10. Цілями антиінфляційної політики є:

о скорочення інфляційного потенціалу,

o передбачуваність динаміки інфляції,

o зниження темпів інфляції,

o стабілізація цін.

11. Державна політика зайнятості населення - це частина соціально-економічної політики держави, спрямована на дозвіл проблем зайнятості населення в економіці на основі підвищення ефективності програм забезпечення зайнятості, раз витія системи соціального партнерства, стимулювання мобільності економічно активного населення і посилення гнучкості ринку праці.

12. Зайнятість – це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

13. Державне регулювання зайнятості населення ґрунтується на принципах:

– забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці;

– сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць; добровільному виборі сфери діяльності й робочих місць;

– дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості населення;

– підтримці працездатних громадян в працездатному віці, які потребують соціального захисту;

– забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць;

– повній гарантії збереження робочих місць і професій, одержання доходів тощо.

14. Активна політика зайнятості — це сукупність правових, організаційних і економічних заходів, які проводить держава з ціллю зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи з профілактики звільнення, навчання і підвищення кваліфікації, активний пошук і підбір робочих місць, фінансування створення нових робочих місць.

15. Пасивна політика зайнятості - це передбачає виплату допомоги безробітним і надання простих послуг щодо підбору робочих місць через державну службу зайнятості. Така політика може себе виправдати лише при високій гнучкості ринку праці в цілому

16. Економічний ріст можна вимірити двома способами:

o збільшенням реального ВВП (ВНП) за деякий період часу;

o збільшенням реального ВВП (ВНП) на душу населення.

17. Існують два види економічного росту: екстенсивний і інтенсивний.

18. Факторами економічного росту є: запас капіталу, чисельність і рівень кваліфікації працівників, технологічний прогрес.

2.5 Позаекономічні аспекти фіскальної політики

1. До найважливіших елементів екологічного регулювання відноситься насамперед, державне заохочення інвестицій (шляхом субсидій, безпроцентної поворотної фінансової допомоги і податкових пільг) у зведення споруджень і виробництво устаткування, що поліпшують стан навколишнього середовища.

2. Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

3. До економічних наслідків збільшення податкового тиску відносять:

Зменшення оборотних коштів

Зменшення обсягів виробництва

Стимулювання пошуку нових ринків і регіонів виробництва

Зменшення робочих місць, погіршення умов праці

Розвиток тіньової економіки

4. До соціальних наслідків збільшення податкового тиску відносять:

Ріст безробіття

Зниження соціальної захищеності

Згортання соціальних програм на підприємствах

5. До економічних наслідків зменшення податкового тиску відносять:

Розвиток виробництва

Стимулювання пошуку нових ринків і регіонів виробництва

6. До соціальних наслідків зменшення податкового тиску відносять:

Ріст зайнятості

Розвиток соціальних програм на підприємствах

Збільшення диференціації в суспільстві

7. Фактичний розподіл доходів показує крива Лоренца ОАБСДЕ. Чим далі розташовується крива Лоренца від бісектриси, тим вище ступінь нерівності в розподілі доходів.

8. Величина коефіцієнта Джини коливається від 0 до 1. Однак вона ніколи не може досягти цих величин, оскільки "0" - це абсолютна рівність, а "1" - абсолютна нерівність.

9. Під соціальною справедливістю розуміється забезпечення роботою кожної працездатної людини, одержання гідної заробітної плати, соціальне забезпечення інвалідів і дітей без батьків, вільний доступ громадян до охорони здоров'я, культури, спорту і т.д.

10. Соціальна рівність - це створення рівних умов для всебічного розвитку кожної людини та її здібностей до праці, підтримка гранично припустимих розходжень у доходах населення, рівна відповідальність усіх громадян перед законами країни, незалежно від особистого багатства і займаної посади.