3. Заходи боротьби з забрудненням поверхневих та підземних вод.

Неочищені або недостатньо очищені стічні води потрапляючи в водойми призводять до зміни фізичного й хімічного складу їхніх вод, забруднюють їх. Усі природні водойми мають здатність до самоочищення.

Самоочищення – це розбавлення стічних вод, випадання в осади твердих забруднювачів, хімічні й інші природні процеси, що призводять до видалення з водойми забруднювачів і сприяють поверненню води до її первісного стану.

Проте здатність водойми до самоочищення має свої межі. Нині річки, озера і інші водойми самотужки вже не можуть подолати дедалі зростаюче антропогенне навантаження. Тому людство, якщо воно хоче мати майбутнє, повинно вдатися до спеціальних досить трудомістких і дорогих заходів для очищення забруднених вод і повернення джерел водопостачання до стану, придатного для подальшого їх використання. Комплекс заходів, що мають забезпечити нормальний стан водних ресурсів включає такі:

• нормування якості води, тобто розробка критеріїв щодо її придатності для різних видів водокористування;

• скорочення обсягів скидів забруднень у водойми шляхом вдосконалення технологічних процесів;

• очистка стічних вод.

Очищення стічних вод – це руйнування або видалення з них забруднюючих домішок і знищення в них хвороботворних мікробів. Забруднені стічні води послідовно очищають механічним, хімічним і біологічним способами.

Механічне – полягає у видаленні із стічних вод нерозчинних речовин (пісок, мул, глина), а також жирів, нафтопродуктів, смол, тощо. Для цього використовують решітки, пісколовки, сито, відстійники.

Хімічне очищення – стічних вод полягає у тому, що передбачає внесення у забруднену різними сполуками воду спеціальних речовин – “реагентів”, які, вступаючи в реакцію з речовинами, утворюють нешкідливі сполуки (розчинні і нерозчинні), котрі згодом видаляються з води.

Біологічний метод - застосовується для очищення вод, оброблених механічним і хімічним способами. Цей спосіб полягає у використанні природних або штучних водойм, в яких розводять спеціальні мікроорганізми, що харчуються органічними домішками, наявними в стічних водах, розкладаючи їх на прості сполуки.

Якісний стан підземних вод України в цілому кращий, ніж поверхневого стоку, хоча місцями теж спостерігається забруднення підземних вод деяких горизонтів стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів. діючим законодавством заборонено вживання прісних підземних вод не для пиття, однак у 30 містах України більше половини підземних вод все ще використовуються для технічних потреб.

Лекція 6. Охорона земельних ресурсів

План

1. Охорона ґрунтів

2. Охорона земної поверхні

3. Рекультивація порушених земель

1. Охорона ґрунтів

Одним з головних питань охорони довкілля є охорона літосфери – зовнішньої твердої оболонки Землі, яка має такі життєво важливі ресурси, як землі, ґрунти й збагачені різними копалинами та мінералами надра. Земля – багатство, національне надбання суспільства, основний і просторовий засіб сільськогосподарського виробництва, просторовий базис розміщення і розвитку всіх галузей господарства.

Одночасно з формування земної поверхні формувались також ґрунти та корисні копалини.

Ґрунти – це природні утворення, які характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також накопиченими водою й повітрям. Ґрунти – це органо-мінеральні утворення, що виникли в результаті тривалої взаємодії живих організмів і субстрату (певного типу гірських порід).

Найродючіші та найпотужніші ґрунти – чорноземи – формувалися протягом тисячоліть у зонах лукових степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів – 500-600 мм на рік) і оптимальні умови для розвитку багатої трав’яної рослинності.

Ґрунти мають для нас величезне значення не лише тому, що є головним джерелом одержання продуктів харчування, вони відіграють активну роль в очищенні природних і стічних вод, які через них фільтруються. Грунтово-рослинний покрив планети є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає, утримує і перерозподіляє величезну кількість атмосферної вологи. Це – універсальний фільтр й нейтралізатор багатьох видів антропогенних забруднень. Тому користуватись ґрунтом треба розумно і обережно (Таблиця1).

Таблиця 1.