10. Способи захисту від корозії.

Способи захисту: активницй (від електро-хім корозії), пасивний (від хім корозії).

Активний захист спрямов на те, щоб вплинути на взаємодію матеріалу з оточ-ми його збудниками корозії.

При пасивному захисті на виріб наносять тонкий стійкий шар, який охороняє матеріал від збудників корозії.

Електро-хімічний метод бродьби з корозією базується на сповільненні корозії металу в електролітичному середовищі зміною його електродного потенціалу.

Електохім методи борьби з короз:

*катодний і протекторний захист, при яких знаження швидкості корозії досяг катодною поляризацією металу;

*анодний захист, коли викор-ся виникнення пасивного стану поверхні металу при анодній поляризації;

*електродренажний захист, який поляг у відведенні з метал конструк брукаючих струмів до джерела їх утвор.

Катодний захист — найважлив метод бородьби з к. за допомог накладеного ззовні ел струму корозію фактично зводять до нуля, і поверхня ме не підлягає руйнуванню при витримці в корозійному середовищі протягом необмеженого часу.

Аноди, які застосов при катодному захисті, відводять поляризуючий струм від випрямлювача в електролітичне середовище. Аноди можуть бути виготов із анодорозчинних (вуглецева сталь), важкорозчин (чавун, графіт) та нерозчин (платина, сплави свинцю зі сріблом).

Протекторний захист.

Якщо допоміж анод виготов з ме більш активного за ме, що захищається, то утвор гальванічний елемент, - відпадає необхідність у накладанні струму від зовн джерела. Такі допоміж електроди назив протекторними.

Перевага - незалеж від джерела струму. Недоліки - необорот втрата матеріалу анода і необхід його період заміни.

Анодний захист.

1. на відміну від катод захисту позитивний полюс джерела струму при анодному захисті приєднується до виробу, який захищається, а катоди розміщуються поблизу поверхні виробів, що експлуатуються.

Застосування - для захсту виробів з вуглецевих і легованих сталей, титану, нікелю.

Недоліки -у випадку перерви у подачі струму можлива активація ме і його інтенсивне анодне розчинення - необхідна пильна с-ма контролю.

Легування.

Щоб збільшити корозійну стійкість вуглецевих сплавів заліза (чавунів, сталей) їх легують цинком, титаном та ін хім елеметами. На поверхні виробів, виготов із легованих сталей, утв щільні оксидні плівки, які захищ вироби від руйнування.

Інгібіторний захист.

Інгібітори — це спец речовини, які при введені у корозійне середов у невеликій к-ті здатні різко зменш або повністю зупинити короз процес.

Інгібіторами можуть бути органічні й неоргаічні реч, а також їх суміші.

Механізм дії інгібіторів:

адсорбують на всій поверхні - ізоляція від середов всієї поверхні ме;

адсорбують на окреми деталях — порушується дія мікрогальванічних пар: анодні інгібітори-мяють окиснювальні власт, утв на поверхні ме пасивні, переважно оксидні, плівки товщиною 0,01 мкм; катодні інгібітори — гальмують корозійне руйнування, скорочуючи к-ть катодних ділянок, або поглинають кисень, який перебуває в розчині.

Переваги: не потрібна зміна існуючих технол процесів; скорочується простої обладнання; можна замінити дефіцитні, дорогі сталі(нерж) звичайними вуглецевими.

Недоліки: застосов лише у нейтр і луж середов; із неорг інгіб мають нітрати, хромати.

Покриття як спосіб захисту від корозії: металеві, дифузійні, неметалеві.

Металеві покриття за механізмом дії:

катодні — наносять ме, які мають більший електродний потенціал у цьому середовищі, ніж основ метал (виріб). У гальванічній парі «виріб-покриття», виріб — анод, покриття — катод;

анодні — поверхню виробів покрив металами, які мають великий від’ємний електродний потенціал. У гальванічній парі «виріб-покриття», виріб — катод, покриття — анод.

Способи нанесення покриттів: із розплавів; електрохім (електролізним) способом; розпилення; плазмовим напиленням.

Дифузійні покриття:

-дорожчі, ніж металеві, окільки технологія їх нанесення складніша;

-викор для захисту металевих виробів від дії агресивних середовищ, які нагріті до високих теператур (напр, нагрівні елементи в електричних печах, газові турбіни тощо)

Неметалеві покриття.

Наносяться шляхом покриття лаком, емаллю, фарбою. Механізм захисної дії лакофарбових покриттів: лакофарбова плівка не бере участі у механізмі процесу, викон роль дифузійного бвр’єру або пасиватора. Основні чинники, якими визначається захист металу від корозії лакофарбовим покриттям:

-механічна ізоляція ме від агресивного середовища,

-адгезія, що попереджає утв нової фази (іржі) на межі поділу метал-плівка.

Переваги: стійкість на протязі довгого часу.