2.2 Особливості етики державного службовця

Актуальним сьогодні стає перехід від різних форм професійної підготовки до вдосконалення її змісту, у тому числі й етики. У сучасному суспільстві постійно зростає увага до питань етики державних службовців. Це обумовлено все більш вираженою залежністю перспективи розвитку людської цивілізації від тих моральних принципів і норм, якими службовці керуються у своїй діяльності / 54 /. Проблеми етичної регламентації діяльності державних службовців сьогодні є предметом розгляду особливої ​​науки - біоетики, в рамках якої розробляються основи моральної регламентації взаємовідносин державної служби та суспільства. Етика державного службовця знаходиться під впливом моральних регуляторів. Разом з тим, етична модель дії державного службовця не може бути простим наслідком впливу загальних регуляторів. Державна служба як один з центральних елементів соціального управління має суттєвий вплив на форматування елементів суспільної системи / 54 /. Іншими словами, державний службовець у силу свого положення задає моральну модель поведінки. Таким чином, етичні регулятори дії державного службовця, з одного боку, об'єктивно відображають поточну громадську моральну систему, а, з іншого боку, впливають на неї «тільки засвоєні і творчо перероблені муніципальними службовцями сукупні моральні і естетичні цінності, значно перевищують встановлені в кожному суспільстві життєві стандарти, дозволяють йому займати належний його особистості статус ». Здібності державного службовця - особливості, які є суб'єктивними умовами успішного здійснення управлінської діяльності. Ці особливості мають комплексну структуру, що дозволяє проявлятися компенсаторного механізму, завдяки якому сильно виражені здібності можуть відшкодовувати в управлінській діяльності недостатній розвиток інших. Якості та здібності персоналу тісно взаємопов'язані між собою, розділити їх часом практично неможливо. І все ж якості державного службовця представляють собою результат реалізації його здібностей у процесі управлінської діяльності. Стало бути, здібності є хіба що прихованими можливостями персоналу, які проявляються і розкриваються при певних умовах. А так як етика це складова професійної діяльності, то від цього залежить і ефективність діяльності державного службовця і в цілому державної служби. Особливість етики державного службовця полягає в тому, що він повинен володіти знаннями особливостей відповідної керованої сфери / 54 /. При оцінці професійної діяльності необхідно враховувати такі якості: здібності, вміння, знання, досвід / 9 /. Крім того, оцінка персоналу допомагає вирішити й інші завдання: 1) виявлення потенційних можливостей державного службовця з метою його підвищення по службі; 2) стимулювання підвищення кваліфікації і росту професіоналізму службовців; 3) застосування до службовцю заходів стимулювання, якої відповідальності; 4) формування професійного кадрового потенціалу та резерву кадрів; 5) підтримання стабільності і законності в державній службі. З нашої точки зору, в методологічному плані побудова цілісної системи кадрової політики держави, регіону, області повинно відбуватися в такій послідовності: державна ідеологія - доктрина (місія держави) - концепція (стратегія розвитку) - кадрова політика - кадрова програма - конкретний план дій з реалізації програми. В умовах державної служби склалися специфічні можливості для формування професійної етики чиновництва. Вони пов'язані / 51 /: 1) із зовнішніми факторами - економічна, соціальна, політична ситуація, культурно-етнічні особливості розвитку та ін 2) з внутрішніми чинниками - ступінь сформованості нормативно-правової основи, стан матеріально-технічної бази державної служби в регіонах, професійний досвід, кваліфікація чиновників і т.д. Грунтуючись на цьому підході, можна виділити наступні особливості етики державного службовця, які представлені в Таблиці 2. Такі поняття, як «честь службовця», «почуття професійного обов'язку», «професійна солідарність», завжди виховувалися і виховуються у великих стабільних структурах і організаціях світу. У розвинених країнах - Франції, ФРН, Японії, Англії - честь і відповідальність державного службовця - невід'ємні професійні якості, які багато в чому регламентують стиль діяльності і впливають на прийняття рішень. У нашій країні в даний період виховання державного службовця упускається, отже, ми не зможемо в майбутньому розраховувати на відданість державних службовців своїй справі і будемо змушені займатися задоволенням їх особистих потреб, як це найчастіше відбувається і тепер / 51 /.

