Сітьове моделювання процесів
Управління проектами
Теоретичні відомості
Сітьовий графік є графічною моделлю виробничого процесу, що складається з окремих операцій, які зображаються у вигляді стрілок, начало і кінець яких фіксують вузли, звані подіями. У основі побудови сіті лежать поняття «операція» і «подія» (рис. 1).
Рис. 1
Термін «операція» включає наступні поняття:
Дійсна операція – виробничий процес, що вимагає витрат часу і матеріальних ресурсів (комплектуючі, деталі при збірці, пошиття костюма, виготовлення торта та ін.), зображається суцільною лінією;
Очікування – процес, що вимагає часу для виконання, але що не вимагає витрат ресурсів (технологічні і організаційні перерви між операціями);
Залежність (фіктивна робота) – вводиться для відображення технологічного і організаційного взаємозв'язку робіт і не вимагає ні ресурсів, ні часу, зображається пунктирною лінією.
Подія – це закінчення однієї або декількох робіт, необхідне для початку наступних робіт; у часі воно характеризується крапкою і не споживає ресурсів. Розрізняють:
висхідна подія, відповідна початку робіт за проектом, якому не передує жодна робота;
завершуючу подію відображає досягнення заданої мети здійснення проекту і не має подальших робіт;
проміжну подію виражає результат виконання однієї або декількох робіт і указує на можливість початку подальших робіт.
Структура сітьового моделі, що визначає взаємозв'язки і взаємозалежність робіт і подій, називається топологією сітьового графіка.
Процес побудови топології сітьової моделі включає виконання наступних робіт: встановлюється перелік (номенклатура) робіт, які повинні бути включені до складу сітьової моделі; виявляються роботи, які повинні бути завершені до початку що розглядається, а також можуть бути початі після закінчення що розглядається або виконуватися паралельно з нею. Встановивши логічну послідовність виконання робіт, і використовуючи правила побудови мереж можна побудувати будь-яку сітьову модель.
Правила побудови сітьових моделей
Кожна робота сітьової моделі (СМ) повинна мати свій код, що утворюється з номерів початкової і завершуючої подій даної роботи. Іншими словами, не можна допускати наявність в сітьовому графіку декількох робіт із загальним початковою і завершуючою подіями. У тих випадках, коли є роботи, що виконуються паралельно, вводяться додатково події і фіктивні роботи (рис. 2 а).
У
сітьовому графіку не повинно бути
«хвостів»-подій, в яких не входить
жодна робота, за винятком початкового
і «тупик»-подій, з яких не виходить
жодна робота, за винятком того, що
завершує (кінцевого) (рис. 2 б, в).
а) б) в)
Рис. 2
Детальні сітьові моделі при необхідності можуть укрупняться, при цьому група робіт на детальній моделі замінюється однією роботою на укрупненій. Укрупнювати в одну роботу слід тільки такі роботи, які закріплені за одним виконавцем (бригадою, ділянкою і т.д.). Тривалість введеної в модель укрупненої роботи рівна тривалості найбільшого шляху (ланцюжки робіт) від початкового до кінцевої події замінюваної групи робіт. Коди початкової і завершуючої подій укрупненої роботи повинні бути такими ж, як і в детальному графіку (рис. 3).
При зображенні потокових робіт необхідно правильно розбити роботи по захваткам і виявити взаємозв'язки суміжних робіт. При цьому на горизонтальній ділянці СГ можна показувати або однорідні роботи по всіх захваткам, або важ комплекс робіт на одній захватке (рис. 4).
Рис. 4. Зображення потокових робіт з розташуванням
по горизонталі одного виду робіт: а) – неправильне; б) – правильне
У сітьовому графіку не повинно бути номерів подій, що повторюються. Події нумеруються так, щоб номери попередніх подій були менше подальших.
Зображення поставок та інших зовнішніх робіт. Роботи, які організаційно вирішуються на іншому рівні (наприклад, надходження технічної документації, завезення будівельних машин, постачання матеріалів або устаткування) називаються зовнішніми роботами і зазвичай графічно виділяються (рис. 5).
7. У тих випадках, коли після часткового виконання роботи А можуть виконуватися подальші роботи (рис. 6 а) або закінчуватися до повного закінчення роботи А (рис. 6 б) графік розбивається на частини. Ці частини надалі розглядаються як самостійні роботи.
Сітьовий графік не повинен мати циклів і замкнутих контурів (рис. 7).
Рис. 7