3.2. Джерела, склад та структура доходів місцевого самоврядування за рівнями і видами мб.

В Україні бюджети всіх рівнів складаються із ЗАГАЛЬНОГО І СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДІВ (див. рис. 3.2).

Рис. 3.2 Склад та структура доходної частини місцевого бюджету за Бюджетним кодексом України

Загальний фонд місцевого бюджету – це фонд, грошові кошти якого призначені для фінансування власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Загальний фонд забезпечує більшість вилів діяльності та програм органів місцевого самоврядування. Сюди надходять кошти, які мають загальнодержавний характер і є об’єктом загальнодержавного перерозподілу.

Загальний фонд бюджету включає (п. 2 ст. 13 бк):

1. Усі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2. Всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3. кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4. фінансування загального фонду бюджету (надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету).

Тільки до загального фонду бюджету включаються надходження від здійснених запозичень, видатки на обслуговування боргу, забезпечення виконання гарантій і забезпечення інших боргових зобов’язань.

Спеціальний фонд місцевого бюджету – це фонд, який формується з коштів конкретно визначених джерел надходжень і використовується для фінансування конкретно визначених цілей. Отже, СПЕЦІАЛЬНИЙ ФОНД – ЦЕ КЛАСИЧНИЙ ВИПАДОК ЗАКРІПЛЕННЯ КОНКРЕТНОГО ДЖЕРЕЛА ДОХОДІВ ЗА КОНКРЕТНОЮ СТАТТЕЮ ВИДАТКІВ, відповідно до якого визначені види доходів призначаються для фінансування визначених видів видатків. Тут концентруються доходи державних цільових фондів, а також спеціальні кошти бюджетних організацій, які мають компенсаційний характер і використовуються у спеціальних цілях. Складовою спеціальних фондів є бюджети розвитку місцевих бюджетів.

Спеціальний фонд бюджету включає (п. 3 ст. 13 бк):

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) Фінансування спеціального фонду бюджету.

На відповідний бюджетний період склад спеціального фонду бюджету визна­чається Законом України про Державний бюджет України або рішенням про місце­вий бюджет .

Підставою для рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно БК та закон про Державний бюджет України (п. 6 ст. 13 БК)

МЕТОЮ ВВЕДЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ФОНДІВ БУЛО ПОЛІПШЕННЯ ЗВІТНОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ У ВИКОРИСТАННІ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ, ЯКІ РАНІШЕ СПРЯМОВУВАЛИСЯ ДО ЧИСЛЕННИХ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ.

Відповідно до п. 7 ст. 13 БК, передача коштів між загальним та спеціальним фондами місцевого бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом прийняття рішення про місцевий бюджет або про внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого ч.2 ст.57 БК - на кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду МБ, які надійшли як субвенція з ДБ, для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету).

Відповідно до п. 9 ст. 13 БК створення ПОЗАБЮДЖЕТНИХ ФОНДІВ органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ, а відкриття позабюджетних рахунків забороняється. Вийнятком з даного правила є право керівника місцевого фінансовго органу (за рішенням відповідної місцевої ради) розмістити тимчасово вільні бюджетні кошти на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 24 БК для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету формується РЕЗЕРВНИЙ ФОНД БЮДЖЕТУ.

Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Рішення про виділення коштів з резервного фонду МБ-ту приймаються відповідно Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 24-1 БК, ще одним джерелом цільових доходів МБ є ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, який створюється у складі загального фонду державного бюджету.

Державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 % прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.