1. Зовнішні:

• кон’юнктура ринку;

• зміна платоспроможного попиту на окремі види продукції;

• активізація конкурентів;

• стан матеріально-технічного забезпечення;

• несвоєчасне введення у дію виробничих потужностей підприємства за незалежних від нього причин тощо.

2. Внутрішні:

• недоліки в організації виробництва;

• незадовільний технічний стан обладнання;

• простої, аварії, нестача електроенергії;

• низька культура виробництва;

• недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.

З’ясувавши причини, що вплинули на асортимент, потрібно підрахувати резерви випуску продукції.

Є такі способи визначення суми недоданої продукції (резерв випуску) за рахунок невиконання плану за асортиментом:

1 спосіб.

Резерв випуску

=

(Виконання плану за середнім відсотком асортименту

-100)

х

Всього за планом

:

100

В нашому прикладі резерв складає ≈ 2 тис. грн ((99,6-100)х498:100).

2 спосіб.

Резерв випуску

=

Зараховано у виконання плану за асортиментом

-

Всього за планом

В нашому прикладі резерв складає: 496 – 498 = 2 тис. грн.

Ці 2 способи дають однакові результати визначення резерву випуску продукції в цілому по підприємству. В тому числі за видами продукції резерв складає (зараховано в межах плану по кожному виду продукції – план по кожному виду)

2 тис. грн по виробу А (168 – 170) або 0,4% (2:498х100).

3. Аналіз якості продукції

Якість — це здатність продукції задовольнити потреби споживача відповідно до її призначення.

Аналіз якості продукції проводиться в наступній послідовності:

1. оцінка технічного рівня продукції;

2. аналіз динаміки показників якості продукції;

3. визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, дохід від реалізації, валовий прибуток;

4. аналіз браку.

При аналізі якості продукції використовуються різні показники.

Показники оцінки якості продукції зображені схемою (рис. 5.3).

Показники якості продукції

Загальні

Питома вага нової продукції в загальному її випуску

Питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам

Питома вага продукції вищої категорії якості

Питома вага продукції, що експортується тощо

Індивідуальні (одиничні)

Гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів у розрахунку на 1 виробів

Наявність рекламацій, їх кількість та якість

Непрямі

Відповідність тенденціям (моді)

Наявність і рівень попиту на даний виріб тощо

Корисність (жирність молока, вміст білку, вміст заліза в руді)

Надійність (довговічність, безвідмовність в роботі)

Технологічність – ефективність конструкт. і технолог. рішень (трудомісткість, енергомісткість)

Естетичність виробів

Сортність (легка, харчова, хімічна та ін. галузі промис.

Рис. 5.3. Показники оцінки якості продукції.

Загальні показники - характеризують якість усієї продукції незалежно від її виду і призначення.

Індивідуальні показники - характеризують одну з її властивостей.

Непрямі показники – штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, втрати від браку.

Таку класифікацію показників якості продукції пропонують в підручниках за редакцією Бутинця Ф.Ф. [2.-С. 404-405] , Савицької Г.В. [3.-С.111-112], Черепа А.В. [4.-С.30-31], Прокопенка І.Ф. [7.-С. 110-111].

В навчальному посібнику за редакцією академіка М.Г. Чумаченка [1.-С.364-365] вказується, що аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

— строк служби (ресурс) і надійність;

— визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

— наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

— кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

— відсоток браку;

— пониження сортності продукції за межами підприємства;

— відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

— відповідність моді;

— наявність і рівень попиту на даний виріб.

Технічний рівень продукції, її прогресивність визначається шляхом порівняння з найкращою вітчизняною і зарубіжною продукцією аналогічного призначення за всією сукупністю важливих показників.

Ступінь прогресивності всієї продукції підприємства характеризується питомою вагою нових і прогресивних видів продукції у загальному обсязі випуску.

Для узагальненої оцінки виконання плану по якості використовують різні способи. Так, в навчальному посібнику за редакцією академіка М.Г. Чумаченка [1.-С.365] - це спосіб першосортних одиниць, спосіб порівняння середньозважених цін і спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні.

Професор Ф.Ф. Бутинець наводить бальний спосіб оцінки, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна, питома вага кожного сорту в загальному обсязі виробництва [2. – С. 406 - 408].

Розглянемо основні з них. Для аналізу складемо табл. 5.4.

Таблиця 5.4

Аналіз якості продукції

Сорт	Ціна за шт. грн.	Кількість шт.		Вартість, грн.		Питома вага, %
		за планом	фактично	за планом	фактично	за планом	фактично
1	2	3	4	5=2×3	6=2×4	7=3:Σ3×100	8=4:Σ4× 100
Вищий	20	60	70	1200	1400	50	56
1-й	18	40	45	720	810	33	36
2-й	16	20	10	320	160	17	8
Усього	-	120	125	2240	2370	100	100

Спосіб першосортних одиниць.

При застосуванні способу першосортних одиниць (коефіцієнтного способу ) необхідно:

1. Обчислити коефіцієнт приведення. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто вищого в нашому прикладі.

