Тема 1. Соціально-економічна сутність, призначення та роль бюджету

Слово “бюджет” походить від старонормандського Ьоиgеttе (шкіря­ний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово Ьиdgеt, яке пізніше в такому ж написанні перейшло й у французьку мову.

Одним із перших планову природу бюджету відзначив німець­кий фінансист Шанц. Вагомий вклад у фінансову науку, в тому числі і з бюджетних питань, внесли російські й радянські вчені І. X. Озеров, С. Ю. Вітте, М. І. Боголєпов, Д. Боголєпов, Ф. О. Меньков, М. І. Фрідман. Так, у Д. Боголєпова знаходимо: “У сфері державного господар­ства під бюджетом розуміємо передусім сукупність доходів і витрат протягом певного періоду, по-друге, визначений у цифрах план ве­дення державного господарства, установлений на прийдешній бю­джетний період, і закон, згідно з яким стягуються доходи і здійсню­ються витрати”.

В офіційних документах, зокрема у Бюджетному кодексі України дається таке визначення: “Бюджет - план формування та викорис­тання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які і здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та орга­нами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду”.

Звернемося до словників, зокрема до “Словника іншомовних слів”: “Бюджет (англ. Ьиdgеt, букв. - торба, гаманець) - 1) затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових доходів і видат­ків держави, міста, які передбачається одержати і витратити у май­бутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період”.

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення - задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-терито­ріальних структур у фінансових ресурсах.

Бюджет як економічна категорія має такі ознаки:

1) історичність - бюджет як категорія склався історично, мав свої специфічні риси зародження в різних країнах, вони проявляються і в сучасних умовах;

2) плановість - основою функціонування бюджету є його плановий характер;

3) юридичний характер – бюджет має силу нормативного акту;

4) термін дії – бюджет складається і функціонує протягом певного періоду.

Бюджет також має такі особливості:

- бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, що пов'язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та її використанням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань;

- за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національно­го доходу між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності;

- пропорції бюджетного перерозподілу вартості визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

- галузь бюджетного розподілу посідає центральне місце у скла­ді державних фінансів, що обумовлено провідною роллю бюджету порівняно з іншими ланками.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відно­син є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та насе­лення:

• держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій;

• суб'єкти господарювання всіх форм власності та напрямів діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть їх отримувати від неї залежно від місця і ролі в системі економічних відносин;

• населення, яке може бути як платником податків (переважно особи працездатного віку), так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо).

Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві - розподіль­на і контрольна. В економічній літературі називаються також і до­даткові функції - економічної безпеки держави, забезпечення існу­вання держави тощо.

Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з най­більшою ефективністю. Це перерозподіл між міністерствами, відом­ствами, напрямами між блоками галузей, територіальний розподіл. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм - доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок доходів формується фінансова база діяльності держа­ви, а за рахунок видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

Наявність державного бюджету як економічної категорії об'єктивно зумовлена існуванням інституту держави та товарно-грошових відносин. Державний бюджет - це централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій. Він знаходиться у розпорядженні центральних органів влади і використовується для фінансування заходів загальнодержавного значення.

Це так звані чисті суспільні блага, до яких в економічній науці відносять державне управління, національну оборону, за­безпечення охорони правопорядку тощо і які повністю оплачуються з бюджету. Ринкова система неспроможна забезпечити суспільство такими благами взагалі. Адже до них неможливо застосувати принцип винятку, притаманний приватним благам. Чисті суспільні блага характеризуються неподільністю, безальтернативністю у їх використанні. Кожен без винятку громадянин користується цими благами незалежно від свого бажання або платоспроможності.

Важливу роль відіграє державний бюджет у забезпеченні перерозподілу доходів з метою підтримання сприятливого соціального клімату у державі, здійснення соціального захисту населен­ня, соціального забезпечення найвразливіших верств населення. Однак державний бюджет слід розглядати не лише як засіб акумулювання коштів, необхідних для фінансування державі заходів, як інструмент перерозподілу валового внутрішнього продукту з метою забезпечення соціальної справедливості. Бюджет також є знаряддям впливу держави на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси, економічним важелем здійснення державної влади.

За допомогою державного бюджету держава виконує свою регуляторну функцію. В ринкових умовах державне регулювання реальної економіки спрямовується насамперед на створення сприятливих умов для юридичних та фізичних осіб в інтересах суспільства в цілому, але не у власних інтересах окремих верствах населення та осіб, з використанням таких потужних важелів, як податки та бюджетні витрати.

Державний бюджет є активним чинником господарських перетворень і дійовим інструментом регулювання економічних, соціальних, політичних, демографічних, екологічних процесів як на макро так і на мікрорівні.

Державний бюджет істотно впливає на економічний розвиток окремих регіонів. Вирівнювання бюджетної забезпеченої адміністративно-територіальних утворень в умовах ринкової економіки може здійснюватися тільки на основі перерозподілу бюджетних ресурсів через державний бюджет.

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками: балансом доходів і видатків, перевищенням доходів над видатками (профіцитом) або, навпа­ки, видатків над його доходами, тобто бюджетним дефіцитом.

Нормальним явищем є збалансованість доходів і видатків. Перевищення доходів над видатками означає економічну і фі­нансову стабільність в державі. Найскладнішим явищем є бюд­жетний дефіцит, який притаманний бюджетам більшості країн світу, в тому числі й високорозвинених.

Існують глибинні, загальні причини бюджетного дефіциту, що властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету переви­щують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіци­ту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності фун­кціонування галузей економіки і підприємств, невиважена со­ціально-економічна політика в державі.

Конкретними особливостями розвитку економіки України, що зумовлюють дефіцит бюджету, є:

- структурна розбалансованість економіки та несвоєчасне і неефективне проведення структурних перетворень;

- збереження значної кількості нерентабельних державних підприємств, що одержують дотації;

- неефективний механізм оподаткування суб'єктів госпо­дарювання;

- значний обсяг тіньової економічної діяльності;

-невідповідна наявним фінансовим можливостям держави структура бюджетних витрат;

- нецільове і неефективне використання бюджетних коштів;

- втрати, розбазарювання виробленої продукції, крадіжки, приписки і т.ін., що не стало об'єктом ефективного державно­го фінансового контролю.

Бюджетний дефіцит негативно впливає на економіку, зок­рема стимулюючи інфляційні процеси. Він є гальмом еконо­мічного зростання держави, не кажучи вже про його негатив­ні соціальні наслідки. Однак у науковій літературі зустрічаються твердження, що дефіцит бюджету може мати позитивний вплив на пожвавлення економічного життя. З цим можна погодитися тільки частково, тому що не сам де­фіцит може сприяти економічній активності, а джерела його фінансування. В тих країнах, де добре розвинений ринок дер­жавних цінних паперів, величина бюджетного дефіциту має менш відчутний вплив на стан економіки в даному періоді, але його наявність обов'язково буде впливати на господарсь­ке життя в майбутньому. Тому бездефіцитний бюджет - об'єктивна вимога економічного розвитку держави.

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошу­ку шляхів його подолання і в ідеалі збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюдже­ту. З цією метою необхідно:

1. удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької ді­яльності;

2) посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджет­ними фондами;

3. удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;

4. забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5. запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

6. перейти від бюджетного фінансування до системи надан­ня субсидій, субвенпій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

7. запровадити науково обгрунтовану систему прогнозуван­ня показників, що беруться за основу формування доходів і видатків