- •1. Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •2. Система кримінального права України.
- •3. Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •4. Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •5. Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •6. Джерела кримінального права України.
- •7. Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •8. Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •9. Чинність кримінального закону у просторі.
- •10. Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •11. Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •12. Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотна сила).
- •13. Поняття злочину та його ознаки.
- •14. Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •15. Класифікація злочинів.
- •16. Кримінальна відпові-дальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •17. Поняття складу злочину та його значення.
- •18. Елементи та ознаки складу злочину.
- •19. Види складу злочинів.
- •20. Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •21. Поняття об'єкта злочину та його структура.
- •22. Класифікація об'єктів злочинів.
- •23. Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
- •24. Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
- •25. Предмет злочину.
- •26. Об'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •27. Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •28. Причинний зв'язок та його кримінально-правове значення.
- •29. Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •30. Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •31. Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •32. Суб'єкт злочину (поняття, ознаки).
- •33. Осудність.
- •34. Вік, по досягненню якого, особа може нести кримінальну відповідальність.
- •35. Спеціальний суб'єкт та його види.
- •36. Суб'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •37. Поняття вини та її форми.
- •38. Умисел та його види.
- •39. Необережність та її види.
- •40. Випадок ("казус") та його характеристика.
- •41. Мотив злочину та його види.
- •42. Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •43. Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •44. Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •45. Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •46. Перевищення меж необхідної оборони.
- •47. Крайня необхідність.
- •48. Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •49. Закінчений злочин.
- •50. Готування до злочину.
- •52. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та іі значення.
- •53. Співучасть у злочині (по-няття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).
- •54. Форми співучасті.
- •55. Види співучасників.
- •56. Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •57. Причетність до злочину та її форми.
- •58. Множинність злочинів (поняття, форми).
- •59. Повторність злочинів та її різновиди.
- •60. Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежу-вання кваліфікації діяння за правилами сукупності та кон-куренції норм.
- •61. Суть і мета покарання.
- •62. Перелік основних і додаткових видів покарань.
- •63. Позбавлення волі (характе-ристика).
- •64. Виправні роботи, громадські роботи (характеристика, відпові-дальність від ухилення від відбування цього покарання).
- •65. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характе-ристика).
- •66. Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •67. Конфіскація майна (характе-ристика).
- •68. Обмеження волі (характерис-тика).
- •69. Загальні засади призначення покарання.
- •70. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
- •71. Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
- •72. Обставини, які пом'якшують покарання.
- •73. Обставини, які обтяжують покарання.
- •74. Види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •75. Види звільнення від покарання та його відбування.
- •76. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •77. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •78. Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосу-вання).
- •79. Амністія (поняття, порядок застосування).
- •80. Помилування. (поняття, порядок застосування).
- •81. Види покарання для неповнолітніх.
- •82. Судимість та її правові наслідки.
- •83. Строки погашення судимості.
- •84. Зняття судимості.
52. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та іі значення.
Добровільна відмова - це остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (ч. 1 ст. 17 КК).
Зі змісту ст. 17 КК випливають ознаки добровільної відмови:
1) остаточне припинення особою готування до злочину або замаху на злочин;
2) відмова від вчинення злочину з волі самої особи;
3) наявність в особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця.
1. Припинення готування чи замаху має бути остаточним, що означає безповоротну відмову від доведення злочину до кінця, відсутність умислу продовжити його у майбутньому. Від добровільної відмови треба відрізняти призупинення, тимчасову відмову від вчинення злочину або відмову від повторення посягання за невдалої спроби вчинити злочин.
2. Особа відмовляється від вчинення (продовження) злочину за своєю волею, тобто остаточне рішення про припинення злочинної діяльності особа приймає самостійно. Немає значення, хто був ініціатором відмови від доведення злочину до кінця, а також і спосіб, яким умовили особу не продовжувати вчинювати злочин (прохання, умовляння, погрози тощо).
3. Відмовляючись від вчинення злочину, особа має можливість доведення його до кінця. Особа знає, що перепон для завершення злочину немає, чи обставини, які б вона не змогла подолати для продовження вчинення злочину, відсутні.
Діяльне каяття – це дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого нею ж злочину і про прагнення усунути суспільно небезпечні наслідки.
Діяльне каяття може проявлятись у:
- запобіганні шкідливих наслідків вчиненого злочину;
- добровільному відшкодуванні завданого збитку або усуненні заподіяної шкоди;
- сприянні розкриттю злочинів;
- з'явленні з повинною.
Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця полягає у наступному:
1. Добровільна відмова можлива тільки за незакінченого злочину. Діяльне каяття можливе як за закінченого, так і за незакінченого злочину.
2. Добровільна відмова можлива тільки до порушення кримінальної справи щодо особи, яка вчинила готування чи замах на злочин, а діяльне каяття – і після порушення кримінальної справи щодо винної особи.
3. Добровільна відмова характеризується утриманням від продовження злочину (бездіяльністю), а діяльне каяття – тільки активними діями: щирим каяттям, активним сприянням розкриттю злочину, повним відшкодуванням завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
4. Добровільна відмова можлива тільки від злочинів, що вчинюються з прямим умислом (готування і замах характеризуються лише таким умислом), а діяльне каяття – за вчинення як умисних злочинів, так і необережних.
5. При добровільній відмові особа звільняється від кримінальної відповідальності, тому що її діяння не вважається злочином (відсутня суспільна небезпека – обов’язкова ознака злочину), а діяльне каяття є обставиною, що пом’якшує покарання (звільняє від кримінальної відповідальності лише за вчинення злочину невеликої тяжкості).