Отже, для вищого сорту коефіцієнт становить - 1 (20 : 20)

для 1-го сорту - 0,9 (18 : 20)

для 2-го сорту =- 0,8 (16 : 20).

2. Визначаємо фактичний і плановий коефіцієнт сортності.

Для цього посортові коефіцієнти приведення множемо на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми додають і ділять на загальну кількість.

К _{сорт. фактичн.} = (70 х 1 + 45 х 0,9 + 10 х 0,8) : 125 = 0,948.

К _{сорт план.} = (60 х 1 + 40 х 0,9 + 20 х 0,8) : 120 = 0,933.

Чим ближче К _сорт. до 1, тим краща якість. Якщо К _сорт. = 1, то це означає, що вся продукція першого (вищого) сорту.

3. Визначаємо виконання плану з сортності шляхом ділення фактичного коефіцієнта сортності на плановий коефіцієнт сортності.

Виконання плану сортності, % = ((0,948 : 0,933) х 100) = 101,6.

Отже, в цілому по підприємству план з сортності перевиконаний на 1,6 %.

Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнта сортності. Для цього коефіцієнт приведення слід множимо на відповідну частку сорту (табл. 5.5).

Таблиці 5.5

Розрахунок показників виконання плану

за сортністю (за допомогою коефіцієнта приведення

і питомої ваги кожного сорту)

Сорт	Коефіцієнт приведення	За планом		Фактично
		питома вага, %	умовний показник, %	питома вага, %	умовний показник, %
1	2	3	4=2х3	5	6=2х5
Вищий	1	50	50	56	56
1-й	0,9	33	29,7	36	32,4
2-1	0,8	17	13,6	8	6,4
Усього	-	100	93,3	100	94,8

94,8

93,3

х 100 = 101,6

Виконання плану з сортності, % =

Спосіб порівняння середньозважених цін.

Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін.

Середньозважена ціна = Вартість всієї продукції : Загальний випуск продукції в натуральних одиницях.

Середньозважена ціна за планом = 18,67 (2240 : 120)

Середньозважена ціна фактична = 18,96 (2370 : 125)

18,96

18,67

х 100 = 101,6

Виконання плану з сортності =

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні.

Суть цього способу полягає в розрахунку темпів зростання обсягів у вартісному вираженні (І_в) і темпів зростання обсягів у натуральному вираженні (І_н). п

План вважається виконаним, якщо отримано таке співвідношення: І_в ≥ І_н.

В нашому прикладі І_в = 1,058 (2370 : 2240)

І_н = 1, 0416 (125 : 120)

1,058 > 1,0416, отже, план сортності виконано на 101,6 % (1,058:1,0416

х 100).

Суть бального способу оцінки полягає у визначенні середньозваженого балу якості продукції і шляхом порівняння фактичного та планового його рівня знаходять відсоток виконання плану з якості.

При цьому користуються бальною оцінкою, яка використовується іноді при атестації продукції. Наприклад, у верстато-будівельній промисловості виробам вищої категорії присвоюють 5 балів, І категорії – 4 бали, а не атестованої, знятої з виробництва – 0 балів.

При виведенні середнього балу береться до уваги лише атестована по вищій і І категорії частина виготовленої продукції.

Якщо використовувати для аналізу вихідні дані табл.5.4., отримуємо:

С

70 х 5 + 45 х 4

70 + 45

ередній бал якості фактичний = =4,6086956

60 х 5 + 40 х 4

60 + 40

Середній бал якості за планом = =4,6

4,6086956

4,6

х 100 = 100,2 (%)

Виконання плану з якості =

Середній коефіцієнт сортності розраховується як відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за цінами першого (вищого) сорту.

Вартість продукції в цілому по підприємству

Загальний обсяг продукції х ціну першого (вищого) сорту в натур. одиницях

К _{сортності} =

2240

120 х 20

20

= 0,933

К _{сорт. за планом} =

2370

125 х 20

* 20

= 0,948

К _{сорт. фактичний} =

=

0,948 х100

0,933

= 101,6 (%)

Виконання плану

з якості

Результати аналізу за допомогою середнього коефіцієнта сортності можна оформити у вигляді табл. 5.6.

Таблиця 5.6

Аналіз якості продукції

за середнім коефіцієнтом сортності

Сорт	Ціна за штуку, грн	Кількість, шт		Вартість, грн.
		за планом	фактично	за планом	фактично	за ціною І-го сорту
						за планом	факт.
1	2	3	4	5=2х3	6=2х4	7=3 х ціну вищого сорту	8= 4 х ціну вищого сорту
Вищий	20	60	70	1200	1400	1200	1400
1-й	18	40	45	720	810	800	900
2-й	16	20	10	320	160	400	200
Усього	-	120	125	2240	2370	2400	2500

Звідси, коефіцієнт сортності:

• фактичний - 0,948 (2370 : 2500)

• за планом - 0,933 (2240 : 2400)

• виконання плану з сортності - 101,6 ((0,948 : 0,933) х 100).

При аналізі якості продукції важливо визначити як впливає сортність на зміну обсягу виробництва продукції.

Визначити вплив сортності на зміну у випуску продукції можна:

1. за допомогою коефіцієнта сортності: