
- •Тема 5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
- •Список рекомендованої літератури
- •1. Аналіз динаміки виробництва продукції
- •2. Аналіз асортименту продукції
- •Зовнішні:
- •Внутрішні:
- •3. Аналіз якості продукції
- •Фактична вартість продукції в цілому по підприємству.
- •Фактичний випуск продукції цілому по підприємству
- •4. Аналіз браку виробництва і рекламацій
- •Брак у виробництві
- •5. Аналіз структури випуску продукції
- •Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу виробництва окремого виду продукції
- •6. Аналіз ритмічності виробництва
- •7.Аналіз незавершеного виробництва
Фактична вартість продукції в цілому по підприємству.
Фактична вартість в цілому
по підприємству х К
сорт.
за планом
________________________________________________________________________________________________
К сорт.
факт.
=
Зміна продукції =
2370 х 0,933
0,948
= 37 (грн.)
= 2370 –
з
(
-
)
х
Фактичний випуск продукції цілому по підприємству
а допомогою середньозваженої ціни:
З
Середньозважена ціна фактична
Середньозважена ціна за планом
= (18,96 – 18,67) х 125 = 37 грн.
Отже, за рахунок того, що не вся виготовлена продукція є продукцією вищого сорту, підприємство не виготовило продукцію на суму 37 грн.
4. Аналіз браку виробництва і рекламацій
Непрямим показником якості продукції є брак. Зниження браку на виробництві – одна з умов використання внутрішніх резервів збільшення обсягів виробництва.
Браком у виробництві є вироби, напівфабрикати, деталі, вузли тощо, а також роботи, що не відповідають технічним умовам і не можуть бути використанні за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після проведення додаткових робіт з їх виправлення.
ББрак у виробництві
рак у виробництві можна класифікувати
за наступними ознаками (рис. 5.4)
За характером
дефектів у виробах
Виправний
брак
– вироби, напівфабрикати, деталі, вузли
та роботи, які після виправлення можуть
бути використанні за прямим призначенням
і виправлення яких є технічно можливим
та економічно доцільним
Невиправний
брак
– вироби, напівфабрикати, деталі та
роботи, які не можуть бути використанні
за прямим призначення і виправлення
яких технічно неможливе та економічно
недоцільне
Внутрішній
– брак виявлений підприємством до
відправлення виготовленої продукції
покупцю
Зовнішній
– брак, виявлений у споживача в процесі
збирання, монтажу або при експлуатації
виробу
За місцем виникнення
браку
Рис. 5.4. Класифікація браку у виробництві.
Показники браку у виробництві характеризують кількість, вартість або питому вагу виробів, що виготовляються з відхиленням від вимог державних стандартів, креслень, технічних умов або зразків-еталонів.
При аналізі браку визначають рівень браку.
Рівень браку – це в першу чергу показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, а також він є показником порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.
Він визначається як відношення вартості браку до виробничої собівартості товарної продукції.
Аналіз втрат від браку здійснюється за наступною методикою:
визначають величину остаточно забракованої продукції за періодами, знаходять відхилення, дають оцінку, аналізують визначені показники в динаміці;
розраховують питому вагу браку в собівартості товарної продукції за періодами, дають оцінку;
визначають вплив зміни втрат на величину обсягу випуску, тобто суму недовиготовленої продукції в результаті допущеного браку. Щоб розрахувати обсяг недовиготовленої продукції, необхідно обсяг продукції звітного року помножити на рівень браку в собівартості товарної продукції та поділити на 100 %.
Проаналізуємо брак і втрати від браку за даними таблиці 5.7.
За даними таблиці 5.7 видно, що у звітному періоді частка браку в собівартості продукції зменшилась на 2,6%, втрати від браку також зменшились, але лише на 2,5%. Отже, в звітному періоді рівень браку знизився, а якість продукції підвищилась.
Визначивши величину остаточно забракованої продукції та рівень браку, детально потрібно визначити втрати продукції через допущений брак. Для цього (2210 х 3) : 100, тобто недодано продукції на суму 66,3 тис. грн.
