Навіть якщо в дп не вимагається розробляти та описувати бд для архіву інформації, її можливий обсяг треба врахувати при оцінці загального обсягу машинних носіїв.

У підрозділі “Організація збору та обробки інформації” наводиться схема збору, обробки й передачі інформації та дається її опис. Схему рекомендується наводити зліва–направо (від прийому та перевірки вхідних документів або файлів до формування та передачі вихідних документів або файлів за призначенням). Опис схеми має бути докладним. Автор повинен описати організацію ведення БД та навести засоби її захисту від руйнування і несанкціонованого доступу, а також регламент процедур обслуговування (перевірка, пакування, копіювання, створення архівів). Рекомендується також сформулювати послідовність процедур з маршруту обробки вхідної інформації до передачі на автоматизовану обробку та маршрут руху вихідних документів.

Якщо в ДП використовується існуюча на об’єкті оперативна БД, а однією з задач проекту було обрано задачу аналізу даних та прийняття рішень, то в розділі 3 дипломник, за узгодженням з керівником і консультантом, може розробити компоненти сховищ даних. Підрозділи в цьому випадку можуть мати такий перелік:

3.1 Опис бази даних

3.2 Вибір засобів створення сховищ даних

3.3 Вибір моделі сховища даних

3.4 Розробка сховища даних

3.5 Організація збору та обробки інформації

В кінці 3-ого розділу треба навести конкретні засоби виконання вимог до ІЗ, що були сформовані у підрозділі 1.5. Якщо виконання деяких вимог не реалізовано на рівні БД, то треба сформувати додаткові вимоги до ПрЗ. Також можуть уточнюватися вимоги до вхідної та вихідної інформації, які було наведено раніше (підрозділи 1.4, 2.1 – 2.3), і вимоги до ТехЗ з точки зору обраних СУБД та БД.

3.4 Рекомендації з розробки математичного забезпечення

Розділ з математичного забезпечення (МЗ) включає описи відповідних алгоритмів. Кількість підрозділів повинна дорівнювати кількості функцій, що були описані у розділі 2.

Опис кожного алгоритму рішення задачі (виконання функції) приводиться в наступній послідовності:

• призначення і характеристика;

• інформація, що використовується;

• результати рішення;

• математичний опис;

• алгоритм рішення.

При описі призначення та характеристики алгоритму указуються: призначення алгоритму (його частини); позначення завдання, для рішення якого він призначений; впливу на процес із погляду користувача, здійснювані при функціонуванні алгоритму; обмеження на можливість й умови застосування алгоритму й характеристики якості рішення (точність, час рішення тощо); загальні вимоги до вхідних і вихідних даних (форматів, кодів тощо), що забезпечують інформаційну сумісність розв'язуваних завдань у підсистемі.

В описі інформації приводять перелік відповідних таблиць БД і (або) перелік вхідних документів, які використовуються при реалізації алгоритму, їх найменування або позначення.

У результатах рішення приводять перелік таблиць БД й (або) перелік вихідних документів, екранних форм, що мають бути сформовані у результаті реалізації алгоритму, їх найменування або позначення.

Математичний опис виконується за узгодженням з консультантом. Приводять математичну модель або економіко–математичний опис процесу (об'єкта); методи обчислень. Цей пункт є обов'язковим в описі алгоритмів задач, пов'язаних з оптимізацією, моделюванням, аналізом і прогнозуванням. Його склад узгоджується з консультантом. Для завдань облікового характеру необхідність цього пункту визначається керівником.

Алгоритм рішення дає опис логіки алгоритму і способу формування результатів рішення із вказівкою послідовності етапів розрахунку, розрахункових і (або) логічних формул, які використовуються в алгоритмі; вказівки щодо точності обчислень (при необхідності).

Алгоритм в основному представляються змішаним способом, а саме графічним у вигляді блок–схеми з поясненням у вигляді тексту. Спосіб подання алгоритму вибирається студентом за узгодженням з керівником.

У цьому підрозділі можуть уточнюватися вимоги до вхідної та вихідної інформації, що були раніше вказані у ПЗ.

