Тема 5. Національно-визвольна революція 1648 р. І створення нової Української держави.

(2 год.).

План

1. Причини національно-визвольної революції 1648 р.

2. Підготовка і початок повстання. Б.Хмельницький.

3. Успіхи повстанців у першій половині 1648р.

4. Воєнний тріумф під Пилявцями і визволення західноукраїнських земель.

5. Створення нової Української держави (характер держави, владні структури, територія, адміністративно-територіальний устрій, військо, судочинство тощо).

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Вивчаючи це питання, студенти мають з’ясувати, що головним чинником, який спричинив початок національно-визвольної війни, була специфічна форма політичного правління в Польщі. Магнатсько-шляхетська фронда за умов шляхетської республіки стала вирішальним фактором політичної слабкості польського короля, його нездатності надати реєстровим козакам чільне місце в соціальній структурі Речі Посполитої, щоб, спираючись на них, забезпечити собі надійну соціальну опору. Саме це стало визначальною причиною як національно-визвольної війни, викликаної практично неконтрольованою сваволею польських магнатсько-шляхетських угруповань, так і майбутнього зникнення Речі Посполитої з політичної карти Європи. Необхідно акцентувати увагу студентів на вкрай сприятливій для початку повстання міжнародній ситуації. Венеціанська республіка, яка зазнала поразки від Туреччини в 1645 р., надала польському королю кредит в 2 млн. злотих для початку війни з васалом Туреччини - Кримським ханством. Король Володислав IV, у якого склались давні тісні стосунки з частиною козацької старшини, прагнув використати могутнє кварцяне, наймане військо та козаків у боротьбі з магнатською олігархією. Після блокування польським сеймом військових приготувань короля, головну ставку в своїй боротьбі за абсолютну монархію він вимушений був зробити на запорозьке козацтво. Для підготовки війни з Кримським ханством Володислав IV таємно надіслав січовикам королівський привілей і 170 тис. злотих. Проте, раптова смерть польського короля (вірогідно через отруєння) у травні 1648 р. зламала ці плани.

При висвітленні другого питання варто звернути увагу на те, що саме завдяки таємним інструкціям короля Володислава IV запорозьким козакам, які опинилися в руках Б. Хмельницького йому вдалось схилити на свій бік Запорізьку Січ, нейтралізувавши розташовану там польську залогу. Привілей Володислава IV був також майстерно використаний Б. Хмельницьким і при заключення договору з Кримським ханством, яке наважилось надати гетьманові 4 – тисячний загін кінноти очолюваний Тугай-беєм в умовах миру з Річчю Посполитою. Саме татарська орда відігнала польські сторожові загони до Черкас і Білої Церкви, що дало можливість повстанцям завершити приготування до початку воєнних дій.

Успіхи повстанців на початковому етапі війни були визначені цілим рядом чинників: відсутність для запорожців загрози нападу з тилу у зв’язку з заключення договору з Кримським ханством; наявність татарської кінноти, що дозволяло козакам активно контратакувати супротивника; майстерне використання Б. Хмельницьким природно-географічного ландшафту при організації воєнних дій; перехід на бік козацького гетьмана практично всіх реєстрових козаків; недооцінка поляками воєнної могутності козацтва і переоцінка власних військових можливостей. Проте, не слід забувати, що в першій половині 1648 р. дії Б. Хмельницького були спрямовані виключно на захист економічних та політичних інтересів козацтва і православної церкви, не виходячи за межі козацького автономізму у складі Речі Посполитої.

Підготовку Б. Хмельницького до визволення західноукраїнських земель необхідно розглядати в контексті тих подій, що розвивались безпосередньо у Варшаві. Магнати Східної України після смерті Володислава IV планували обрати на елекційному сеймі королем свого ставленика і спільними з ним зусиллями розгромити козаків. Проте, обраний за активної підтримки козацтва Ян Казимир – ставленик великопольських магнатсько-шляхетських угруповань, не поспішав підтримувати антикозацькі зусилля східних магнатів – своїх головних супротивників, які робили ставку на його брата Карла. Таким чином, головна мета коронного війська, очолюваного магнатами Заславським, Остророгом, Конєцпольським, ( а згодом і Я. Вишневецьким ) полягала в прагненні спровокувати конфлікт між запорозьким козацтвом і кварцяним військом новообраного короля. Варто зазначити, що Б. Хмельницький, блискучо скориставшись протиріччями між різними магнатсько-шляхетськими угрупованнями і королем, переміг польське військо під Пилявцями, в результаті чого були визволені практично всі західноукраїнські землі. Розглядаючи це питання, необхідно звернути увагу і на причини, що спонукали Хмельницького відмовитися від наступу на Варшаву в умовах повного розгрому польської армії.

Процес трансформації ідеї козацького автономізму в усвідомлення українською політичною елітою необхідності розбудови власної незалежної держави в вирішальній мірі відбувався під впливом національно-визвольної революції. Отже, при висвітленні п’ятого питання особливу увагу варто звернути на ті чинники, які прискорили усвідомлення Б. Хмельницьким і його найближчим оточенням необхідності виходу із сфери впливу Речі Посполитої і початку формування власне українських державних інституцій. Важливу роль в цих політичних метаморфозах відігравала українська православна церква, ієрархія якої була відновлена саме за активного сприяння козацтва ще за часів П. Сагайдачного. Певну роль в усвідомленні гетьманом безперспективності подальшої співпраці з Річчю Посполитою відіграла позиція новообраного ( за сприяння Б. Хмельницького ) польського короля Яна Казимира, який в липні 1649 р. оповістив про позбавлення українського гетьмана влади і визначив винагороду за його голову в розмірі 10 тис. злотих. Похід кварцяного війська, очолюваного особисто королем на допомогу оточеним козаками під Збаражем магнатсько-шляхетським угрупованням остаточно переконав Б. Хмельницького в зміні Яном Казимиром політики Польщі в „козацькому питанні” на відміну від його попередника – короля Володислава IV.

Реферати

Родина Богдана Хмельницького.

Воєнне мистецтво повстанського війська.

Зв’язки Б. Хмельницького з Я. Радзивілом.

Характер революції 1648 р.

Причини і наслідки для України відступу української армії з Західної України.

Максим Кривоніс.

Державна ідея Б. Хмельницького.