2. Аналіз продуктивності праці і трудомісткості продукції

Продуктивність праці – кількість продукції, яку виробляє робітник за одиницю часу (годину, день, рік), тобто виробництво продукції за 1 людино-день (1 людино-годину) або це – кількість часу, що витрачається на виготовлення одиниці продукції (трудомісткість).

Показники продуктивності праці визначають у:

натуральних вимірниках – при визначенні рівня продуктивності праці окремих робітників чи їх груп, що випускають однорідну продукцію;

вартісних вимірниках – при оцінці виконання плану (прогнозу) продуктивності праці на підприємстві, у галузі тощо;

трудових вимірниках – передбачає вимірювання через трудомісткість окремих видів продукції.

Для оцінки рівня продуктивності праці застосовується система узагальнюючих і часткових (індивідуальних)показників.

До узагальнюючих показників належать середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток продукції на одного робітника, середньорічний виробіток продукції на одного працюючого у вартісному вираженні.

Індивідуальні (часткові) показники – це витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному вираженні за 1 людино-день або на 1 людино-годину.

У процесі аналізу продуктивності праці вивчаються:

- рівень і динаміка продуктивності праці;

- вплив факторів на зміну продуктивності праці;

- пропозиції і заходи щодо підвищення продуктивності праці.

Найбільш узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції на 1 працівника. Для визначення впливу факторів на зміну даного показника використовуються наступні формули:

Середньорічний виробіток 1 працівника = Питома вага робітників у загальній чисельності працівників х Середньорічний виробіток 1 робітника.

Середньорічний виробіток 1 працівника = Питома вага робітників у загальній чисельності працівників х Середньоденний виробіток 1 робітника х Кількість днів, відпрацьованих одним робітником.

Середньорічний виробіток 1 працівника = Питома вага робітників у загальній чисельності працівників х Середньогодинний виробіток 1 робітника х Середня тривалість робочого дня х Кількість днів, відпрацьованих одним робітником.

Для аналізу використаємо способи елімінування.

Продуктивність праці тісно пов’язана з трудомісткістю продукції.

Трудомісткість продукції – затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

В економічному аналізі є 2 поняття трудомісткості.

Питома трудомісткість – це загальні витрати людино-годин на продукцію (на 1 виріб, на 1 тис. грн. продукції) – (Відпрацьовано всіма робітниками люд.-год. : Випуск продукції, тис. грн.)

Технологічна трудомісткість – це витрати нормованого робочого часу основних робітників – відрядників на виробництво продукції.

Трудомісткість одиниці продукції визначається як відношення фонду робочого часу на виготовлення певного виду продукції до обсягу виробництва продукції цього виду в натуральному або умовно-натуральному вимірі.

Трудомісткість 1 грн продукції (обернений середньогодинному виробітку продукції) визначається як відношення загального фонду робочого часу на виробництво всієї продукції до вартості виготовленої продукції.

Між показниками трудомісткості продукції та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок – якщо продуктивність праці зростає, то трудомісткість продукції знижується, і навпаки.

Зниження трудомісткості продукції – важливий фактор підвищення продуктивності праці. Зростання продуктивності праці здійснюється, у першу чергу, за рахунок зниження трудомісткості продукції, а точніше - за рахунок виконання плану організаційно – технічних заходів (упровадження досягнень науки і техніки, механізація і автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці), збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, перегляду норм виробітку тощо.

Знизити трудомісткість – означає зменшити витрати на виготовлення продукції. Чим менше витрат при тому ж результаті, тим ефективніша праця, тим вища її продуктивність.

У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану за її рівнем, причини її змін і вплив на рівень продуктивності праці.

Між змінами загальної трудомісткості і середньогодинного виробітку є обернено пропорційна залежність. Тому, знаючи як змінилася трудомісткість продукції, можна визначити темпи приросту середньогодинного виробітку:

∆ ГВ% =( ∆Т_м% х 100) : (100-∆Т_м%),

де ∆ ГВ% - темп приросту середньогодинного виробітку;

∆Т_м% - темп приросту трудомісткості продукції.

І навпаки, знаючи темпи зростання продуктивності праці можна визначити процент зниження трудомісткості продукції.

∆Т_м% = ( ∆ТВ% х100) : ( 100+∆ТВ%)

Оскільки між трудомісткістю продукції і продуктивністю праці є обернено пропорційна залежність, то загальна питома трудомісткість залежить від тих само факторів, що середньогодинний виробіток.

В процесі подальшого аналізу необхідно вивчити показники питомої трудомісткості за видами продукції

Зниження або підвищення середнього рівня питомої трудомісткості може відбутися за рахунок зміни її рівня за окремими видами продукції і структури виробництва. Зі збільшенням частки більш трудомістких виробів середній її рівень зростає, і навпаки.

На завершення аналізу слід визначити резерви зниження питомої трудомісткості продукції за окремими виробами і в цілому по підприємству. В підручнику за редакцією академіка Чумаченка М.Г. детально розглянуто вплив застосування комплектуючих виробів і напівфабрикатів, зміни механізації виробництва кожного виду робіт, нормування праці на зміну трудомісткості продукції [1, -с. 396-398].

Задачі до § : 5, 9, 11, 12, 13, 14, 16,17,18, 20,22,23,25.

Задача 5

1. Середньорічний виробіток 1 робітника = ТП : Чисельність робітників

2. Число днів, відпрацьованих 1 робітником =

Відпрацьовані люд-дні : Чисельність робітників

3. Середньоденний виробіток 1 робітника = ТП : Відпрацьовані люд-дні

4. Тривалість робочого дня = Відпрацьовані люд – год : Відпрацьовані люд-дні

5. Середньогодинний виробіток 1 робітника = ТП : Відпрацьовані люд - год

Формули для розрахунку впливу факторів:

1. ТП = Чисельність робітників х Число днів, відпрацьованих одним робітником х Середньоденний виробіток робітника

2. ТП = Чисельність робітників х Число днів, відпрацьованих одним робітником х Тривалість робочого дня х Середньогодинний виробіток 1 робітника.

Задача 9

1.Середньорічний виробіток 1 працівника = ТП : Чисельність працюючих або ( Середньорічний виробіток 1 робітника х Питома вага робітників у складі працюючих) : 100

2. Середньорічний виробіток 1 робітника = ТП : Чисельність робітників

3. Питома вага робітників у складі працюючих = (Чисельність робітників :

Чисельність працюючих) х 100

Формули для розрахунку впливу факторів:

1. ТП = Чисельність працюючих х Середньорічний виробіток 1 працівника

2. ТП =( Чисельність працюючих х Середньорічний виробіток 1 робітника х Питома вага робітників у складі працюючих) : 100

Задача 11

Формули для розрахунку впливу факторів способом відносних різниць:

1. ТП = Чисельність промислово-виробничого персоналу х Середньорічний

виробіток продукції на 1 працівника

Задача 12

1. Питома вага працівників основної діяльності в чисельності персоналу = (Чисельність працівників основної діяльності : Чисельність персоналу) х 100

2. Питома вага робітників у складі персоналу = (Чисельність робітників :

Чисельність персоналу) х 100

3. Продуктивність праці працівника основної діяльності = ТП : Чисельність працівників основної діяльності

4. Продуктивність праці робітників = ТП : Чисельність робітників

4. ТП = Чисельність працівників основної діяльності х Продуктивність праці працівника основної діяльності або

(Чисельність персоналу х Питома вага працівників основної діяльності в чисельності персоналу ) : 100 х Продуктивність праці працівника основної діяльності