Порядок виконання дисциплінарних стягнень

Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.

Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність.

У разі подання скарги старшому начальникові виконання дисциплінарного стягнення не зупиняється до надходження від нього розпорядження про скасування цього стягнення.

Про накладені дисциплінарні стягнення оголошується:

• рядовим (матросам) — особисто чи перед строєм;

• сержантам (старшинам) — особисто, на нараді чи перед строєм сержантів (старшин);

• офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення.

Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

Оголошувати дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Рядові (матроси) та курсанти перших курсів військових навчальних закладів, призначені поза чергою в наряд на роботу, залучаються до виконання робіт у своєму підрозділі або у військовій частині в будь-які дні тижня у вільний від занять час. Тривалість виконання одного наряду на роботу не повинна перевищувати 8 годин на добу. Роботи виконуються від підйому до відбою.

Пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.

Попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.

Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов’язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

* Основний обов’язок особи, призначеної для проведення розслідування - встановити всі фактичні обставини, винність (відсутність вини) особи (осіб), чиї дії розслідуються, а також причини і умови, які сприяли порушенню дисципліни і порядку.

* Ознайомившись з матеріалами справи і законодавством, слід продумати послідовність і характер дій, а за потреби скласти план проведення розсліду­вання. В плані зазначаються основні питання, які треба з’ясувати, а також докази, які необхідно встановити по справі, способи і строки їх збору;

* На початку службового розслідування військовослужбовцеві пояснюють, у яких порушеннях його звинувачують, а сам він складає пояснювальну за­писку на ім’я командира (начальника). Під час розслідування особа, яка призначена для його проведення, встановлює: чи справді мало місце правопорушення, де, коли, за яких обставин і з якою метою його було вчинено; наявність вини в діях (бездіяльності) конкретних осіб та ступінь провини кожного у випадку вчинення його кількома особами; які наслідки порушення, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність винної особи; причини й умови, що сприяли вчиненню правопорушення.

* При проведенні службового розслідування неприпустимо оформлювати показання осіб, що опитуються як свідків, а також попереджувати про кримі­нальну відповідальність за відмову від дачі показань. Також треба пам’ятати, що забороняється отримувати пояснення від осіб, які знаходяться в стані сп’яніння.

* Завершують службове розслідування письмовою доповіддю командиру (начальнику) про всі встановлені обставини вчинення правопорушення та пропозиції для прийняття рішення.

В доповіді дається короткий аналіз доказів, робляться висновки і пропозиції. Вона може складатися з трьох частин: вступної, описувальної і резолютивної.

* У вступній частині вказується, хто і на якій підставі, де, коли і з якого приводу провадив розслідування.

* В описувальній частині викладаються обставини, які були встановлені в ході його проведення; яке порушення мало місце в даному випадку, ким, де, ко­ли, в який спосіб і з якою метою воно скоєне, навмисно чи через необережність, якщо треба - відобразити ступінь вини кожного порушника. Вказується на причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) порушника і шкідливими наслідками, які настали; тут же викладається аналіз причин правопорушення і обставин, які сприяли його скоєнню, вказується на докази, за допомогою яких встановлені фактичні дані.

* Резолютивна частина доповіді має містити висновок про те, хто конкретно і саме в чому винен, вимоги якого нормативно-правового акта порушені. Тут може бути відображена думка особи, яка провадила розсліду­вання, щодо заходів, які необхідно здійснити з метою запобігання правопорушень в подальшому.

* Вся доповідь має бути витримана в службово-діловому стилі і підписана особою, яка провадила службове розслідування.

До письмової доповіді, як докази, можуть бути додані оригінали документів або їх копії. Речові докази (предмети) до справи залучатись не можуть.

* Трапляються випадки, коли повністю встановити об’єктивну істину неможливо.

В такому разі командиру слід приймати рішення залежно від характеру і конкретних обставин правопорушення. Однак треба мати на увазі, що за відсут­ності доказів, що підтверджують винність особи, командир не має права притягти її до відповідальності.

* Права командира при розгляді матеріалів службового розслідування.

• направити матеріали розслідування зі своїми пропозиціями старшому командиру (начальнику);

• повернути матеріали для додаткового розслідування з метою встановлення тих чи інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і які залишились нез’ясованими;

• передати матеріали на розгляд зборів офіцерів;

• припинити службове розслідування за наявності підстав вважати, що дії (бездіяльність) осіб були правомірні;

• окрім цього, на підставі розглянутих матеріалів командир може прийняти рішення про притягнення до відповідальності інших винних осіб, які були виявлені в ході розслідування.

* Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж через 10 діб, починаючи з дня закінчення службового розслідування.

На працівників Збройних Сил України можуть накладатись дисциплінарні стягнення відповідно до ст. ст. 147-151 Кодексу законів про працю України.

До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексом законів про працю України, можуть застосовуватись стягнення, передбачені ст. 14 Закону України «Про державну службу».

Висновки:

1. Діяльність по забезпеченню законності, правопорядку і зміцненню військової дисципліни містить у собі міри виховного й організаційного, у тому числі організаційно-правового, характеру. Вона здійснюється в межах тих повноважень, що надані командирам, і у визначених формах, установлених законами і військовими статутами. Особливе місце в цієї роботі займає робота зі скаргами та заявами військовослужбовців.

2. Службове розслідування - це діяльність командира і призначених ним осіб з метою встановлення фактичних обставин правопорушень, скоєних військовослужбовцями, працівниками Збройних Сил України, а також подій і фактів, які належить з’ясувати для прийняття на основі зібраних доказів законних і обґрунтованих рішень. Основними видами розслідувань, що можуть проводитись у Збройних Силах України, є службове розслідування, розслідування по факту заподіяння матеріальної шкоди, розслідування нещас­них випадків, які сталися з військовослужбовцями, робітниками та службовцями ЗС України, спеціальне розслідування подій, пов’язаних з тяжкими наслідками. Там, де з обставин справи видно, що скоєно злочин - має проводитись досудове слідство або дізнання.

Старший викладач кафедри військової підготовки офіцерів запасу

пр. ЗСУ І.В. ВНУКОВ

« ____» __________________ 2010 р.