Тема 6: Валютний ризик

1. Суть і особливості валютного ризику

2. Стратегія управління валютним ризиком в банку

3. Методи управління валютним ризиком

4. Визначення валютної позиції банку

5. Характеристика основних методів зниження валютного ризику.

ПИТАННЯ 1. Суть і особливості валютного ризику

Проблема валютного ризику в банківській теорії і практиці вперше повстала наприкінці 70х років ХХ століття після підписання країнами членами МВФ Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка 1976 року). Відповідно до якої офіційно було визнано демонетизацію золота, скасовано його офіційну ціну, і золотий паритет, введено міжнародну розрахункову одиницю яка мала стати основою визначення валютних курсів національних грошових одиниць і введено режим вільного курсоутворення на базі плаваючих валютних курсів.

Найбільшої гостроти проблеми валютного ризику набула у 80ті роки і залишалася актуальною на перспективу. Це пов’язано з різким зростанням міжнародної торгівлі і фінансових операцій значними коливаннями валютних курсів, зростання обсягів спекуляцій, що спричинили збільшення кінцевого фінансового результату діяльності підприємств фінансово-кредитних установ від валютного ризику.

Валютний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу який виникає через несприятливі коливання курсів іноземної валюти та цін на банківські метали.

Таким чином, валютний ризик – це імовірність отримання грошових збитків або зменшення вартості активів та капіталу банку внаслідок несприятливих змін валютних курсів.

Виділяють наступні види валютних ризиків:

1. Трансакції (операційний)

2. Ризик перерахунку з однієї валюти в іншу (трансляційний)

3. Економічний

Ризик Трансакції пов'язаний з невизначеністю відносно майбутньої вартості потоків як надходжень так і витрат при перерахунку в іншу валюту. Під операційним ризиком розуміють величину, в якій вартість майбутніх вимог передає коливання валютних курсів. Цей ризик виникає при проведенні міжнародних торговельних операцій, отриманні кредитів, а також при укладенні термінових угод(форвардних контрактів).

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій.

Ризик перерахунку валюти з однієї в іншу полягає в тому, що величина еквівалентних валют змінюється в результаті зміни обмінних курсів які використовуються для перерахунку залишків іноземних валют в базову (національну). Специфіка полягає в межах бухгалтерських статей балансу. Цей ризик відомий як балансовий ризик, його джерелами є невідповідність між активними і пасивними вираженням в валютах різних країн. Трансакційний ризик означає що величина еквіваленту валютних позицій змінюється у результаті зміни обмінних валютних курсів, що використовується для перерахунку залишків однієї валюти в національну.

Економічний ризик полягає в тому, що може викликати зміни конкурентного середовища через суттєві зміни обмінних курсів. Цей ризик у свою чергу поділений:

• Прямий – коли передбачається зменшення прибутку за майбутніми операціями внаслідок зниження обмінного курсу валют.

• Опосередкований або публічний – пов'язаний з певною зміною частини конкурентного середовища

На величину валютного ризику впливають 2 основні чинники:

1. Експозиція ­- для банків та інших фінансових установ прийнято вживати термін відкрита валютна позиція, він є внутрішнім чинником по відношенню до підприємства чи банку чинником, який впливає на величину валютного ризику і може ним регулюватися в залежності від обраної стратегії. Термін «експозиція» використовується для опису сукупності фінансових потоків та майнових об’єктів підприємства чи банку, які виражені в іноземній валюті і є чутливими до змін валютних курсів.

Індикатором валютного ризику є валютна позиція, що визначається через співвідношення статей активу та пасиву, тобто вимог і зобов’язань балансу які мають валютну експозицію. Якщо за умови коли ризикові валютні активи більші за ризикові валютні пасиви то має місце позитивна ЕКСПОЗИЦІЯ (за відкритої довгої валютної позиції) і навпаки, буде мати місце негативна ЕКСПОЗИЦІЯ за відкритої короткої валютної позиції. Таким чином чим більшою є валютна експозиція тим більшою є величина потенційних втрат при настанні (реалізації) валютного ризику.