
- •1. Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найзагальніше усвідомлення, розуміння світу, місця в ньому людини, а також ціннісні орієнтації людей, їх життєві позиції.
- •7 Феноменологічний напрям у філософії
- •8 Співвідношення філософії, науки і релігії
- •12 . Головні особливості ведичної релігії
- •16 Антична філософія
- •17 Філософія досократиків
- •18 Зародження софістики
- •19 Вчення Платона.
- •20 Вчення Аристотеля.
- •22 Релігійний характер філософської думки Середньовіччя
- •25 Схоластика.
- •28 Ренесансний гуманізм - це також нове вчення про людину, нова етика, що відігравала головну роль у сфері гуманітарного знання, це й новий науковий метод, який вплинув на розвиток природничих наук.
- •29 Філософська думка епохи Відродження охоплює три століття: від раннього гуманізму XIV ст. До натурфілософії XVI - поч. XVII ст.
- •34. . Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •35. Концепції Джона Локка.
- •36. Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, ж-ж.Руссо)
- •37. Києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів.
- •38. Філософські погляди Григорія Сковороди.
- •41. Агностицизм філософії і. Канта
- •42. Філософія Фіхте.
- •43. Філософія Шеллінга.
- •44. Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії.
- •45. Антропологічний матеріалізм Феєрбаха.
- •49. Позитивізм та його історичні форми.
- •50. Постпозитивізм.
- •51 Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.
- •53. Філософія екзистенціалізму (е) – історія та проблеми.
- •54. Неокантіанство
- •2) Інший напрямок в тлумаченні кантовської філософії представляла собою «трансцендентальною-логічна» інтерпретація: мова в даному випадку йде про наукове
- •55. Несвідоме у вченні з. Фрейда
- •56. . Вчення про людські потреби в філософії е. Фрома.
- •62. Філософія постмодерну — нова ідея буття. Філософія постмодерну.
- •63. Метафі́зика — філософія буття, наука про граничні і надчуттєві принципи і засади буття.
- •65. Концепція буття у Арістотеля
- •66. Матеріалізм та ідеалізм.
- •67. Буття і Ніщо.
- •69. Діалектика та її альтернативи
- •1. Антична діалектика (Геракліт, Зенон).
- •2. Німецька ідеалістична діалектика (Кант, Фіхте, Шеллінг, особливо Гегель).
- •3. Матеріалістична діалектика (класики марксизму).
- •70. Пізнання і практика
- •71. Проблема суб'єкта і об'єкта в пізнавальному процесі
- •75, А й внутрішня, невидима зміна.
- •76 Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
- •63.Соціальна структура суспільства.
- •3. При рассмотрении общества учитываются некоторые объективные критерии: профессия, доход, образование.
- •78 Проблема сутності людини у філософії, людина як цілісність.
- •79 Соціальна структура суспільства
- •1)Перехід від індустріального до сервісного суспільства;
- •2)Вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;
- •3)Перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключовий засіб системного аналізу та теорії приймання рішень[4].
- •82 Загальна характеристика методології наукового пізнання
- •84 Роблему періодизації історичного процесу в сучасній філософії історії можна розглянути з точки зору відмінності на його єдність, або на різноманіття історичних епох і часів.
- •85 . Рушійні сили суспільного розвитку
75, А й внутрішня, невидима зміна.
[ред.]
Основні форми руху матерії
У філософії розрізняють п'ять основних форм руху матерії:
механічна форма руху (дія — протидія; притягання — відштовхування тощо);
фізична форма руху (наприклад, позитивна — негативна електрика, симетрія — антисиметрія);
хімічна форма руху (розкладання — з'єднання; асоціація — дисоціація);
біологічна форма руху (асиміляція — дисиміляція; спадковість — мінливість);
соціальна форма руху (соціальні суперечності; соціальні конфлікти, антагонізми; боротьба інтересів різних соціальних груп тощо).
Простір і час як форми існування матерії
Рух матерії відбувається у певному просторі і часі. Що собою являють поняття «простір» і «час»?
Простір — форма існування (буття) матерії, яка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об'єктів та їхньою взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв'язку, коли є матеріальні об'єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його трьохмірність, бо такі виміри мають матеріальні об'єкти (ширина, висота, довжина).
Час — теж форма існування матерії. Категорія «час» відображає тривалість існування матеріальних об'єктів і послідовність їхньої зміни. Так само, як і простір, час, без матеріальних об'єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо.
Отже, змістом простору і часу як загальних форм існування матерії є матеріальні об'єкти. Простір і час — форми буття матерії, змістом же є сама матерія, її конкретні види.
Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони:
об'єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості);
пізнаванні (є об'єктами вивчення).
76 Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.
Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя.
Яка сьогодні екологічна ситуація в Україні? Як взаємодіють суспільство і природа в умовах НТР? Які способи і шляхи розв'язання найгостріших соціально-екологічних проблем в Україні?
Впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, поява нових технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті суспільства. Людство вступило в епоху науково-технічної революції, що посилило антропогенний вплив на природу. Цей вплив має суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному користуванню природними ресурсами, збільшенню виробництва продуктів харчування і т.ін. З іншого — забруднюється природне середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія грунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров'я людей тощо.
Зростаючі потреби суспільства і виробництва обумовлюють подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу. Цілком зрозуміло, що чим вищий історичний етап розвитку суспільства, тим більшою мірою стан природного середовища детермінується цілепокладаючою людською діяльністю. Поглиблення і розширення масштабів такої діяльності можуть призвести до глобальних суперечностей у розвитку цивілізації, які можна подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства.
Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували наслідки, яких не чекали.
Науково-технічна революція змінює стосунки людини з природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці. Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на природу в планетарному масштабі. Різке збільшення масштабів такого впливу загострило проблему передбачення наслідків людської діяльності. Екологічне прогнозування стало необхідною умовою оптимізації процесу взаємодії суспільства і природи. Тому важливо мати еколого-економічну оцінку науково-технічного прогресу. Ця суперечливість пов'язана з нерівномірністю розвитку різних галузей виробництва, науки і техніки. Подальше вдосконалення техніки має здійснюватись із врахуванням її негативного впливу на стан природного середовища. В умовах структурної перебудови економіки України, заміни застарілої техніки і технології новими відкриваються широкі можливості для помітного зменшення негативного впливу виробничої діяльності на природу.
У сучасній екологічній ситуації важливо при оцінці економічної ефективності науково-технічного прогресу враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити комплексні еколого-економічні експертизи нової техніки. Такій експертизі мають підлягати не тільки створені техніка і технології, а й технічні ідеї, розробки, проекти нових технічних засобів. Саме під цим кутом зору розглянемо стан навколишнього середовища в Україні.
Україна здобула статус незалежної держави і вступила в новий історичний період свого розвитку. За природними умовами вона є однією з багатих країн світу, що дає підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Територія України займає площу 60355 тис га. Близько 95% її території — рівнинна частина, а на долю гірських систем Карпат та Криму припадає лише 5%. Ліси займають 19% її території.