1. Метод зменшення залишкової вартості.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.02. р. №349-ІV норми амортизації для 1-ї, 2-ї і 3-ї груп основних фондів становлять відповідно 2 %, 10 % і 6 % на квартал. Для нової 4-ї групи основних фондів норма амортизації становить 15%. Вказані норми застосовуються з 1 січня 2003 року.

Підприємство за власним рішенням може встановити і менші норми амортизації. Як уже зазначено, з 1 січня 2003 року основні фонди підлягають розподілу не на три, а на чотири групи:

- група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

- група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

- група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розрахо­вується за формулою:

Б_а = Б_а-1+П _а-1 – В _а-1 – А _а-1 ,

де Б_а – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б _а-1 – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П _а-1 – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капіталь­ного ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В _а-1 – сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А _а-1 – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

2) Метод прискореної амортизації.

Підприємство до 1 січня 2003 р. мало право самостійно прийняти рішення при застосування прискореної амортизації основних засобів групи 3, що були придбані після набрання чинності Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 21 травня 1997 року №283/97-ВР за такими нормами (у розрахунку на календарний рік)

1-й рік експлуатації - 15%;

2-й рік експлуатації - 30%;

3-й рік експлуатації-20%;

4-й рік експлуатації -15%;

5-й рік експлуатації -10%;

6-й рік експлуатації - 5%;

7-й рік експлуатації - 5%.

Але зазначене рішення не могло бути прийняте підприємствами, що випускали продукцію (виконували роботи, надавали послуги), ціни (тарифи) на які встановлюваний (регулювалися) державою або підприємствами, які були визнані такими, що займають монопольне становище на ринку,

З 1 січня 2003 року прискореної амортизації не існує. Якщо суб'єктом підприємницької діяльності було прийнято рішення про її застосування до 2003 року, то він має право вибору:

1) продовжувати їх амортизувати за старими правилами до досягнення балансовою вартістю об'єкта нульового значення;

2) у будь-який момент прийняти рішення про зупинення застосування прискореного методу нарахування амортизації та про включення такого окремого об'єкта основині фондів за його залишковою вартістю до відповідної групи основних фондів, амортизуючи їх у звичайному порядку. .

До елемента "Інші операційні витрати" належать:

• витрати на відрядження фізичних осіб;

• витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;

• витрати щодо виплати за участь у семінарах;

• витрати на проведення аудиту;

• витрати на транспортне обслуговування;

• оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління;

• витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видані дів ведення господарської діяльності;

• витрати на охорону праці;

• витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад;

• витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ; .

• витрати зі страхування ризиків;

• податки, збори та інші обов'язкові платежі;

• витрати на оприлюднення річного звіту;

• інші витрати.

Таким чином, розрахунок планових витрат за окремими елементами здійснюється так: