Люди та

Ресурс

Виробничі ресурси

Мал.3.4. Модель системного смислення.

Шляхом трансформації вхідних потоків ми отримуємо вихід. Але Вихід не обов'язково є кінцевим результатом і він може вирізнятися від цілі. Різниця може бути спричинена зовнішніми та внутрішніми причинами. Ми не можемо змінити зовнішні причини, але ми можемо впливати на внутрішні причини. Наприклад, коли ми хочемо пограти великий теніс, то ціллю є гра у великий теніс. Виходом може бути дія, щастя від спілкування із партнером по грі, багатство і розвиток дисциплінованості. Вихід визначається ціллю. Якщо ми не вміємо грати у великий теніс, то ця ситуація спричинена внутрішніми причинами, на які ми можемо впливати для отримання бажаного виходу. Якщо ми не можемо грати в гольф через погану погоду, то погода буде зовнішнім фактором, на який можемо впливати. Якщо ж ми не можемо грати в гольф тому, що забули спорядження для гри вдома, то це можна виправити, і цей фактор є внутрішнім.

Прикладом системного мислення може бути модель системи управління якістю згідно із вимогами міжнародного стандарту 180 9001-2000 (Мал. З.5.).

Мал.3.5. Модель СМЯ згідно вимог 180 9001:2000.

Системне мислення є зрозумілою і корисною моделлю вирішення проблем.

23

• Причинно-наслідкове мислення

Традиційно, ми визначаємо зв'язок між причиною та наслідком. Як правило, знайшовши причину ми думаємо, що вже вирішили проблему. Встановлення причинно-наслідкового зв'язку є лишень одним із методів рішення проблеми в цілому або ж одого із її етапів.

• Умовне мислення

Теорія Гри, - це типова модель умовного мислення. Коли ми думаємо, ідентифікуємо та описуємо всі можливі ситуації, які можуть трапитися, готуємо рішення для всіх них, то цей процес називається умовним мисленням.

• П"ятиразове "чому"від компанії "Тойота"

На підприємстві "Тойота" працівників вчать думати через пошук відповіді на п'ятиразове ЧОМУ. Це називається адаптацією причинно-наслідкового мислення. Якщо працівник думає ЧОМУ і знаходить відповідь (причину), він намагається у себе знову запитати «Чому?». Так повторюється 5 разів. Протягом цих 5 разів причини розділяють на складові елементи, групують їх...

.2. Мислення для прийняття рішень

Для того, щоб створити цінність з допомогою мислення, ми повинні знати, правильним чи ні є те, що і як ми думаємо. Для ефективного прийняття рішень доцільно використовувати наступні моделі розвитку мислення: стратегічне, емоційне, реалістичне та емпіричне мислення.

• Стратегічне мислення

Упереджена сконцентрованість є головною умовою для реалізації моделі стратегічного мислення. Якщо Ви оцінюєте ситуацію через її відповідність цілям, то ваше мислення і рішення є стратегічним. Стратегія не є обов'язково продуктом стратегічного мислення. Історично, багато стратегів такі як Конфущй у стародавньому Китаї, Б.Наполеон, М.Портер демонстрували стратегічне мислення у реалізації стратегії.

•Емоційне мислення

У діяльності організації обов'язковим є емоційний аспект. Організаційні лідери часто оцінюють правильність або ж неправильність ситуації, опираючись на емоційний стан персоналу. Вони вважають, якщо учасники позитивно відносяться до ситуації, то вона є правильною.

•Реалістичне мислення

а) розпочинайте з того, що ви можете робити;

б) зафіксуйте основну причину проблеми.

Ці дві умови є надзвичайно важливими. "Початок" є дуже важливим, навіть якщо справа є невеликою. Не обов'язково розпочинати з головної частини. Навіть, якщо почати з легшої частини, то згідно моделі реалістичного мислення такий початок є кращим варіантом рішенням. Після того, як почали, необхідно знайти ключові фактори, що дозволить зробити рішення проблеми якомога ефективнішим. Як правило, 80% проблем спричинені лише 20% причин. Якщо ми зможемо знайти основні 20% причин, то ми зможемо досить легко вирішити 80% проблеми.

Друга складова реалістичного мислення вимагає пошуку, фіксації і аналізу основних причин, що визначають зміст проблеми.