Таблиця 2. Особливості етики державного службовця

1	становлення і розвиток професійної та соціальної компетентності службовців в умовах подолання кризи суспільства і стабілізації економічної, політичної та соціальної ситуації корелює з основними детермінантами формування і розвитку державної служби та соціально-професійної групи (населення)
2	рівень етики державних службовців залежить від особистісних характеристик
3	рівень, зміст і форми етики диференціюються залежно від цих характеристик;
4	зміст професійного досвіду і стаж роботи в органах влади в умовах кризи суспільства виступає головною складовою професійної кваліфікації та етики державного службовця;
5	зміст професійної етики державного службовця безпосереднім чином корелює з якістю і формою професійної освіти;
6	соціальна адаптація державного службовця до суспільних перетворень перебуває у прямо пропорційній залежності від етики;
7	етика державного службовця впливає на соціальне самопочуття;
8	рівень етики державного службовця не залежить від ступеня кар'єрних переваг;
9	рівень етики в самооцінках державного службовця повинен бути достатньо високий;
10	на оцінку рівня етики державного службовця населенням впливають: а) об'єктивні причини - наявність у державній службі невирішених проблем, відносна закритість і важкодоступність адміністрації б) суб'єктивні причини - упереджене ставлення до всього чиновництва, особистісні характеристики
11	соціально-економічна ситуація зумовлює незадоволеність населення роботою державної служби, що безумовно знаходить відображення у заниженні оцінок рівня етики державного службовця;
12	етика державного службовця, будучи елементом соціальної компетентності, знаходиться в прямій залежності від рівня останньої;
13	інформація, що надається ЗМІ, робить істотний вплив на формування ставлення населення до державної служби в цілому і окремих її представників, часто не зовсім адекватне.

До етичним навичкам державного службовця можна віднести: 1) Знання державного службовця - результат розумової діяльності, включеної в процес управління та означає засвоєння фактів, понять, законів і т.д. Рівень знань, їх невпинне поповнення - один із критеріїв ефективності управлінської праці. Прийнято розрізняти знання наукові і повсякденні, повні і неповні, системні та безсистемні. Особлива роль у придбанні, закріпленні та поповненні знань, у виробленні на їх основі необхідних умінь і навичок належить системі безперервної освіти службовців, стимулюючої творчий підхід до справи. 2) Уміння державного службовця - відносно стійкі характеристики, що залежать від здібностей, знань і самого характеру управлінської діяльності. По суті своїй вміння службовця - це знання, втілені у вирішенні конкретних управлінських проблем, тобто освоєна і реалізована на практиці модель діяльності. До них відносяться вміння службовця швидко вникнути в суть справи, всебічно проаналізувати ситуацію, виділити ключову проблему, знайти її конструктивне рішення і т.д. 3) Навички державного службовця - це вміння, доведені до автоматизму, часто здійснюються без продумування. Вони купуються в умовах, коли в практичній діяльності службовець постійно має справу з типовими управлінськими ситуаціями. Навички дозволяють економити час, діяти з мінімумом помилок і прорахунків. 4) Досвід державного службовця - це властивість, сформований шляхом навчання та практики в широкому сенсі - єдність знань, умінь і навичок. Досвід росте, як правило, зі стажем роботи. Як результат практичної діяльності службовця він відображає рівень оволодіння «секретами» управлінської праці, досягнутий їм на даний момент. Перш за все, службовець знайомиться зі структурою організації, зі своєю конкретною роботою. Оволодіває діяльністю, регламентованої конституцією, статутом державного утворення, положенням про відділ, посадовою інструкцією і всіма нюансами, пов'язаними з ситуацією, як в організації, так і в зовнішньому оточенні / 35 /. Таким чином, щоб державні органи влади могли не тільки оптимально працювати в ситуації такі швидких змін, а й ефективно впливати на ці зміни, необхідно більшу увагу приділяти такому важливому внутрішньому ресурсу організації, як кадровий потенціал. Керівник адміністрації або ті установи, які займаються підготовкою державних службовців, повинні мати певний макет діяльності службовця нового покоління, модель його формування, а також оціночну карту (Додаток А), які включали б в себе не голий перелік функціональних обов'язків і прав, але реально допомогли б оцінювати і формувати якості, необхідні державному службовцю.