Визначити недодану продукцію за рахунок допущеного браку можна також за фактичним рівнем рентабельності, який визначається так:
Фактична вартість продукції
– Фактична виробнича собівартість
продукції
Фактична виробнича собівартість
продукції
х 100
Недодана продукція за
рахунок допущеного браку (за фактичним
рівнем рентабельності)
Фактичні втрати від браку
х фактичний рівень рентабельності
100
=
Таблиця 5.7
Аналіз втрат від браку
№ |
Показники |
Минулий період |
Звітний період |
Відхилення |
1. |
Собівартість забракованих виробів і деталей, тис. грн. |
70 |
42 |
-28 |
2. |
Витрати на виправлення браку, тис. грн. |
29 |
26 |
-3 |
3. |
Загальна сума браку (ряд. 1 + ряд. 2) |
99 |
68 |
-31 |
4. |
Загальна сума браку за ціною використання, тис. грн. |
17 |
20 |
+3 |
5. |
Суми, утримані з постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби, тис. грн. |
3 |
2 |
-1 |
6. |
Суми, утримані з винуватців браку, тис. грн. |
2 |
1 |
-1 |
7. |
Усього повернуто та утримано (ряд. 4 + ряд 5 + ряд. 6), тис. грн. |
22 |
23 |
+1 |
8. |
Втрати від браку (ряд. 3 – ряд. 7), тис. грн. |
77 |
45 |
-32 |
9. |
Виробнича собівартість продукції, тис. грн. |
1400 |
1500 |
+100 |
10 а. |
Частка собівартості продукції: браку продукції (3 : 9 х 100), % |
7,1 |
4,5
|
-2,6
|
10б. |
втрат від браку (8 : 9 х 100), % |
5,5 |
3 |
-2,5 |
11. |
Вартість продукції в оптових цінах |
1920 |
2210 |
+290 |
Фактичний рівень рентабельності дорівнює 47,3% ((2210 – 1500) : 1500) х 100), це означає, що фактичний рівень ціни вищий від собівартості продукції в 1,473 рази. Звідси, втрати товарної продукції дорівнюють 66,3 тис. грн. (45 х 1,473) або 3% ((66,3 : 2210) х100%) від вартості фактичного випуску.
Потім вивчають причини браку за центрами відповідальності і розробляють заходи для їх усунення.
Основними причинами браку є:
недобросовісність працівників;
недостатня кваліфікація робітників;
дефекти в обладнанні;
низька якість інструментів;
порушення технологічного процесу;
помилки в технічній документації;
низька трудова дисципліна;
ритмічність виробництва тощо.
В умовах ринкової економіки посилюється значення економічних форм захисту інтересів споживачів від поставок їм неякісної продукції. Однією з форм захисту є право споживача на пред’явлення постачальником рекламацій.
Рекламація – претензія, яка пред’являється постачальнику в зв’язку з поставкою продукції, якість якої не відповідає умовам договору чи контракту на поставку продукції.
Наявність чи відсутність рекламацій є узагальнюючим показником нестабільності (стабільності) якості продукції.
У процесі економічного аналізу виявляється:
- кількість пред’явлених та прийнятих рекламацій в цілому та за окремими видами продукції;
- кількість, вартість продукції та питома вага, за якою прийняті рекламації;
- динаміка кількості прийнятих рекламацій, вартості та частки такої продукції порівняно з минулим періодом або за ряд періодів.
Проведемо аналіз рекламації на якість продукції (табл. 5.8).
Таблиця 5.8
Рекламації та інші побічні показники якості продукції
№ |
Показники |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік |
1. |
Обсяг товарної продукції в цінах відповідного року, тис. грн. |
8000 |
70000 |
6000 |
2. |
Кількість одержаних рекламацій, шт. |
400 |
30 |
25 |
3. |
Загальна вартість забракованої покупцями продукції, тис. грн. |
510 |
640 |
690 |
4. |
Частка забракованої покупцями продукції в обсязі товарної продукції, % |
6,4 |
9,1 |
11,5 |
5. |
Кількість рекламацій, визнаних підприємством, шт. |
31 |
20 |
15 |
6. |
Рекламації визнані підприємством, тис. грн. |
380 |
320 |
310 |
7. |
Частка рекламацій визнаних підприємством в обсязі товарної продукції, ( 6 : 1) х 100, % |
4,8 |
4,6 |
5,2 |
8. |
Повернення продукції на виправлення дефектів, % |
2,5 |
4 |
1,5 |
9. |
Штрафи, сплачені за поставку неякісної продукції, тис.грн |
60 |
12 |
82 |