Стаття 207 пк і посередницькі договори

Розглянемо можливість застосування п. 207.5 ПК до посередницьких договорів (в'їзний та внутрішній туризм) на прикладі. Викладена в ньому проблема особливо хвилює турагентів. Хоча в п. 207.5 і сказано, що його норма не регулює оподаткування лише турагентів - посередників, ми все ж таки вважаємо, що це виключення справедливе і для туроператорів - посередників, довірителів і комітентів.

Наведемо аргументи на користь такої думки.

По-перше, п. 207.5 ПК регулює лише постачання турпослуги туроператором (турагентом). А передача послуг у рамках посередницьких договорів не прирівнюється до постачання послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПК). Це означає, що реалізація турпослуги за посередницьким договором не регулюється конкретно п. 207.5 та ст. 207 у цілому. Реалізація турпослуг за посередницькими договорами підпорядковується п. 189.4 ПК.

По-друге, припустимо, що операції туроператора-комітента та турагента-комісіонера все-таки регулюються п. 207.5. Тоді об'єктом оподаткування буде: у туроператора — сума маржі (див. консультацію в "БАЛАНСІ", 2011, N 45 на с. 47), і в турагента — теж сума маржі. Але про яку маржу може йтися у комісіонера, якщо за договором комісії посередник реалізує послугу за ціною, призначеною комітентом, і доходом посередника при цьому є його винагорода?

На практиці існує думка, що в цьому випадку комісіонер має керуватися п. 189.4 ПК, тобто він має нарахувати податкове зобов'язання на всю вартість турпослуги, а податковий кредит при цьому він матиме лише із суми маржі туроператора. При такому розкладі комісіонер (туроператор чи турагент) заробить менше, ніж сплатить ПДВ до бюджету.

Проілюструємо це на прикладі.

Приклад

За договором комісії туроператор (комітент) призначив турагенту (комісіонеру) ціну продажу турпослуги 1 200 грн. (до цієї ціни включено ПДВ із маржі туроператора — 50 грн.). Винагорода турагента — 120 грн. (10 %). Однак, керуючись вищенаведеними міркуваннями, турагент нарахує:

- податкове зобов'язання 200 грн. [(1 200 грн. х 20 %) : 120 %];

- податковий кредит — 50 грн.;

- ПДВ до бюджету: 200 - 50 = 150 (грн.).

Ми бачимо, що така схема оподаткування невірна: турагент заробив 120 грн., а до бюджету повинен сплатити ПДВ у сумі 150 грн.

Із наведених вище аргументів випливає висновок: ст. 207 не регулює оподаткування посередницьких операцій у туризмі, а регулює лише постачання турпослуг за прямими договорами.

Розрахунок суми акцизу із застосуванням специфічних ставок здійснюється за формулою

Са = Н х А,

де Са - сумма акцизного податку;

Н - кількісна або фізична характеристика товару в натуральному виразі (у нашому випадку це об'єм двигуна);

А - ставка акцизу.

Приклад

Фізособа ввозить новий автомобіль із кодом 8703 21 10 00 УКТЗЕД, з об'ємом двигуна 1 400 см3. Митна вартість автомобіля -10 000 грн. Курс НБУ на день подання митної декларації становив 100 євро - 1 300 грн. Розрахуємо суму акцизу, що підлягає сплаті:

1 400 см3 х 0,03 євро х 1 300 грн. : 100 = 546 грн.

При купівлі автомобіля необхідно також сплатити мито в розмірі 10 % і ПДВ у розмірі 20 % митної вартості автомобіля.