоокис сірки, сульфати, бенз(а)пирен, ДДТ і ін. хлорорганічні сполуки, свинець, ртуть, кадмій, миш'як	Щодоби
Атмосферні випадання, сніжний покрив	Свинець, ртуть, кадмій, миш'як, бенз(а)пирен, ДДТ і ін. хлорорганічні сполуки, рН, аніони і катіони по програмі ВМО	Опади: інтегральні проби за декаду, місяць Сухі випадання: інтегральна проба за місяць Сніжний покрив: інтегральна проба на всю глибину сніжного покриву перед його сходом
Поверхневі, підземні води, донні відкладення і суспензії	Свинець, ртуть, метилртуть, кадмій, миш'як, 3, 4-бенз(а)пирен, ДДТ і ін. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи	Вода і суспензії: у характерні гідрологічні періоди (повіддя, межень, паводки) Донні відкладення: один раз на рік
Ґрунт	Свинець, ртуть, кадмій, миш'як, бенз(а)пирен, ДДТ і ін. органічні сполуки, біогенні елементи	Один раз у рік
Біологічні об'єкти	Свинець, ртуть, кадмій, миш'як, бенз(а)пирен, ДДТ і ін. хлорорганічні сполуки, біогенні елементи	Частота залежить від біології об'єкта.

Результати цих вимірів доповнюються гідрометеорологічними даними. Перелік включених у програму речовин складений з урахуванням таких властивостей, як поширеність і стійкість у навколишньому природному середовищі, здатність до міграції на великі відстані, ступінь негативного впливу на біологічні і геофізичні системи різних рівнів.

Станції фонового моніторингу відправляють первинні дані в курируючий їх Департамент по гідрометеорології, потім у міжнародний банк даних мережі у ВМО (США, штат Північна Кароліна).

Національна мережа станцій комплексного фонового моніторингу входить у міжнародну мережу і є фундаментом для створення національної служби екологічного моніторингу.

15. Офіційно система моніторингу навколишнього природного середовища на території України була створена у 1972 р. Статті, що стосуються моніторингу навколишнього природного середовища присутні у "Законі про охорону навколишнього природного середовищав Україні" (1992 р.).

Перше „Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища” було затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 23 вересня 1993 р. Нова версія Положення була затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 391 від З0 березня 1988р.

Система моніторингу ґрунтується на використанні існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення, об'єднання складових частин та уніфікованих компонентів цієї системи.

Організаційна інтеграція суб'єктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюється органами Мінекобезпеки на основі загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, що складаються з програм відповідних рівнів, поданих суб'єктами системи моніторингу; укладених між усіма суб'єктами системи моніторингу угод про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля на відповідному рівні.

До складу виконавців зазначених програм суб'єкти системи моніторингу можуть залучати підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу здійснюється на основі:

• єдиної науково-методичної бази щодо вимірювання параметрів і визначення показників стану довкілля, біоти і джерел антропогенного впливу на них;

• впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування властивостей довкілля, комп'ютеризації процесів діяльності та інформаційної комунікації;

• загальних правил створення і ведення розподілених баз та банків даних і знань, картування і картографування екологічної інформації, стандартних технологій з використанням географічних інформаційних систем.

Методологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу покладається на Мінекобезпеки із залученням суб'єктів цієї системи, а також Національної академії наук, Української аграрної академії наук, НКАУ, Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України та інших.

Метрологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу здійснюється на основі:

• єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрології та сертифікації вимірювального, комп'ютерного і комунікаційного обладнання;

• єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність І порівнянність вимірювань і результатів оброблення екологічної інформації в усіх складових частинах цієї системи.

Метрологічне забезпечення об'єднання складових частин і компонентів системи моніторингу покладається на Мінекобезпеки із залученням суб'єктів цієї системи та органів Держстандарту.

Суб'єкти системи моніторингу, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності повинні здійснювати:

• розроблення і узгодження з органами Мінекоресурсів та МНС планів здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечних об'єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності;

• захист зареєстрованих у системі моніторингу постів (пунктів, станцій) спостережень за об'єктами довкілля від пошкодження та несанкціонованого перенесення;

• виділення в установленому порядку земельних ділянок під влаштування нових постів спостережень на підставі затверджених програм удосконалення і розвитку складових частин системи моніторингу.

Інфраструктура системи моніторингу, її складові частини, системоутворюючі та уніфіковані компоненти створюються на підставі відповідних технічних завдань і проектів, затверджених у встановленому порядку.

Такі технічні завдання і проекти підлягають реєстрації , в Мінекобезпеки.

Прийняті проектні рішення реалізуються в межах щорічних заходів загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм екологічного моніторингу довкілля.