3.5 Рекомендації з розробки програмного забезпечення

При описі структури і функцій частин програмного забезпечення підсистеми приводиться укрупнений опис складових частин ПрЗ, необхідного для розробки й експлуатації підсистеми, включаючи: загальносистемне ПрЗ, інструментальні засоби, сервісні програми й утиліти, спеціальне ПрЗ тощо. По кожній із перелічених частин ПрЗ коротко описуються її склад, призначення й основні виконувані функції. Структура і склад спеціального ПрЗ представляються в укрупненому вигляді: кінцевий програмний продукт і основні функціональні модулі, які входять до нього (без деталізації до рівня конкретних форм і звітів). Загальна структура ПрЗ підсистеми представляється у вигляді рисунку, що може також бути винесено на демонстраційний лист. Обсяг цього пункту 2–3 сторінки.

Підрозділ 5.2 “Вибір компонентів програмного забезпечення” може включати такі пункти:

5.2.1 Операційні системи для сервера і робочих станцій

5.2.2 Засоби розробки спеціального програмного забезпечення

5.2.3 Сервісні програми та утиліти

У п. 5.2.1 проводиться аналіз й обґрунтований вибір операційних систем (ОС) для сервера КМ і для робочих станцій (в окремих підпунктах). Для аналізу вибирається не менш 2–х сучасних претендентів по кожному виду ОС. По кожній ОС, що розглядається, приводяться основні параметри й відрізні риси без детального опису структури й принципів роботи. У результаті аналізу робиться висновок, на підставі чого вибирається зазначений тип ОС. Обсяг цього пункту 3–4 сторінки.

У п. 5.2.2 проводиться аналіз і обґрунтований вибір засобів або засобу для розробки спеціального ПрЗ. Для аналізу вибирається не менш 2–х сучасних систем (мов) програмування або СУБД, які придатні для розробки програм необхідного типу. Для кожного засобу вказуються основні можливості й характерні риси без докладного опису мови програмування, інтегрованого середовища тощо. У результаті аналізу робиться висновок, на підставі чого вибирається засіб розробки спеціального ПрЗ. Обсяг цього пункту 1,5–2 сторінки.

У п. 5.2.3 проводиться аналіз і обґрунтований вибір сервісних програм і утиліт, необхідних для забезпечення функціонування підсистеми: архіваторів, антивірусів, офісних програм (редакторів, електронних таблиць тощо), графічних пакетів та інших допоміжних програмних засобів. По кожному виду програмних засобів аналізується кілька можливих сучасних претендентів, потім указується, який з них обраний і чому. Обсяг цього пункту 1,5–2 сторінки.

Підрозділ 5.3 "Розробка спеціального програмного забезпечення" може включати такі пункти:

5.3.1 Структура спеціального програмного забезпечення

5.3.2 Опис програмного модуля “...”

5.3.3 Опис програмного модуля “...”

У п. 5.3.1 узагальнено описується склад і структура розробленого спеціального ПрЗ, наводиться перелік розроблених програмних продуктів (якщо їх небагато), вказується їх призначення. Для кожного програмного продукту приводиться рисунок у вигляді ієрархічної структури, що відображає склад різних об'єктів (форм, звітів, програмних файлів тощо) для основних функціональних модулів КП. Приводиться також головна екранна форма програмного додатку і дається її короткий опис. Обсяг цього пункту 2–3 сторінки разом з рисунками.

У пунктах 5.3.2, 5.3.3 і далі приводяться описи основних функціональних модулів програми (наприклад, модуль даних, ведення довідників, облік ..., формування звітів, тощо). Кількість подібних пунктів може дорівнювати кількості функцій, що були описані у розділі 2.

Для кожного модуля приводяться зображення екранних форм, розроблених у проекті, із вказівкою їх назв, призначення, властивостей, описом процедур і функцій для виконання необхідних операцій. Студент проводить опис запитів, що використовуються як джерела даних для форм і звітів.

Обсяг кожного з таких пунктів залежить від складності відповідного програмного модуля.

У додатки можуть бути поміщені:

• листинги основних програмних модулів (максимальний обсяг 10 сторінок за узгодженням з консультантом);

• коротке керівництво для користувача.

Керівництво для користувача має включати опис дій з установки і налагодження програми, а також опис режимів роботи програми, дій користувача при виконанні основних операцій. Зображення екранних форм приводити не обов'язково, досить указувати їх назви з посиланням на пункти 5.3.2, 5.3.3 тощо.

