- •Донецьк – ДонНту – 2006
- •Перелік умовних позначок і скорочень
- •1 Організація дипломного проектування
- •2 Вимоги до структури дипломного проекту
- •3 Рекомендації з виконання окремих розділів
- •Навіть якщо в дп не вимагається розробляти та описувати бд для архіву інформації, її можливий обсяг треба врахувати при оцінці загального обсягу машинних носіїв.
- •При виборі компонентів ТехЗ рекомендується дотримуватися наступного порядку:
- •4 Вимоги до оформлення дипломного проекту
- •5.2.1 Зміст відгуку керівника проекту
- •5 Організація захисту дипломних проектів перед дек
- •5.2.2 Зміст рецензії на дипломний проект
- •Завдання
- •Календарний план
- •Відомість обсягу дипломного проекту
- •Методичні вказівки до дипломному проектування
При виборі компонентів ТехЗ рекомендується дотримуватися наступного порядку:
Вибирається прайс–лист якої–небудь відомої фірми із продажу і обслуговування комп'ютерної техніки. Прайс має бути новим, не старішим 3 – 4 місяців давнини. Ксерокопію частини цього прайса рекомендується помістити в додатку.
З цього прайс–листа дипломник вибирає “кандидатури” компонентів за кожною позицією ( системна плата, процесор, основна та дискова пам'ять, відеосистема, принтер та інші ПП ) для сервера і позначає їх у прайсі та в додатку позначкою “С” ліворуч від відповідного рядка прайс–листа.
Потім у тому ж прайс–листі дипломник аналогічно позначає за кожною позицією позначкою “Р” ті компоненти, що передбачаються для робочої станції.
У ПЗ вибір кожного із згаданих компонентів обґрунтовується шляхом зіставлення й критичного порівняння факторів (характеристик), обраних дипломником та зазначених у відповідному рядку прайс–листа, з 2–3 альтернативними варіантами, наведеними в інших рядках прайс–листа. Перелік альтернативних рядків для порівняння узгоджується з консультантом.
Обсяг розділу не повинен перевищувати 15–20 сторінок.
3.7 Рекомендації з розробки комп’ютерної мережі
У підрозділі 7.1 “Вибір і обґрунтування технології передачі даних” на базі аналізу підприємства або організації, для якої проектується комп'ютерна мережа, необхідно:
вибрати кількість робочих станцій в мережі, які потрібні для обслуговування всіх підрозділів (або одного з них, якщо мережа велика і складається з декількох сегментів) і вирішення сформульованих завдань;
надати спрощений план розміщення приміщень усіх підрозділів і робочих станцій;
вибрати й обґрунтувати технологію, що використана в проектованій КМ.
В підрозділі 7.2 “Вибір мережного устаткування” необхідно:
виконати обґрунтований вибір всіх технічних компонентів КМ (мережевих плат, концентраторів, комутаторів, маршрутизаторів мережевого кабелю та ін.);
надати детальну структурну схему комп'ютерної мережі з вказівкою типу вибраних елементів;
при необхідності дослідити трафік, який існує в мережі при нормальному та граничному навантаженні на неї. З цією метою доцільно побудувати імітаційну модель комп'ютерної мережі, використовуючи відповідні пакети, і на її базі проаналізувати завантаження мережного обладнання при граничному трафіку.
Якщо в ТЗ сформульовані вимоги до захисту інформації в мережі, то в підрозділі 7.3 “Вибір засобів забезпечення інформаційної безпеки” необхідно:
спланувати заходи щодо захисту інформації в КМ, що проектується;
описати організаційні заходи, які необхідні для нормальної роботи комп'ютерної мережі;
навести конфігурацію програмних засобів захисту мережі (вибрані захищені протоколи, всі правила фільтрації трафіку на брандмауерах тощо).
3.8 Рекомендації з тестування підсистеми
У розділі "Тестування підсистеми" представляються і описуються матеріали, що підтверджують відповідність спроектованої підсистеми основним вимогам ТЗ, таким як виконання функцій (завдань) і вимогам до окремих видів забезпечення. Тестування проводиться на контрольному прикладі. Контрольний приклад має носити реальний характер, його обсяг має бути достатнім для перевірки працездатності компонентів підсистеми. Умови, обсяг і порядок тестування визначаються за узгодженням з керівником.
У підрозділі “Умови й порядок тестування” спочатку вказуються цілі і завдання, які мають бути досягнуті й вирішені в процесі тестування. Потім приводиться перелік об'єктів тестування (база даних, програмне забезпечення тощо). Після цього описуються умови тестування: для якого підприємства і підрозділу, які та за який період використані реальні дані. Описується загальний порядок тестування, тобто послідовність виконання операцій, що дозволяють перевірити працездатність і правильність функціонування підсистеми.
У підрозділі “Вхідні дані для контрольного приклада” дається докладний опис різних видів вхідних даних, використаних для тестування, перелік яких зазначено у попередньому пункті. Це можуть бути первинні документи, заповнені вручну або друкованим способом, а також різна нормативно–довідкова інформація: класифікатори, довідники тощо.
Для кожного виду даних приводиться: назва документа, призначення, структура (або посилання на пункт, де її описано), період, обсяг та інші відомості за необхідністю. У додатку наводяться зразки заповнених форм документів.
У підрозділі “Результати тестування та їх аналіз” приводиться опис основних результатів, одержаних у процесі тестування компонентів КП. Для інформаційного забезпечення таким результатом є вміст таблиць БД. Для ПрЗ результатами є заповнені екранні форми, сформовані звіти. Для ТехЗ результатами можуть бути швидкісні характеристики рішення контрольних прикладів. При тестуванні інших видів забезпечення вид та обсяги результатів визначаються за узгодженням з керівником.
При описі й аналізі отриманих результатів можна частину їх приводити у тексті ПЗ у вигляді надрукованого вмісту основних таблиць БД (по 0,5 стор.) і деяких екранних форм. Основну частину результатів необхідно помістити в додатку. Наприкінці цього пункту робиться загальний висновок щодо працездатності розробленої підсистеми й відповідності її вимогам ТЗ.
