Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КФ лаб.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
17.08.2019
Размер:
3.28 Mб
Скачать

Правила техніки безпеки

(Див. §3 вступу “Правила безпеки при роботі з радіоактивними речовинами і джерелами випромінювання”).

Завдання до лабораторної роботи

Завдання 1. Визначити робочий фон лічильника з лічильної характеристики для радіаційного фону в учбовій лабораторії.

Завдання 2. Визначення коефіцієнта поглинання гамма-променів свинцем і сталлю.

Хід роботи

1. В будь-якому приміщенні (лабораторії) існує радіоактивне випромінювання з навколишнього середовища, яке зветься фоном. Воно складається з вторинного космічного випромінювання, випро­мінювань радіоактивних опадів повітря, радіоактивних елементів ґрунту, вимитих водою і таке інше. При вивченні випромінювання радіоактивних джерел (в даній роботі ) від показів лічильника необхідно відняти фон. В даному випадку необхідно відняти робочий фон − середню швидкість рахування імпульсів лічильником Гейгера-Мюллера на плато АВ (рис. 3) лічильної характеристики, коли він працює від такого джерела випромінювань як навколишнє середовище. Для одержання робочого фону необхідно зібрати схему за рис. 4.

2 . Встановити на РНШ напругу, починаючи зі 180 В і визначати швидкість лічби імпульсів через кожні 10 В. Для визначення цієї швидкості − кількості імпульсів за 1 хвилину − необхідно полічити число зареєстрованих лічильником частинок за 3 хвилини і потім перерахувати на 1 хвилину. Робити не менше 3-х вимірювань при кожному значенні напруги.

3. Побудувати графік залежності швидкості лічби імпульсів N (імп./хв.) від напруги U на лічильнику . З графіка встановити робочий фон і робочу напругу. Робочий фон відповідає незмінному числу зареєстрованих частинок (плато на лічильній

характеристиці), а робоча напруга відповідає середині цього плато. Робочу напругу підтримувати незмінною на протязі всіх подальших дослідів. Робочий фон необхідно віднімати від усіх подальших вимірювань.

4. Для визначення коефіцієнта поглинання іонізуючих випромінювань свинцем за формулою (1)

, (1)

де x − товщина поглинаючого шару свинцю;

Nо − число частинок, випромінюваних джерелом іонізуючих випромінювань за 1 хвилину при відсутності поглинаючої пластинки;

N − число частинок, які вийшли з шару свинцю товщиною x.

Закріпити в затискачі джерело випромінювання і спочатку виміряти Nо (вимірювання повторити декілька разів).

5. Встановити на решітку лічильника свинцеву пластинку, тобто помісити її між джерелом випромінювання і лічильником. Зробити вимірювання N спочатку з однією пластинкою, потім з другою, третьою і, нарешті, з їх комбінаціями і з усіма разом.

6. Виміряти товщину кожної пластинки штангенциркулем.

7. Обчислити для кожної пластинки і побудувати графік залежності .

8. Аналогічно за п.п. 4-7 визначити сталі.

9. Порахувати похибки всіх вимірювань.

Перелік рисунків і таблиць звіту з даної роботи

  1. Вольт-амперна характеристика газонаповненого іонізацій­ного лічильника (за рис. 1).

  2. Схема будови лічильника Гейгера-Мюллера (за рис. 2).

  3. Робоча схема (за рис. 4).

  4. Графік лічильної характеристики для фону із вказівкою робочого фону і робочої напруги.

  5. Графіки для свинцю і сталі (в одній системі координат).

  6. Таблицю виміряних і обчислених величин у довільній формі.