Зміст роботи

Виконана робота повинна містити:

1. Обкладинку, оформлену відповідно до встановленої форми (з вказівкою варіанту завдання).

2. Зміст з переліком розділів і питань з вказівкою сторінок.

3. Вступ.

4. Прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.

5. Таблиці, графіки, креслення, схеми.

6. Висновки по роботі.

7. Список використаної літератури.

Під інженерною обстановкою при надзвичайних ситуаціях розуміють сукупність наслідків дії з уражаючих чинників, в результаті яких мають місце ураження людей, тварин, руйнування різних об'єктів (будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів і т. п.).

Прогнозування параметрів уражаючих чинників при вибухах вибухових речовин (вр) і газоповітряних сумішей (гпс)

1.1. Прогнозування параметрів уражаючих чинників при вибухах ВР

1. Визначається ефективна потужність вибухових речовин за формулою:

, (кг)

(1.1.)

де Q_ЕФ – ефективна потужність вибухової речовини;

К_ЕФ – перевідний коефіцієнт ефективності ВР відносно до тротилу, приймається за таблицею 1.

Таблиця 1

Властивості і характеристики деяких ВВ

Найменування ВР	КЕФ	Теплота вибуху, кДж/кг	Швидкість детонації, км/с	Густина, г/см3
Тротил	1,0	4190	7,0	1,6
Аміачна селітра	0,34	1425	1,95-3,4	1,56-1,74
Амоніти	0,76-0,95	3200-4000	3,5-4,6	0,9-1,5
Амонал скельний	1,35	5650	4,5-5,3	1,1
Гексоген	1,4	5447	8,6	1,75
Водовмісний	1,1	4550	4,5-5,0	1,4-1,7
Порох піроксиліновий	0,81	4200	6,3	1,5-1,6
Грануліти на основі аміачної селітри	1,15	4820	3,0-3,4	0,8-0,9

К_ПП – коефіцієнт, що враховує властивості поверхні, на якій відбувається вибух, приймається за таблицею 2.

Таблиця 2

Коефіцієнт поверхні перешкоди

Вид поверхні	КПП
Ґрунти середньої густини	0,6-0,65
Щільні глини і суглинки	0,8
Бетон	0,85-0,9
Сталеві плити	0,95-1,0

2. Визначається відстань (R_i) від центру вибуху до зовнішніх меж зон руйнувань:

• зона слабких руйнувань, зовнішня межа якої збігається з межею осередку ураження:

  , (м)

  (1.2.)

• зона середніх руйнувань:

  , (м)

  (1.3.)

• зона сильних руйнувань:

  , (м)

  (1.4.)

• зона повних руйнувань:

  , (м)

  (1.5.)

• безпечна відстань для населених пунктів:

, (м)

(1.6.)

3. Визначаються площі зон руйнувань:

• зони повних руйнувань:

  , (м2)

  (1.7.)

• зони сильних руйнувань:

  , (м2)

  (1.8.)

• зони середніх руйнувань:

  , (м2)

  (1.9.)

• зони слабких руйнувань:

  , (м2)

  (1.10.)

• площа осередку ураження:

, (м2)

(1.11.)

4. Визначається надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі в районі об'єкту:

,(кПа)

(1.12.)

де R – відстань від об'єкта до центру вибуху, м.

5. Складається ситуативний план в масштабі 1:5000 – 1:10000, на який наноситься осередок ураження, зони руйнувань, значення надлишкового тиску на межах зон і надлишковий тиск в районі даного об'єкта (Рис.1.).

Рис.1. Осередок ураження при вибуху