•Емпіричне мислення

Якщо розглядати правильність чи неправильність ситуації, базуючись на попередньому досвіді, то це означає, що ми використовуємо емпіричне мислення. Інколи, цей тип мислення занадто сильно опирається на минуле. Навіть, коли ситуація досить змінилася. Якщо ми маємо ідентичні ситуації, то чому б не використати для досягнення успіху перевірені знання.

.3. Моделі ефективного мислення

Для того аби думати ефективно, існує кілька моделей: гіпотетичне мислення, концептуальне мислення, структурне мислення, мислення через подібності і відмінності, мислення у часовій послідовності.

24

Гіпотетичне мислення

Якщо менеджер спроможний швидко та без особливих усмкладнень зібрати необхідні дані та інформацію, то він спроможний досить ефективно вирішити проблему. Але, насправді, зібрати миттєво всю необхідну інформацію неможливо. Як варіант розвитку мислення, - модель гіпотетичного мислення, яка не вимагає збору всієї інформації. Менеджер висуває гіпотезу, базуючись на інформації, яка є наявною в даний момент. Після того, як гіпотеза висунута, використовують мінімум фактів для її захисту. Якщо перша висунута гіпотеза підтверджується, то відпадає необхідність продовжувати збір даних та інформації. Якщо ж гіпотеза не підтверджується, то висувається нова гіпотеза, яка знову формулюється на основі існуючої інформації. Дана модель є досить зручною, так як ми не витрачаємо часу на збір надлишкових і непотрібних даних та інформації і можемо діяти свідомо та швидко.

Концептуальне мислення.

Вирішення проблеми не обов'язково є логічним чи раціональним. Творчість та гнучкість - це також варіанти вирішення проблеми. Неможливо однозначно ідентифікувати та описати ці варіанти. Перелік рекомендацій лише підкаже, що є корисним для творчості і гнучкості в розвитку концептуального мислення:

•еізуалізація ідей, думок; •документування, запис всього, що думаємо;

•використання карток, схем, запис і оформлення ідеї різними способами (логічна схема, малюнок, метафора);

•змінювати позиції, форми і точку погляду на ситуацію як фізично, так і шляхом зміни відправної точки в роздумах. Уяву можна розвивати без її деталізації з допомогою слів та логіки. Але, для спілкування з іншими, для передачі і пояснення своєї уяви, необхідно використовувати саме силу слів та логіки. Тому, після того як сформульовано ідею, необхідно її літературно викласти, пояснити. Без пояснень, модель концептуального мислення не може бути дієвою. • Структурне мислення

Щоб зрозуміти складну ситуацію, доцільно сформулювати її чітко. При цьому, вищий рівень повинен бути більш абстрактним, а нижній - більш конкретним.

і

~ "| І ґ з~

' 1 ґ 1 ґ 1 ґ 1 ґ 1 І '

У вирішенні складних ситуацій корисним є відмежування абстрактних ситуацій від конкретних. Дуже часто, менеджери, залучені до вирішення проблеми, не можуть чітко сформулювати складові елементи ситуації. Структурування складної ситуації збільшує ефективність вирішення проблеми.

• Мислення через подібності та розбіжності

Якщо ми бажаємо бути творчими, то не доцільно розглядати подібності. Якщо ж нам потрібно резюмувати ідеї, то ми повинні концентрувати свою увагу на подібностях. Якщо ж ми одночасно працюємо із подібностями та відмінностями, то вирішення проблеми стає неможливим.

• Мислення у часовій послідовності

Мислення, що базується на часовій послідовності є досить зручним тоді, коли менеджери заблукали у процедурц рішення проблеми. В такому випадку доцільно спробувати розвивати думки, базуючись на розвитку подій від минулого до майбутнього і уточнювати зміст ситуацій, що складалися та зміст теперішньої ситуації.

Висновок.

Прийняття управлінського рішення є однією із головних складових управлінської пращ. Компетентність у застосуванні різних моделей мислення є дієвим інструментом розвитку комунікативних здібностей та навичок персонального та організаційного лідерства.

Контрольні запитання.

1. Опишіть зміст основних термінів процесу вирішення проблеми. 2.Назвіть відмінності між поняттями «причина» та «пропозиція». 3. Опишіть зміст поняття «ситуація»?

25

4. Розкрийте зміст мислення для прийняття управлінських рішень.

5. Розкрийте зміст систематизованого мислення?

6. Розкрийте зміст підходів до ефективного мислення.