Рекомендується скласти та коротко описати схему взаємодії БД і спеціального ПрЗ. Схему рекомендується будувати ієрархічно знизу – догори, від таблиць до головної форми меню.

3.6 Рекомендації з розробки технічного забезпечення

У розділі 6 “Технічне забезпечення” розглядається весь комплекс питань щодо технічних засобів КП, за винятком апаратних компонентів, що безпосередньо використовуються для організації КМ. Компоненти КМ, як правило, розглядаються в окремому розділі 7.

Оскільки підсистеми, що розроблюються в дипломних проектах, мають бути реалізовані на основі КМ, то у розділі 6 слід відображати рішення щодо вибору двох конфігурацій персональних комп'ютерів (ПК) мережі: комп'ютера для сервера й комп'ютера для робочих станцій.

Для кожної із цих двох конфігурацій у підрозділах 6.1 та 6.2 відповідно, необхідно навести вибір характеристик і типів пристроїв, що входять до стандартного набору для ПК:

– системної плати;

– процесора;

– основної пам'яті;

– відеосистеми, що включає монітор і відеоадаптер;

– накопичувачів на магнітних дисках і на компакт–дисках.

Крім того, у проектованих підсистемах можуть знадобитися різні периферійні пристрої (ПП), що не входять у стандартний для ПК набір. Сюди можна віднести такі пристрої як принтери, сканери, джерела безперебійного живлення, у деяких випадках – планшетні графобудівники, можливо різні датчики, виконавчі механізми, тощо. Тому в ТЗ на створення підсистеми слід зазначити також вимоги до характеристик таких ПП, а в розділі 6 треба, поряд з підрозділами 6.1 і 6.2, у яких описується вибір комплектуючих для сервера і робочих станцій мережі, організувати додатково підрозділ 6.3, що описує проектні рішення з ПП.

Комп'ютерний ринок пропонує досить велику номенклатуру компонентів для ПК різних характеристик і конфігурацій. Тому важливою рисою дипломника у цих умовах є його вміння орієнтуватися в цьому ринку, обґрунтовано вибирати на ньому саме необхідне для його підсистеми за умовами та вимогами, висунутими у ТЗ. Слід зауважити, що треба враховувати не тільки поточний стан, а й можливий розвиток проекту. Не менш важливою рисою спеціаліста має бути його вміння аргументовано пояснювати свій вибір іншим, наприклад, замовникові або колегам. Ось ці вміння, на основі відповідних знань, дипломник і повинен продемонструвати в цьому розділі ДП.

При проектуванні ТЗ дипломник не повинен просто давати огляд поточного стану ринку комп'ютерів та їх комплектуючих, а обґрунтувати вибір своїх проектних рішень. Необхідно показати, як на вимогах до ТехЗ, що були сформовані у ТЗ, базується зроблений ним вибір апаратних компонентів з великої безлічі пропонованих. Дипломник повинен показати, які саме фактори (технічні характеристики, вартісні, ергономічні, організаційні або інші) свідчать, на його погляд, на користь цього варіанту вибору комплексу ТехЗ, які з них виявилися вирішальними при його виборі.

Вибір і його обґрунтування мають виконуватися із сучасних апаратних засобів, тобто суто нової техніки, що виробляється нині й представлена у прайс–листах комп'ютерних фірм у межах останнього півріччя.

У даному розділі не повинно бути повторень загальних фраз із довідкових джерел (літератури, інтернет–джерел та ін.). Огляди з комп'ютерної техніки із преси та книг потрібно використати для формування власної аргументованої думки про переваги або недоліки тих або інших технічних засобів та їх порівняння, але не для тексту в ПЗ. Велике цитування не допускається. Використання матеріалів оглядів має бути критичним і підпорядкованим ідеї та логіці дипломного проектування: не матеріал заради матеріалу, тобто не уривки оглядів, а тільки те, що ілюструє процес формування проектних рішень. За необхідністю можна навести, як тезу, невелику цитату, критично осмислюючи її стосовно до умов ТЗ проекту. Цитата має бути не більше 2–3 речень і може використовуватися лише у випадках, коли це допоможе краще довести основну думку на певному етапі проектування.

Оскільки ринок комп'ютерної техніки стрімко змінюється, для пошуку необхідної інформації треба використати джерела у межах останнього календарного року.